Постанова

від 12.06.2024 по справі 320/20813/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/20813/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з адміністративним позовом до Державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості», в якому просило: прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків ДП «Інститут підготовки кадрів промисловості» (код 00301925) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 2 169 187,09 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державне підприємство «Інститут підготовки кадрів промисловості» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Інститут підготовки кадрів промисловості» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків за основним місцем обліку та має заборгованість перед бюджетом у розмірі 2 169 187,09 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою податкових та грошових зобов`язань.

Сума податкового боргу державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості» (код ЄДРПОУ 00301925), яка підлягає стягненню в порядку претензійно-позовної роботи, становить 2 169 187,09 грн. за платежами: податок на прибуток (11021000) на суму 255 964,61 грн.; загальний податок (18010500) на суму 173 410,11 грн.; туристичний збір (18030100) на суму 164 568,37 грн.; частина чистого прибутку (21010100) на суму 1 569 244,00 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9434767228 від 28.01.2023 року сума-255 964,61 гривень;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №005653410 від 24.09.2019 року, сума - 2 187,82 гривень;

- податкового розрахунку земельного податку №9031179837 від 20.02.2021 року, сума - 126 467,17 гривень;

- податкового розрахунку земельного податку №9027330654 від 20.02.2019 року, сума - 181,66 гривень;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №797550417 від 03.11.2021 року, сума - 49 573,46 гривень;

- розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації туристичного збору №9326140748 від 01.11.2021 року, сума - 124 992,37 гривень;

- розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації туристичного збору №9429603815 від 07.02.2022 року, сума - 39 576,00 гривень;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №9434064713 від 04.08.2022 року, сума - 4 944,00 гривень;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №9434767229 від 04.08.2022 року, сума - 1 513 900,00 гривень.

Податкові повідомлення-рішення надіслано відповідачу в порядку, передбаченому ст. 42 ПІК України.

Контролюючим органом направлено Державному підприємству «Інститут підготовки кадрів промисловості» (код 00301925) податкову вимогу від 09.11.2017 року №96083-17, яка вручена уповноваженій особі.

На підставі викладеного та у зв`язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку суму податкового боргу не сплачено, позивач звернувся з даним позовом до суду з метою стягнення податкової заборгованості у заявленому розмірі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень п.41.2 ст.41 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.4 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом першої інстанції було встановлено, що контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вказана податкова вимога була вручена уповноважені особі.

Водночас, відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного висновується, що вказана вище податкова вимога направлена уповноваженим органом на адресу відповідача вважається належним чином вручена платнику податків.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 ПК України. Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки зазначена сума заборгованості до бюджету відповідачем в добровільному порядку не сплачена, податковий орган звернувся з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.

Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення не скасовані, доказів про сплату заборгованості відповідачем суду не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми податкового боргу у судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.