Ухвала

від 23.05.2024 по справі 694/2701/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/2701/23

провадження № 1-кп/694/6/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023255310000545 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, на утриманні не має малолітніх дітей, депутатом не являється, раніше не судимого,

за скоєння суспільно-небезпечного діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 162 КК України,

за участю:

особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 25.09.2023 близько 18:00 год., перебував поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом незаконного проникнення до будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 та перебуває у користуванні ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 , всупереч волі законного користувача ОСОБА_8 та без її дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості, перелізши через паркан, вторгся на територію огородженого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 після чого підійшов до будинку, і встановивши, що він зачинений, володілець майна відсутній, долаючи перешкоду, шляхом застосування фізичної сили пошкодив кватирку вікна, після чого проник в середину приміщення будинку, тобто незаконно проник до житла особи, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - незаконному проникненні до житла особи.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він у вказаний в клопотанні час і місці проник на територію приватного домоволодіння, пошкодив кватирку вікна, після чого проник в середину приміщення будинку.

Законний представник та захисник проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу психіатричної допомоги із звичайним наглядом, в зв`язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, не заперечували.

Потерпіла звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд клопотання провести без її участі, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має, не

заперечувала щодо застосування до останнього примусових заходів медичного характеру.

Також судом в ході розгяду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 були досліджені наступні письмові докази, які підтверджують причетність останнього до вчинення суспільно-небезпечного діяння, а саме:

- даними витягу з ЄРДР від 04.10.2023 року, з якого вбачається, що 25.09.2023 року близько 18.00 год. невідома особа проникла до житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 власником якого є ОСОБА_8

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 26.09.2023 відповідно до якого остання повідомила, що 25.09.2023 року близько 18.00 год. до будинку де вона проживає по АДРЕСА_2 , проникла невідома особа де викрала гаманець, в якому знаходилася картка «Приват Банк» та паспорт громадянина України її сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- даними протоколу огляду місця події від 26.09.2023 року та доданими до нього фото, з якого вбачається, що оглядом місця події є будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яке на момент огляду огороджене дерев`яним парканом, висотою 1.3м та наявна хвіртка, яка не має замків та є відчиненою, далі наявне подвір`я та на відстані 4м. праворуч від подвір`я розташований цегляний будинок, в якому наявні засклені та незагартовані вікна. Обійшовши будинок ліворуч було встановлено, що віконна рама 35х50 має пошкодження скла та додаткового захисту поліетиленової плівки та дана рамка являє собою форточку, яка відчиняється в середину будинку. Від нижнього краю рами даного вікна та до землі відстань складає 165см. та на відстані 1 м. на ширині наявний кущ винограднику. Увійшовши до будинку, а саме до прихожої кімнати на підвіконні навпроти пошкодженої напіввідчиненої форточки знаходиться частина пошкодженого віконного дерев`яного штапіку та поряд під стіною розташований диван, на підлозі знаходиться килим. Далі з кімнати ведуть двері до коридору праворуч де наявні двохстворчаті двері, які відчинені навстіж та переступивши поріг, пройшовши до наступної кімнати ОСОБА_10 де праворуч за дверима під стіною розташований дерев`яний стіл на поверхні якого знаходяться учнівські зошити. В будинку та на території подвір`я камери відео спостереження відсутні. Загальна обстановка не порушена;

- даними заяви добровільної видачі від 03.10.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції гаманець коричневого кольору та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , який він викрав з будинку по АДРЕСА_2 25.09.2023 року близько 18.00 год.;

- даними протоколу огляду місця події від 03.10.2023 року та доданими до нього фото, з якого вбачається, що оглядом місця події являється узбіччя дороги поряд з будинковолодінням по АДРЕСА_2 , де на момент огляду знаходиться чоловік, який назвався ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в присутності понятих добровільно видав гаманець, який поклав на землю. При огляді гаманця встановлено, що гаманець коричневого кольору, матеріал шкірозамінник, має сліди зношування та незначні тріщини, що відчить про його тривале використання, розмір гаманця 12х8см, який складається з двох вмістких відділів та закривається на замок змійку. При відкритті гаманця у першому відділі наявна пластикова картка та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.10.2023 року з якого вбачається, що неповнолітній свідок ОСОБА_9 вказав, що може впізнати особу за фотознімком, яка незаконно проникла до його місця проживання 25.09.2023 року, на що останній впізнав особу, зображену на фотознімку №3, на якому було зображене фото ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- даними протоколу огляду предмету від 19.10.2023 року та диску до нього, з якого вбачається, що предметом огляду був диск з записом відео файлу, який було зафіксовано на камеру відео спостереження, розміщеної на будинку, що за адресою АДРЕСА_3 з якого вбачається, що 25.09.2023 року на 18.16 год. з двору

