Постанова

від 13.06.2024 по справі 369/5980/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Янченко А.В.

Єдиний унікальний номер справи № 369/5980/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10487/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козир Сергій Володимирович, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року (в частині передачі справи на розгляд іншого суду) у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Данія Сервіс», ОСОБА_1 про встановлення нікчемності попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків його недійсності,

встановив:

У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року закрито провадження у цивільній справі № 369/5980/23 в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Данія Сервіс».

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Козира С.В. про закриття провадження у цивільній справі № 369/5980/23 відмовлено.

Цивільну справу № 369/5980/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення нікчемності попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 16 січня 2020 року та застосування наслідків його недійсності (стягнення грошових коштів) - передано на розгляд до Господарського суду Київської області (вулиця Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01000) на розгляді якого перебуває справа № 911/2308/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині передачі справи на розгляд іншого суду, відповідачка ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд мав закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про направлення справи до господарського суду, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду Київської області, яким відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Водночас, відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та набрав чинності 21 квітня 2019 року. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Також зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ«Данія Сервіс», ОСОБА_1 про встановлення нікчемності попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 16 січня 2020 року та застосування наслідків його недійсності (стягнення грошових коштів), ухвалою Києво-Святошинського суду Київської області від 30 травня 2023 року відкрито провадження по данній справі.

Провадження у господарській справі № 911/2308/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 14 лютого 2024 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі, не спростовують.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано передав справу до Господарського суду Київської області, на розгляді якого перебуває справа № 911/2308/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козир Сергій Володимирович, залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року (в частині передачі справи на розгляд іншого суду) - залишити без змін.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова