ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 260/2275/20
провадження № К/9901/11404/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (у складі головуючого судді - Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (у складі: головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.) у справі №260/2275/20,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області (далі - позивач, Державне підприємство) звернулося до суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі - відповідач), в якій просило визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-04-03-002342-а, оприлюднений 01.06.2020 на сайті електронної системи закупівель (далі - Висновок від 01.06.2020).
2. В обґрунтування позивних вимог позивач вважав, що вищевказаний висновок є протиправним і просив його скасувати в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, в задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ШБУ-77» не відповідала підпункту 2.1 пункту 2 додатку 2 таблиці 1 тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню відповідно до статті 30 Закону, а наведені в позовній заяві доводи не спростовують порушень викладених у Висновку від 01.06.2020. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків про недотримання позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі» й умов тендерної документації, а отже, спірний висновок в частині виявлених порушень є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.
5. Окрім цього суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний позивачем Висновок не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії та він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство, та не має обов`язкового характеру для суб`єкта по відношенню, до якого він винесений.
6. Суди попередніх інстанцій також дійшли до переконання, що спірний Висновок жодним чином не порушує прав позивача. Одночасно судами було встановлено, зокрема, що у зобов`язальній частині висновку зобов`язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку; рішення про відхилення пропозицій замовником не приймалося, відміни торгів не було, договір укладено, тощо.
7. З викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
8. Не погодившись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, Державне підприємство звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить прийняти постанову, якою скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №260/2275/20 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник наводить пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України, а саме порушення норм процесуального права, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
10. Скаржник зазначає, що розглядаючи дану справу, суд першої та апеляційної інстанцій в порушення норм процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, не залучили до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг, та яким 29 квітня 2020 року було укладено договір про закупівлю робіт.
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, поряд з іншим, указує на те, що позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не заявляв жодних клопотань про залучення третьої особи, а оскаржуваний Висновок не призвів до порушення прав як позивача, так і третіх осіб. Відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Касаційна скарга Державного підприємства до Верховного Суду надійшла 01.04.2021.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №260/2275/20.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 квітня 2020 року позивачем через систему електронних закупівель ProZorro було оголошено публічну закупівлю № UA-2020-04-03-002342-а (за процедурою відкритих торгів) на капітальний ремонт вулиці і дороги комунальної власності у населеному пункті с. Мідяниця вул. Без Назви Іршавського району Закарпатської області. ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» ГБН Г-1-218- 182:2011«Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт. Кінцевим строком для подання тендерних пропозицій учасників системою ProZorro було автоматично визначено 18 квітня 2020 р. (20:00).
17. Враховуючи достатню кількість пропозицій учасників (5 шт.) відкриті торги у формі аукціону відбулися 21.04.2020 і 29.04.2020 позивачем було опубліковано протокол розкриття тендерних пропозицій, а наступного дня повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - ТОВ «ШБУ-77» (код ЄДРПОУ 41412376).
18. У передбачений законодавством строк оскаржень по процедурі закупівлі не поступило і 19.05.2020 позивачем було укладено з переможцем закупівлі і опубліковано на сайті електронної системи закупівель договір підряду №37, до якого 09.06.2020 було укладено додаткову угоду №1 про графік фінансування робіт.
19. Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області №19 від 13.05.2020 та на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (на підставі даних автоматичних індикаторів ризику) відповідачем було розпочато процес моніторингу публічної закупівлі, за результатами якого в електронній системі закупівель 01.06.2020 було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі.
