Справа № 369/5384/24
Провадження №2/369/4930/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Волчко А.Я.,
при секретарі: Лоу А.
вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Романа Носадчого про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Києво-Святошинського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
29.03.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Романа Носадчого про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІСБУД-2008», інвентаризаційна справа №279/42/2015. До набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2 у відповідності до технічного паспорта на квартиру розташованою за адресою АДРЕСА_3 , що виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІСБУД-2008», інвентаризаційна справа №279/42/2015.
В обґрунтування заяви посилається на те, що, в провадженні Києво-Святошинського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Спільним сумісним майном подружжя між позивачем та відповідачем нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 .
У 2015році було придбано дану1кімнатну квартирузагальна площа(кв.м):86,8житлова площа(кв.м):19за адресою: АДРЕСА_4 та зареєстрованона правівласності за ОСОБА_2 на підставірішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу),індексний номер27135481 від 16.12.2015 року, державний реєстратор ОСОБА_3 , реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Київська область.
Оціночна вартість вказаної квартири відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 25.03.2024 року №МЛЛКНЕ377294 - 3 65 1426, 81 грн.
У зв`язку з тим, що починаючи з травня 2022 року Відповідач перебуває за межами України, між Позивачем та Відповідачем немає домовленості про поділ спірної квартири. На даний час Позивач єдиний хто користується спірним майном та сплачує комунальні послуги. У Позивача немає іншого житла і спірна квартира є єдиною нерухомістю в якій він може проживати та підтримувати своє життя.
Вважає, що оскільки квартира, що є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без згоди Позивача може бути відчужено на користь буд-якій іншій особі, то існує досить висока ймовірність того факту, що ОСОБА_1 може залишитися без власного житла, відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірної квартири на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 7 ст. 153ЦПК Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положеньстатті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі №755/5333/20, провадження № 61-17180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90 гс 20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Відповідно до ч.1ст. 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів заяви, предметом позову є поділ майна подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_5 .
Однак, представником позивача, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, а саме посилання в заяві на те, що існують ризики такого відчуження не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Також заявником не наведено суду жодних обставин щодо достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник позивача не обґрунтував, яким чином вжиття заявлених заходів забезпечення позову забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення прийнятого на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, із зазначенням обставин, що свідчать про таке, та з підтвердженням таких обставин належними й допустимими доказами.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява представника позивача не містить належного обґрунтування припущення та обставин, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, представника позивача в подальшому звернутися з такою заявою до суду.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романа Носадчого про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Андрій ВОЛЧКО
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119733146 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні