Ухвала

від 14.06.2024 по справі 343/1274/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 343/1274/24

Номер провадження: 1-кс/343/296/24

У Х В А Л А

про арешт майна

14 червня 2024 року м.Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024091160000216 від 11.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арештна вилучений під час огляду місця події 11.06.2024 року автомобільмарки «Opel Astra»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,власником якогоє ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , заборонивши користування, відчуження та розпорядження цим транспортним засобом особам, які наділені правами на вищевказані дії.

Клопотання обґрунтованетим,що слідчимвідділенням відділенняполіції №1(м.Долина)Калуського РВПГУ Національноїполіції вІвано-Франківськійобласті проводитьсядосудове слідствоу кримінальномупровадженні №12024091160000216 від 11.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.Досудовим розслідуваннямвстановлено,що 11.06.2024 року водій автомобіля марки «Opel Astra»,державний номернийзнак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька м.Кобеляки Полтавської області, рухаючись автодорогою Р-21 сполученням «Долина-Хуст» в напрямку з с.Мислівка до с.Вишків Калуського району Івано-Франківської області, не врахувала дорожню обстановку та на спуску з`їхала у кювет, внаслідок чого пасажирка цього автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правого плеча. Того ж дня, 11.06.2024 року, проведено огляд місця події та вилучено автомобільмарки «Opel Astra»,державний номернийзнак НОМЕР_1 , чорного кольору, власником якогозгідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 . Вказаний транспортний засіб в рамках кримінального провадження визнано речовим доказом. З метою повного та об`єктивного встановлення всіх фактичних обставин вчинення злочину, збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз виникла необхідність в накладені арешту на це майно.

Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду подав заяву про розгляд поданого клопотання без його участі, в якій вказав, що дане клопотання підтримує.

Власник майна ОСОБА_5 та користувач майна ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини своєї неявки, хоч були належно повідомлені про час та місце розгляду клопотання шляхом направлення їм телефонограми.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2ст. 170 даного Кодексу передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 вищевказаного Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Заступником начальника слідчого відділення ОСОБА_3 доведено, що зазначений у клопотанні автомобіль є речовим доказом в кримінальному провадженні № 12024091160000216 від 11.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про що свідчить винесена ним постанова про визнання речовим доказом від 11.06.2024 року (а.с. 5). Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено, крім того, слід зазначити, що арешт майна носить тимчасовий характер.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Окрім цього, заступником начальника слідчого відділення ОСОБА_3 доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідністьзадоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні, призначення та проведення відповідних експертиз, збереження речових доказів, позбавлення можливості їх відчуження, запобігання їх зникненню, втраті або пошкодженню чи настанню інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 задоволити.

Накласти арештна вилучений під час огляду місця події 11.06.2024 року автомобільмарки «Opel Astra»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,власником якогозгідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 .

Позбавити права на відчуження, розпорядження та/або користування арештованим майном осіб, які наділені правами на вищевказані дії.

Копію ухвали направити власнику майна ОСОБА_5 , користувачу майна ОСОБА_6 та заступнику начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , на якого покласти контроль за виконанням даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: