Ухвала

від 13.06.2024 по справі 757/45627/21-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/45627/21-ц

Провадження № 2-ві/761/21/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. у справі №757/45627/21-ц (провадження 2/761/1136/2024) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Центральної міжрегіональної філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.

08 лютого 2024р. на адресу суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді Макаренко І.О. у справі №757/45627/21-ц (провадження 2/761/1136/2024), оскільки, на думку сторони позивача існують об`єктивні сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду вказаної справи. Подану заяву обґрунтовано тим, що головуючий у справі неправомірно визначила як підставу для залишення позову без руху - несплату позивачем судового збору на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва, а також тривалий розгляд питання щодо відкриття провадження у справі, що свідчить про затягування розгляду вказаної справи. З огляду на зазначене, у сторони позивача виникли сумніви щодо неупередженості судді, відтак, на переконання позивача, існує достатньо підстав для висновку про необхідність відводу головуючого у справі судді Макаренко І.О. з метою забезпечення справедливого та безстороннього розгляду вказаної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2024р. питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко по справі №757/45627/21-ц (провадження 2/761/1136/2024) передано до цивільної канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2024р., матеріали вказаної справи разом із заявою позивача про відвід головуючого судді передано на розгляд судді Волошину В.О.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність головуючого судді Макаренко І.О. провести розгляд справи, з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Так, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).

Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи зміст заяви позивача про відвід головуючого судді Макаренко І.О., суд приходить до висновку, що доводи заяви не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді, що, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді.

Зважаючи на викладене, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для задоволення заявленого відводу головуючому судді Макаренко І.О. суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. у справі №757/45627/21-ц (провадження 2/761/1136/2024) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Центральної міжрегіональної філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: