Рішення

від 15.11.2023 по справі 376/3316/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3316/23

Провадження № 2/376/1403/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2023 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно та визнати право власності на майно за набувальною давністю вказане в позовній заяві. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_4 , на праві особистої приватної власності мала, земельну ділянку, площею 1,344 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Самгородоцька сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224086600:05:019:0047, призначена для ведення особистого селянського господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого Сквирським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 листопада 2021 року, за актовим записом № 679.

Спадкодавець заповіту не залишала.

Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане нерухоме майно, позивач як спадкоємець за законом відповідно до ст. 1265 ЦК України, прийняв спадщину у встановлений законом строк та порядок, але оформити спадщину нотаріально він не має змоги, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно у формі Державного акту, отримати дублікат якого позивач не має можливості.

Окрім позивача, є ще спадкоємець за законом ОСОБА_2 (відповідач по справі), який відмовляється від своєї частки спадкового майна на користь позивача, та не заперечує проти того, щоб земельну ділянку в цілому успадкував він, про що подав до суду відповідну заяву.

Окрім того, в позовній заяві позивач зазначив, що починаючи з 2010 року він користується земельною ділянкою, площею 2 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224082300:02:001:0014, призначена для ведення особистого селянського господарства.

Власник якому належить земельна ділянка ОСОБА_3 (інший відповідач по справі), вже тривалий час не користується земельною ділянкою, при тому що позивач, утримує її в належному стані, обробляє земельну ділянку, на підставі чого просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого Сквирським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 листопада 2021 року, за актовим записом № 679.

Спадкодавець заповіту не залишла.

Після смертіспадкодавця відкриласяспадщина нанерухоме майно,а саме,земельну ділянку,площею 1,344га.,яка розташованана територіїСквирської міськоїради Київськоїобласті (вминулому Самгородоцька сільськарада Сквирськогорайону Київськоїобласті),кадастровий номер3224086600:05:019:0047,призначена дляведення особистогоселянського господарства.

Позивач є спадкоємцем за законом, згідно ст. 1265 ЦК України, прийняв спадщину у встановлений законом строк та порядок.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Підпунктом 4.12 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мін`юсту України за № 296/5 від 22.02.2012 року (зареєстрованого в Мін`юсті України від 22.02.2012 року за № 282/20595) передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (далі - Порядок).

При видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти ( п.п 4.14 п. 4 Порядку).

Відповідно до п.4.15 Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (п.п. 4.18. п. 4 Порядку).

При зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини позивачу було роз`яснено про умови прийняття спадщини передбачені ст. 1273 ЦК України та повідомлено, що оформити спадщину нотаріально він не має змоги, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно у формі Державного акту, отримати дублікат якого позивач не має можливості, оскільки це суперечить ч. 4 ст. 25 та ч. 11 ст. 346 ЦК України, згідно яких право власності припиняється у разі смерті власника.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що позивач з 2010 року користується земельною ділянкою, площею 2 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224082300:02:001:0014, призначена для ведення особистого селянського господарства. Власник якому належить земельна ділянка ОСОБА_3 (інший відповідач по справі), вже тривалий час не користується земельною ділянкою, при тому що позивач, утримує її в належному стані, обробляє земельну ділянку.

Позивач добросовісно користується земельною ділянкою, площею 2 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224082300:02:001:0014, призначена для ведення особистого селянського господарства, фактично з 2010 року, тобто він відкрито володіє нерухомим майном, оскільки звернень державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб з приводу незаконного користування земельною ділянкою не отримував, безперервно володіє нерухомим майном з вищевказаного періоду більше десяти років, тобто без переривання строків його володіння за підстав передбачених законом.

На даний час у позивача постало питання в оформленні відповідних документів на земельну ділянку, але оформити їх позивач не має можливості, оскільки право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано на іншу особу.

Іншим чином визнати право власності на спадкове майно за позивачем, окрім прийняття ним спадщини в судовому порядку, неможливо.

Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.

Відповідач (інший спадкоємець за законом) до проведення підготовчого судового засідання позов визнав про що подав до суду відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно п. 23Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування»: «Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об`єктом власності особи може бути, зокрема, земля (земельна ділянка), житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 373, 379, 380, 382 ЦК).

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З положень ст.ст. 15, 16 ЦК України випливає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, щоспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно дост. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 5статті 1268 ЦК Українивстановлює порядок прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 та 2статті 1296 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зіст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст.344ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно ізст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до вимог закону позивач належним чином прийняв спадщину після смерті спадкодавця, але у зв`язку з тим, що оформити спадщину нотаріально він не має змоги, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, отримати дублікати яких позивач не має можливості, та те, що позивач не має можливості оформити право власності у встановленому законом порядку на вищевказану земельну ділянку, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись нерухомим майном, а також виходячи з положень ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за яким державна реєстраціяправа власностіта іншихречових правпроводиться напідставісудового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно,відповідно доч.3ст.200та ч.4ст.206ЦПК України, суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання за позивачем права на вказане спадкове майно.

Керуючись, ст. 41, ч.5ст.55Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 30, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 321, 328, 344, 392, 1216 - 1218, 1222, 1225, 1261, 1265, 1267, 1269, 1270, 1273, 1274, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (адреса: с. Каленна, Білоцерківського району, Київської області, РНОКПП: НОМЕР_4 ), про визнання права власності на майно в порядку спадкування та за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку, площею 1,344 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Самгородоцька сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224086600:05:019:0047, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельною ділянкою, площею 2 га., яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224082300:02:001:0014, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_3 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя С. І. Віговський