Рішення

від 20.05.2024 по справі 504/1189/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/1189/24

Номер провадження 2-о/504/183/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю та факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт проживання однією сім`єю та факту родинних відносин. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка покинула батька, коли заявниця була маленькою. В подальшому батько заявниці почав проживати із ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , проте, будучи спадкоємцем не може оформити своє право на спадщину, так як відсутні документи, які підтверджують їх родинні відносини.

Зазначаючи про те, що у зв`язку із розбіжністю написання по-батькові батька в свідоцтві про народження заявниці, а саме: « ОСОБА_6 », та в його свідоцтві про смерть - « ОСОБА_6 », вона не має можливості підтвердити факт родинних відносин зі своїм батьком та факт проживання однією сім`єю до дня смерті її мачухи - ОСОБА_4 .

Вказує, що від встановлення факту, що має юридичне значення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , був її батьком, залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, так як у неї виникне можливість звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, та можливість підтвердження свого походження, а отже і родинних відносин.

За наведених обставин, заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю та факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є її батьком та факт того, що заявниця проживала з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Редванська Н.В. в судове засідання не з`явились, про час та дату засідання повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши заявника та свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

До зазначеного висновку суд дійшов на підставі аналізу показів свідків та письмових доказів.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні, призначеному на 29.04.2024 року, вказала, що заявниця проживала з батьками до їх смерті, та підтвердила суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 були батьками заявниці та вони проживали разом.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 17.05.20010 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

Згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 21 квітня 1988 року відділом реєстрації актів громадянського стану Комінтернівського району Одеської області про народження ОСОБА_1 в графі батько значиться ОСОБА_9 .

У відповідності до отриманої судом відповіді з Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області спадкова справа після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведена 17.12.2011 року на підставі заяви ОСОБА_10 про прийняття спадщини після смерті його матері.

Відповідно до листа Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області надано підтвердження про проживання гр. ОСОБА_1 однією сім`єю з батьком ОСОБА_2 та мачухою ОСОБА_4 до дня їх смерті в АДРЕСА_1 , в період з 14.05.2002 року по 03.08.2011 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п.п. 5.16 п. 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №196/5, якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємця зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.2 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до пп. 4.18 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, від встановлення факту родинних відносин заявника зі спадкодавцем залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 тощо.

У судовому засіданні доведено, що встановлення факту родинних відносин має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав останньої, так як у неї виникне можливість підтвердження свого походження, а отже і родинних відносин. Однак заявник для реалізації свого права на спадкування не може підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем, оскільки у свідоцтві про смерть батька - по батькові вказано як « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про народження заявниці « ОСОБА_6 ».

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Отже жодних достовірних доказів проживання з відповідачкою позивача однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивачем надано не було.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 4 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї та на повагу до свого сімейного життя.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Досліджені докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 , її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідка і є такими, що дозволяють встановити факт родинних відносин із батьком - ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , та факт проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі ст. 293, 294, 315 ЦПК України, керуючись ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю та факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала однією сім`єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 з 14.05.2002 року по день її смерті.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Вінська Н. В.