Рішення

від 11.06.2024 по справі 473/1496/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1496/22

РІШЕННЯ

іменем України

"11" червня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив

05 липня 2022 року позивач Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 35052 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 07 травня 2022 року о 17 год. 40 хв. в м. Вознесенськ по вул. Київській біля будинку №279 громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGA номерний знак НОМЕР_1 з тралом Goldhofer державний номерний знак НОМЕР_2 , проявив неуважність та допустив занос тралу на праве по ходу руху узбіччя з послідуючим наїздом на перешкоду - електроопору.

Згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2022 року по справі № 473/973/22. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень в дохід держави.

Фактичними даними, що зафіксовані у схемі огляду місця ДТП від 07.05.2022 року, які узгоджуються з даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААБ № 089157 від 07.05.2022 року встановлено, що транспортний засіб отримав пошкодження та пошкодив електроопору лінії зовнішнього освітлення.

Враховуючи те, що зовнішнє освітлення вулиць міста це забезпечення безпеки громадян у вечірній та нічний час. Управлінням було в найкоротші терміни виконані роботи по поточному ремонту лінії зовнішнього освітлення по вул. Київській біля будинку 279 в м. Вознесенську.

Вартість ремонту пошкодженого майна склала 35052 гривень, яка на сьогоднішній день не відшкодована, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 07.07.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року залучений в якості співвідповідача по цивільній справі ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос», оскільки згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №4844 від 03.02.2023 року власником автомобіля MAN TGA номерний знак НОМЕР_1 з тралом Goldhofer державний номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «СВП «Снігурівський Колос» ЄДРПОУ 36895938.

23 травня 2023 року по справі було винесено заочне рішення.

28 червня 2023 року ухвалою суду заяву представника відповідача ТОВ «СВП «Снігурівський Колос» про перегляд заочного рішення було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12 липня 2023 року заяву представника відповідача ТОВ «СВП «Снігурівський Колос» про перегляд заочного рішення повернуто заявнику.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року ухвалу суду від 12 липня 2023 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2023 року було скасовано, матеріали заяви ТОВ «СВП «Снігурівський Колос» про перегляд заочного рішення направлено для суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2023 року заява про перегляд заочного рішення була задоволена, заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2023 року по цивільній справі за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос», про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасовано, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28 березня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО».

В судове засідання представник позивача Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не відомі, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос» в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ПАТ «ПРОСТО» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення №473/973/22, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких причин.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 07 травня 2022 року о 17 год. 40 хв. в м. Вознесенськ по вул. Київській біля будинку №279 громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGA номерний знак НОМЕР_1 з тралом Goldhofer державний номерний знак НОМЕР_2 , проявив неуважність та допустив занос тралу на право по ходу руху узбіччя з послідуючим наїздом на перешкоду - електроопору.

Згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.05.2022 року по справі № 473\973/22 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень в дохід держави.

Відповідно до акту від 08 травня 2022 року було пошкоджено ділянку вуличного освітлення, а саме збито одну залізобетонну опору, яка знаходиться в стані непридатності для подальшої експлуатації, порвано провід самонесучий ізольований провід 2*25 протяжністю 120м, який непридатний для подальшого використання, один світильник Опало 2, лампа 100Вт розбито, в подальшій експлуатації непридатний, зламано металевий кронштейн та траверс, подальшій експлуатації не підлягають.

Вартість ремонту пошкодженого майна склала 35072 гривень.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №4844 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області від 03.02.2023 №31/123 станом на 02.02.2023 року автомобіль MAN TGA номерний знак НОМЕР_1 з тралом Goldhofer державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано за ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос».

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди питання про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелами підвищеної небезпеки кожного із володільців перед іншими вирішується за правилами ст. 1166 ЦК України, якою встановлені підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних зобов`язань. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, встановлені ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, за положеннями ч.2 ст. 1187 ЦК України, власником джерела підвищеної небезпеки, вважається особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Що також, узгоджується з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", де зазначено, що "під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина водія ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного суду N6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»зазначено, що шкода заподіяна майну особи і громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи викладене, досліджені докази, як кожен окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 35052 грн. понесених позивачем Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради на відновлюючий ремонт, оскільки жодних доказів, що відповідач ОСОБА_1 здійснював експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) в судовому засіданні надано не було.

