Постанова

від 12.06.2024 по справі 240/32043/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32043/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

12 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкових накладних ТОВ "Б.С.К. Україна" №7123547/38953584 від 28.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2021; №7123554/38953584 від 28.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.08.2021; у №7400278/38953584 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 30.09.2021; №7400277/38953584 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.10.2021; №7400276/38953584 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.11.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ "Б.С.К. Україна" податкові накладні №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021, №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 датами їх фактичного надходження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 позов задоволено. Також стягнуто з відповідачів витрати на правову допомогу у загальному розмірі 4000 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ДПС України подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що жодною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію платнику податків щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідачу надано пояснення та копії документів зміст та обсяг яких підтверджує наявність підстав для реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН.

ГУ ДПС України у Житомирській області не подано відзиву чи письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.09.2020 року між ТОВ «Б.С.К. Україна» (далі Орендодавець) та ПП «Канон» (далі Орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №01092020/1, згідно з яким орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування Автомобіль Volkswagen Jetta 1,6 седан-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , колір автомобіля білий, що підтверджено актом приймання передачі від 01.09.2020 року. Відповідно до умов договору орендар зобов`язується щомісяця сплачувати орендну плату у розмірі 3600,00 (три тисячі шістсот) грн, з ПДВ на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

31.07.2021 року ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за липень 2021 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №51 та виписано податкову накладну №6 від 31.07.2021 р.

31.08.2021 року ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за серпень 2021 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №59 та виписано податкову накладну №3 від 31.08.2021 р.

30.09.2021 року ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за вересень 2021 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №68 та виписано податкову накладку (№5 від 30.09.2021 р.

31.10.2021 року ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за жовтень 2021 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №74 та виписано податкову накладну №2 від 31.10.2021 р.

30.11.2021 року ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за листопад 2021 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №80 та виписано податкову накладну №2 від 30.11.2021 р.

Оплата була здійснена на підставі платіжних доручень №3045 від 30.08.2021, №3168 від 15.09.2021, №3356 від 01.1 1.2021 та №3600 від 16.12.2021.

Відповідно до акту прийому-передачі від 10.08.2016 та копії технічного транспорту, автомобіль Volkswagen Jetta 1,6 седан-В, що є предметом оренди, придбаний у ТОВ «Порше Лізинг Україна» 10.08.2016 року та перебуває у власності ТОВ «Б.С.К Україна».

За результатами господарських операцій, позивачем складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021 , №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 та отримано квитанції, де зазначено, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. "Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової наклад ної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем до ГУДПС у Житомирській області було направлено повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями Комісії регіонального рівня №7123547/38953584 від 28.07.2022; №7123554/38953584 від 28.07.2022; №7400278/38953584 від 28.09.2022; №7400277/38953584 від 28.09.2022; №7400276/38953584 від 28.09.2022 товариству відмовлено у реєстрації вказаних вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи протиправними рішення від 28.07.2022 №7123547/38953584, від 28.09.2022 №7123554/38953584, №7400278/38953584, №7400277/38953584 та №7400276/38953584 позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021, №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно 4, 5 пунктів Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021, №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 слугувало те, що на думку відповідача позивач відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість критерієм ризиковості є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Необхідно зазначити, що п.8 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, оскільки не містить чітко визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а вживання слів - "наявна податкова інформація" є неконкретизованим та незрозумілим. Посилання відповідачем у квитанції на п. 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.

Разом з цим, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.

Згідно пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач зазначає, що реєстрацію податкових накладних №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021 , №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 зупинено правомірно, адже комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області від 09.08.2021 №52443 прийнято рішення про відповідність ТОВ «Б.С.К. Україна» критеріям ризиковості платника податку.

Однак, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №240/20700/21, яке залишено без змін відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області від 09 серпня 2021 року №52443 та від 31 серпня 2021 року №56014 про відповідність ТОВ «Б.С.К. Україна» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано ГУ ДПС у Житомирській області виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації вказаних податкових накладних.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних.

При цьому, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 висловлено правову позицію згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У спірних рішеннях від 28.07.2022 №7123547/38953584, від 28.09.2022 №7123554/38953584, №7400278/38953584, №7400277/38953584 та №7400276/38953584, в якості підстави для їх прийняття вказано ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому, ТОВ «Б.С.К. УКРАЇНА» було надано повний перелік документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій щодо надання в оренду ПП «КАНОН» автомобіля, а саме: договір оренди транспортного засобу №01092020/1 від 01.09.2020 з актом приймання передачі від 01.09.2020 року до нього; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №51 від 31.07.2021, №59 від 31.08.2021, №68 від 30.09.2021, №74 від 31.10.2021, №80 від 30.11.2021; платіжні доручення №3045 від 30.08.2021, №3168 від 15.09.2021, №3356 від 01.11.2021, №3600 від 16.12.2021р., згідно яких були проведені розрахунки; картки рахунку 361 по взаємовідносинах між ТОВ «Б.С.К. Україна» та ПП «Канон», за період липень-вересень 2021 року та вересень-грудень 2021 року, копії договору фінансового лізингу №00012760 від 28.07.2016 та видаткової накладної з актом прийому-передачі від 10.08.2016, технічного паспорту транспортного засобу.

Разом з цим, у вказаних рішеннях не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем пояснень та документів.

Апеляційний суд зазначає, що у ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності дефектів форми чи змісту вказаних документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних податкових накладних №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021 , №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021.

При цьому, наявні у матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують наявність підстав для складення №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021, №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути сама по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних №6 від 31.07.2021, №3 від 31.08.2021 , №5 від 30.09.2021, №2 від 31.10.2021, №2 від 30.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішень №7123545/38953584 від 28.07.2022, №7123546/38953584 від 28.07.2022, №7400279/38953584 від 28.09.2022, №7400282/38953584 від 28.09.2022.

Згідно положень частин 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, суд вважає, що у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.139КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до доданих до позову доказів позивач, за наслідками розгляду справи поніс судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: ордер від 31.10.2022, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 31.10.2022, згідно з п.1 якого сума гонорару у фіксованому розмірі становить 4000 грн, копію додатку до договору від 31.10.2022, копію акта приймання-передачі виконаних робіт від 10.01.2023 відповідно до якого було виконано роботи (надано послуги): вивчення та аналіз наданих документів для підготовки позовної заяви - 2 год., підготовка позовної заяви - 4 год., підготовка відповіді на відзив - 2 год.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.