Рішення

від 05.06.2024 по справі 698/298/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/298/24

Провадження № 2/698/158/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань - Гончар Т.О.,

за участі: представника позивача Органу опіки та піклування Мокрокалигірської сільської ради - Гармаш Т.П.,

представника заінтересованої особи Центру надання соціальних послуг Мокрокалигірської сільської ради - Волик С.А.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Мокрокалигірської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Центр надання соціальних послуг Мокрокалигірської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання їх малолітньої дитини, посилаючись на те, що відповідачі звернулися з заявами до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради щодо позбавлення їх батьківських прав, так як відмовляються виконувати свої батьківські обов`язки відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 26.03.2024 року № 34 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно їх малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2024 року і до повноліття дитини.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрите за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07.05.2024 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні пітримали подані ними заяви про позбавлення їх батьківських прав посилаючись на те, що вони є інвалідами ІІ та ІІІ групи, тому не мають належного здоров`я та фінансової можливості виховувати та матеріально забезпечувати свою дитину, оскільки вона потребує постійного лікування.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Суд, заслухавши представника позивача та заінтересованої особи, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім`ї, сім`ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.

Положеннями ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

У ч. 1 ст. 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктами 1, 2 ч. 1 вказаної правової норми визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

У ч.ч. 3, 4 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Положеннями ст. 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно вимог пунктів 1, 2, 6 ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що 22.08.2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 22.08.2023 року виконавчим комітетом Мокрокалигірської сільської ради, про що складено відповідний актовий запис № 3. Прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 04.09.2023 року виконавчим комітетом Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 3.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 538659 від 06.03.2017 року, виданої обласною МСЕК № 2 м. Черкаси, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має ІІ групу інвалідності з дитинства безтерміново. Працепристосування у спеціально створених умовах.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 872064 від 04.10.2017 року, виданої обласною МСЕК № 2 м. Черкаси, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має ІІІ групу інвалідності з дитинства безтерміново. Може працювати під контролем.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 04.09.2023 року, вона просить влаштувати її дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований Будинок дитини» Черкаської обласної ради терміном на шість місяців, у зв`язку з неможливістю виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки має інвалідність.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 04.09.2023 року, він просить влаштувати його дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований Будинок дитини» Черкаської обласної ради терміном на шість місяців, у зв`язку з неможливістю виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки має інвалідність.

Рішенням виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 07.09.2023 року № 71 ухвалено влаштувати малолітню ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 до комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований Будинок дитини» Черкаської обласної ради, на повне державне утримання, строком на шість місяців.

Згідно звіту за результатами соціального супроводу сім`ї/особи від 20.02.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміють, що не зможуть забезпечувати та виховувати дитину. Дитина перебуває в будинку дитини з народження. Батьки не здатні задовольнити потреби дитини, оскільки батьківський потенціал дуже слабкий в обох батьків.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 11.03.2024 року, вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона не бажає її виховувати та погоджується на усиновлення її доньки.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 11.03.2024 року, він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він не бажає її виховувати та погоджується на її усиновлення.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 14.03.2024 року умови проживання в будинку на момент відвідування задовільні. Будинок в занедбаному стані, кімнати брудні, на кухні немитий холодильник та посуд, тобто в будинку порушені санітарно-гігієнічні умови. Умов для виховання та розвитку дитини не створено, відсутній одяг та засоби гігієни для дитини. Запропоновано придбати продукти харчування, оскільки з іжі в будинку немає нічого, а також прибрати в будинку та обровити земельну ділянку.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 26.03.2024 року № 34 визначено доцільним та необхідним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 ..

Згідно рішення виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 26.03.2024 року № 34 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, судом встановлено, що наведені обставини в своїй сукупності є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо малолітньої дитини і, на підставі викладеного, таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищим інтересам дитини.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому, згідно ст. 184 СК України розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд має врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини та сторін, той факт, що дитина потребує утримання, та те, що відповідачі є інвалідами ІІ та ІІІ групи, працездатними, не надали суду доказів про наявність у них непрацездатних батьків, дітей та про проведення з них стягнень на утримання зазначених осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Оскільки відповідачі є батьками малолітньої дитини, та мають обов`язок з її утримання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що вбачаються підстави для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітньої дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 152, 154, 155, 164, 165, 180 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76- 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Мокрокалигірської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Центр надання соціальних послуг Мокрокалигірської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно їх малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2024 року і до повноліття дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2024 року і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Лазаренко