домоволодіння, що розташовано навпроти через дорогу АДРЕСА_2 через хвіртку виходить чоловік ОСОБА_4 , яий одягнений в кофту темного кольору з коміром та штани бежевого кольору та швидкою ходою вийшовши з-за фіртки звертає праворуч та йде вулицею нижче та далі чоловіка на відео, камера не охоплює;

- висновком судово психіатричного експерта № 574 від 25.10.2023 з якого вбачається, що на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, ОСОБА_4 виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання розладів психіки і поведінки внаслідок епілепсії з різко вираженим когнітивним дефектом на рівні вираженої дебільності, вираженими особистісними змінами по епілептичному типу та з частими поліморфними пароксизмальними станнами, що мають терапевтично резистентний характер, що позбавляло на вказані періоди часу та позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з ним слідчих дій та в судовому процесі. З огляду на виявлені у ОСОБА_4 психопатологічні феномени у межах зазначеного вище хронічного психічного захворювання, комісія приходить до висновку, що під експертний виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки та потребує надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою його обов`язкового лікування та запобіганню вчинення ним суспільно-небезпечних діянь .

Таким чином, у судовому засіданні, шляхом дослідження доказів, встановлено, що 25.09.2023 мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст.162 КК України, яке вчинено саме ОСОБА_4 .

Разом з тим, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної у п.18 справи "G.v.France", п.39 "Halilovicv.Bosnia and Herzegovina", почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 574 від 25.10.2023 з якого вбачається, що на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, ОСОБА_4 виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання розладів психіки і поведінки внаслідок епілепсії з різко вираженим когнітивним дефектом на рівні вираженої дебільності, вираженими особистісними змінами по епілептичному типу та з частими поліморфними пароксизмальними станнами, що мають терапевтично резистентний характер, що позбавляло на вказані періоди часу та позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з ним слідчих дій та в судовому процесі. З огляду на виявлені у ОСОБА_4 психопатологічні феномени у межах зазначеного вище

хронічного психічного захворювання, комісія приходить до висновку, що під експертний виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки та потребує надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою його обов`язкового лікування та запобіганню вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.

Саме на підставі вказаних обставини, суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння у стані неосудності та, як наслідок, необхідність застосування щодо останнього примусових заходів медичного характеру.

Саме на підставі вказаних обставини, суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_11 суспільно небезпечного діяння у стані неосудності та, як наслідок, необхідність застосування щодо останнього примусових заходів медичного характеру.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст.92КК). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбаченіст.94ККкритерії в їх сукупності.

Частиною 2ст.292КПКпередбачено, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, зокрема, має містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.

Проте, ця інформація не є обов`язковою для суду. Вона має рекомендаційний характер і лише суд, ураховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовує певний вид примусового заходу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 94 КК України до такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, вид яких визначається залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.

Наведене узгоджується із положенням п. 5 ч. 1ст.513КПК, згідно з яким під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру саме суд, у разі застосування таких заходів, має визначити їх вид.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в своїй постановах від 20 жовтня 2020 року по справі №221/6664/19, від 29 жовтня 2020 року по справі №243/11713/19 та від 22 січня 2019 року по справі №219/12156/17, які, у відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, є обов'язковими для врахування іншими судами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ч.2 ст.94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги..

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, при цьому, за своїм психічним станом потребує примусового лікування, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді

надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Пункт п. 1"е" даної статті, передбачає законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Стосовно утримання осіб, які мають психічні розлади (п. 1 "е" ст. 5 Конвенції) Суд зазначає, що "їх може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв`язку з потребами, що вимагає суспільство, або у зв`язку з медичними та суспільними підставами разом...» основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 "е" ст. 5 Конвенції, полягає не тільки в тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати їх утримання (п.37. Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, справа «Горшков проти України», заява №67531/01).

Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв`язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення від 24 жовтня 1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (п. 99 Рішення Європейського суду з прав людини від 17 квітня 2014 року, справа « ОСОБА_12 проти України», заява №50264/08)

Згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ч. 1, 3 ст. 94 КК України, ст.ст. 513, 516 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, на утриманні не має малолітніх дітей, депутатом не являється, раніше не судимого - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, на утриманні не має малолітніх дітей, депутатом не являється, раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: диск із відеозаписом від 19.10.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023255310000545.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення ухвали.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити прокурору та захиснику, законному

представнику.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2024 .

Суддя ОСОБА_1