Ухвала

від 12.06.2024 по справі 314/1525/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1525/24

Провадження № 2-о/314/64/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

за участю присяжних Береснєва О.А.,

Бумажного В.А.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 314/1525/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вільнянська міська рада Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про усиновлення,

за участю: представника заявника адвоката Мазур О.С.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із заявою про усиновлення.

Вислухавши представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зазначена заява не може бути розглянута Вільнянським районним судом Запорізької області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

За правилами ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заінтересована особа ОСОБА_2 проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 3009-7501610605 від 22.04.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.05.2023 № 3009-7001783473, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа.

Приписи п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України вказують на те, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, серед іншого, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для розгляду зазначеної цивільної справи Вільнянським районним судом Запорізької області. Такий висновок суду зумовлений тим, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факту проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах адміністративно-територіальної одиниці на яку поширюється територіальна юрисдикція Вільнянського районного суду Запорізької області. Враховуючи вищенаведене, у Вільнянського районного суду Запорізької області відсутні правові підстави та повноваження для здійснення розгляду зазначеного судового провадження. Натомість, у матеріалах справи містяться належні та достатні докази того, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на території Солом`янського району міста Києва, який віднесено до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.

За таких обставин, з метою забезпечення права учасників справи, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на розгляд справи судом встановленим законом, а також задля виконання положень ст. 310 ЦПК України Вільнянський районний суд Запорізької області вважає за необхідне передати матеріали цієї цивільної справи за підсудністю до належного суду, а саме до Солом`янського районного суду м. Києва (03037, м. Києва, вул. Максима Кривоноса, буд. 25).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 310 ЦПК України, суд, -

постановив:

цивільну справу № 314/1525/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вільнянська міська рада Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про усиновлення - надіслати за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва (03037, м. Києва, вул. Максима Кривоноса, буд. 25).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Кіяшко

Присяжні О.А. Береснєв

В.А. Бумажний

12.06.2024