Що стосується позовних вимог Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос», то суд вважає, що також відсутні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

16.06.2021 року між ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКИЙ КОЛОС» та АТ «ПРОСТО-страхування» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5570869, а саме транспортного засобу MAN н.з. НОМЕР_1 .

07.05.2022 року о 17 год. 40 хв. у м, Вознесенськ, по вул. Київській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу MAN н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено електроопору.

12.04.12.2024 року Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради звернулося з заявою до ПАТ «ПРОСТО» на виплату страхового відшкодування за збиток, завданий внаслідок пошкодження електроопори.

07 травня 2024 року від ПАТ «ПРОСТО» на адресу Управління ЖКГ та КБ Вознесенської міської ради Миколаївської області надійшла відповідь відповідно до якої було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки з заявою на виплату страхового відшкодування Управління ЖКГ та КБ Вознесенської міської ради Миколаївської області звернулося лише 23.04.2024 року, тобто після спливу 1 року з моменту настання ДТП, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно п.37.4.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того в матеріалах справи міститься відповідь ПАТ «ПРОСТО» від 21.02.2024 року відповідно до якої жодних заяв/повідомлень/звернень за полісом №АР/5570869 та подією, що мала місце 07.05.2022 року за участю транспортного засобу MAN TGX 26440 д.н.з НОМЕР_1 до АТ «ПРОСТО» не надходило.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Право на звернення до суду закріплено у Конституції України.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Тобто, можливість звернення до суду пов`язується з дотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок визначений законом як обов`язковий.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

При цьому, для здійснення страхового відшкодування у Законі № 1961-IV детально регламентовано дії суб`єктів таких правовідносин, зокрема потерпілого (іншої особи, яка має право на отримання відшкодування) та страховика.

У пункті 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За змістом пункту 36.2. статті 36 Закону 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, процедура отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом 1961-IV, детально регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим і страховиком ряду взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному юридично значимих дій.

До числа юридично значимих дій потерпілого (іншої особи, яка має відповідне право), необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, у тому числі, подання страховику заяви про страхове відшкодування.

Суд вважає, що подання відповідної заяви як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди із розміром визначеної страхової виплати чи із рішенням страховика про відмову у страховому відшкодуванні.

Поряд з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) зазначено, що законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону № 1961-IV, а саме шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

У вказаній постанові судом також зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 підтримала власний правовий висновок (викладений у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к) щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Як вбачається з позовної заяви, з позовом до суду позивач звернувся 05 липня 2022 року тобто в межах річних строку з моменту скоєння ДТП 07 травня 2022 року.

Відповідно до статті 51ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

З огляду на зазначене визначення учасників справи, зокрема відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача чи не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Подібні висновки викладено, наприклад, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження№ 14-511цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Предметом позовнихвимог євідшкодування матеріальноїшкоди завданоївнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу MAN TGX 26440 д.н.з НОМЕР_1 , який належить відповідачу ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКИЙ КОЛОС», внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована ПАТ «ПРОСТО», за шкоду, заподіяну майну потерпілого Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради.

Однак відповідачем у цій справі позивач визначив тільки ОСОБА_1 та ТОВ «СГВП «СНІГУРІВСЬКИЙ КОЛОС».

Позивач не заявляв клопотання про залучення інших співвідповідачів у справі, а саме ПАТ «ПРОСТО», який у разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі №АР/5570869, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради.

ПАТ «ПРОСТО», залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Між тим, процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

Таким чином, при зверненні до суду позивач невірно визначив суб`єктний склад учасників справи, зокрема, позов подав до неналежних відповідачів, що унеможливлює правильне встановлення фактичних обставин та вирішення спору по суті.

З огляду на пред`явлення позову до суду до неналежного відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив

В задоволенні позовних вимог Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2024 року.

Позивач: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради код ЕДРПОУ 20908003, МФО 826013, юридична адреса 56500 м. Вознесенськ, площа Центральна буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський Колос» код ЄДРПОУ 36895938, Україна Миколаївська область с. Шевченко вул.. Погранична 2-а.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО», ЕДРПОУ 24745673, юридична адреса 04050 м. Київ вул.. Герцена 10.

Суддя М.М. Ротар