Ухвала

від 13.06.2024 по справі 204/5844/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/5844/24

Провадження № 1-кс/204/1639/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, офіційно працевлаштованого, одруженого, на утримані має малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2024 року слідча СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за «05» березня 2024року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України . Указом ПрезидентаУкраїни №66/2022від 24.02.2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні»,у зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації,на всійтериторії Українивведено військовийстан,та впровадженовизначені ст.8Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» заходиправового режимувоєнного стану,який згіднодо УказівПрезидента булонеодноразово продовжено,останній разУказом від5лютого 2024року №49/2024,затвердженим ЗакономУкраїни від6лютого 2024року №3564-IX),продовжити строкдії воєнногостану вУкраїні з05години 30хвилин 14травня 2024року строкомна 90діб,який діявна моменткримінального правопорушення. У зв`язкуіз веденнямв Українівоєнного стану,Президентом Україниприйнято ЗаконУкраїни №2117-ІХвід 03.03.2022року «Провнесення зміндо Кримінальногокодексу Українищодо посиленнявідповідальності замародерство»,відповідно доякого частинучетверту статті185після слів«у великихрозмірах» доповнитисловами «чив умовахвоєнного абонадзвичайного стану».Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,достовірно знаючипро Указипрезидента Українипро введеннята продовженнявоєнного станув Україні,вчинив умиснетяжке корисливекримінальне правопорушенняпроти власностіза попередньоюзмовою групоюосіб.Так,у невстановленийв ходідосудового розслідуваннядату тачас,але непізніше 09:00години 04.03.2024, ОСОБА_5 вступив узлочинну змовуз ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,спрямовану натаємне викраденнячужого майна,в умовахвоєнного стану,після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який неусвідомлював протиправнийхарактер злочиннихдій прибулиза адресою: АДРЕСА_3 ,де вжена робочомумісці перебував ОСОБА_8 . В подальшому,продовжуючи реалізаціюсвого спільногоєдиного злочинногоумислу,діючи запопередньою змовоюгрупою осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ,спільно з ОСОБА_9 ,який неусвідомлював протиправнийхарактер злочиннихдій діючиз корисливихмотивів,з метоюотримання доходуза рахунокчужого майна,в умовахвоєнного стану,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвого діяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,розуміючи протиправністьсвоїх злочиннихдій,перебуваючи натериторії ТОВ«КОРРОКОУТ-Україна»,ідентифікаційний кодюридичної особи42081396,за вищевказаноюадресою,звідки взяли,належне ТОВ«КОРРОКОУТ-Україна»майно,а самешліфмашину кутовумережевої DeWALTDWE4257жовтого кольору,в подальшомузавантаживши їїдо вантажноговідсіку автомобілямарки «ГАЗ»,д.н.з. НОМЕР_1 ,та вподальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 ,який неусвідомлював протиправнийхарактер злочиннихдій,вивезли вказанемайно зтериторії ТОВ«КОРРОКОУТ-Україна»,за адресою:м.Дніпро,вул.Будівельників,буд.34та вподальшому ОСОБА_5 розпорядився викрадениммайном навласний розсуд. Внаслідок протиправнихта незаконнихдій ОСОБА_8 та ОСОБА_5 потерпілому ТОВ«КОРРОКОУТ-Україна»,ідентифікаційний кодюридичної особи42081396,завдано матеріальноїшкоди врозмірі 5999,20грн.Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,підозрюється утаємному викраденнічужого майна(крадіжка),вчиненого запопередньою змовоюгрупою осіб,в умовахвоєнного стану,тобто узлочині передбаченомуч.4ст.185КК України. Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та спосіб, але не пізніше 11.06.2024 року, незаконно придбав автомат АКСУ-258145 та реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у супереч Положення про дозвільну систему, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998,почав незаконно,зберігати замісцем проживання,за адресою: АДРЕСА_2 ,чим вчинивнезаконне придбаннята зберіганнявогнепальної зброїбез передбаченогозаконом дозволу. 11 червня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено автомат АКСУ-258145, який відповідно до висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/104-24/24282-БЛ від 11.06.2024, предмет схожий на автомат, наданий на дослідження, є бойовою нарізною вогнепальною зброєю 5,45-мм автоматом Калашникова «АКС-74У» № НОМЕР_2 (ствольна коробка), № НОМЕР_3 (затворна рама, затвор) 1988 року виготовлення, який придатний для стрільби, який ОСОБА_5 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 підозрюється у зберіганні та придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто злочині, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України. А також, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто злочині, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

11.06.2024 року ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,2,3ч.1ст.177КПКУкраїни,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконно впливатина свідків,експертів уцьому кримінальномупровадженні. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що враховуючи суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, інші більш м`які запобіжні заходи щодо підозрюваного ОСОБА_5 не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. На думку органу досудового розслідування та прокурора застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та свідчить про те, що ОСОБА_5 має можливість сплатити посильну для нього розмір застави, із врахуванням його майнового стану. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання просив відмовити та обрати йому домашній арешт.

Захисник підозрюваного підтримав позицію підзахисного, проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки вважає доціьним обрання нічного домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити чи сховати сліди вчинення злочину, незаконно впливати на свідка.

Всі зазначені ризики знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, постійного місця роботи, наявність на утримані малолітньої дитини, також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, сховати або знищити будь-яку з речей, що має значення для даного провадження; незаконно впливати на свідків та потерпілого, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 90000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 9 серпня 2024 року.

Визначити заставу у розмірі 90000(дев`яностотисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до СВ ВП № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1