20. Відповідно до зазначеного висновку констатовано наступні порушення законодавства з боку позивача в частині: складання тендерної документації, а саме: некоректне зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (зазначено, що такий автоматично визначається електронною системою закупівель замість конкретної дати); некоректне зазначення строку чинності тендерних пропозицій (зазначено 90 днів, проте не зазначено, що «з дати розкриття тендерних пропозицій»); надмірна вимога довідки про відсутність підстав для відмови в участі у публічній закупівлі, передбачених п. 2, 3, 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; розгляду та/або не відхилення позивачем тендерних пропозицій; у зв`язку з некоректним зазначенням переможцем закупівлі (ТОВ «ШБУ-77») освітньо-кваліфікаційного рівня окремих працівників, що будуть задіяні у виконанні договору про публічну закупівлю (зазначено, що не навчалися у вищому навчальному закладі, а потрібно було в такому разі вказати про наявність середньої освіти); не відміни позивачем закупівлі (внаслідок вищезазначених недоліків тендерної документації та процедури визначення переможця).
21. На підставі вищевказаного висновку та відповідно до статтей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
24. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
25. Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що діюче законодавство надає органу держфінконтролю право здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства право на пред`явлення обов`язкових до виконання вимог щодо усунення таких порушень.
26. Водночас відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі, визнавши, що спірний висновок містить вимоги зобов`язального характеру щодо позивача, як замовника, окрім іншого, суди виходили з того, що такий висновок жодним чином не порушує прав позивача.
27. Указаний висновок є помилковими та такими, що викладений внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
28. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-04-03-002342-а, оприлюдненого 01.06.2020 на сайті електронної системи закупівель.
29. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно указаного висновку тендерна пропозиція учасника ТОВ «ШБУ-77» не відповідала підпункту 2.1 пункту 2 додатку 2 таблиці 1 тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню відповідно до статті 30 Закону, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновків про недотримання позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
30. Судами також було встановлено, що Висновком від 01.06.2020 відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
31. Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 у справі №300/938/19 досліджував правову природу висновку Держаудитслужби та наявність підстав для його оскарження в судовому порядку.
32. Відповідно до частин першої, другої Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
33. Згідно з частинами шостою-восьмою статті 7-1 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
34. Частина 10 статті 7-1 Закону №922-VIII визначала, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
35. Відповідно до частини одинадцятої статті 7-1 Закону №922-VIII якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.
36. Згідно з частиною двадцятою статті 7-1 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
37. Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).
38. Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
39. Виходячи з вказаних правових норм, Верховний Суд у справі №300/938/19 наголосив, що за своїм змістом спірний висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
40. Водночас Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання вимог спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для ТОВ «ШБУ-77», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем процедури закупівлі, в межах якої здійснено моніторинг, та з ним укладено відповідний договір.
41. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, врегульований нормами КАС України. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
42. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
43. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у вже згаданій постанові від 30.06.2020 у справі №300/938/19, у постановах від 02.04.2020 у справі № 400/2165/19, від 16.04.2020 у справі № 480/496/19, та які підлягали врахуванню судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
44. В порушення приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не вирішувалося питання про залучення та не залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ШБУ-77», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг, та з яким було укладено відповідний договір.
45. Також всупереч пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України апеляційний адміністративний суд не скасував рішення суду першої інстанції та не ухвалив нового рішення суду, через незалучення до участі у справі вищезазначених осіб, оскільки судове рішення може мати безпосередній вплив на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі.
46. За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень могло мати на час такого ухвалення безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не була залучена стороною у справі, а саме - ТОВ «ШБУ-77».
47. Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі, а доводи касаційної скарги повністю знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції. Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Водночас Верховний Суд не надає оцінки висновкам судів попередніх інстанцій щодо суті допущених позивачем порушень під час проведення публічних закупівель, з підстав не оскарження в цій частині судових рішень.
48. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
49. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
50. Згідно пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
51. Враховуючи наведене та наявність обов`язкових підстав для скасування судових рішень, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
52. Під час нового розгляду слід врахувати висновки, викладені у цій постанові вищенаведене та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" задовольнити.
2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №260/2275/20 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Закарпатського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..........................
...........................
...........................
Жук А. В.
Мельник-Томенко Ж.М.
Соколов В.М.
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119722905 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні