Рішення

від 12.06.2024 по справі 731/750/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/750/23

Номер провадження2/701/73/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 ,представника позивача адвоката:Домітращук ІриниМихайлівни до ОСОБА_2 ,третьої особи,яка незаявляє самостінихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача:служби усправах дітейВарвинської селищноїради Прилуцькогорайону Чернігівськоїобласті таслужби всправах дітейІваньківської сільськоїради Уманськогорайону Черкаськоїобласті проусунення перешкоду спілкуванніз дитиноюта визначенняспособу спілкуванняз дитиною,

В С Т А Н О В И В :

13.12.2023 року із Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла дана позовна заява за підсудністю.

На підставу своїх вимог позивач спирається на те, що 6 червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що 16.06.2015 року зроблено відповідний актовий запис за №1347. У подружжя народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року шлюб розірвано. У 2022 році дитина разом з матір`ю - ОСОБА_2 , вимушено залишили територію України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та переїхали на тимчасове проживання до Республіки Франції, станом на сьогоднішній день їх точне місце проживання позивачу не відоме. Станом на сьогодні батько дитини не має фізичного доступу до дитини, з огляду на місце проживання в іншій країні, а також не має можливості спілкуватись з дитиною засобами дистанційного зв`язку, оскільки мати дитини чинить перешкоди в цьому. Таким чином, протягом тривалого часу батькові достеменно нічого не відомо щодо умов проживання дочки та стан її здоров`я, оскільки мати дитини позбавила його об`єктивної можливості спілкуватись з дитиною всіма наявними засобами зв`язку. Позивач вважає, що батько дитини має право на спілкування з донькою, що буде сприяти нормальному розвитку дитини. Тому слід створити умови для спілкування батька з дитиною. Таким чином, встановлюючи порядок побачень батька з донькою, враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дитиною, беручи до уваги до уваги висновок органу опіки та піклування, позивач просить суд про надати можливість безперешкодно спілкуватись з дитиною, оскільки право батька на спілкування дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає інтересам дитини. За наявних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 ,в судовезасідання нез`явилася,про часта місцерозгляду справиповідомлена належнимчином черезоголошення наофіційному веб-сайті"Судовавлада України",причини неявкисуду неповідомила,відзив напозовну заявуне надала,заяви пророзгляд справив їївідсутність ненадходило.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостіних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: служби у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та служби в справах дітей Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з"явилися, але згідно письмових заяв просять розгляд справи проводити у їх відсутність

Суд, вслухавши представника позивача, позивача, системно дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

6 червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що 16.06.2015 року зроблено відповідний актовий запис за №1347. У подружжя народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року шлюб розірвано (а.с.15).

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що у 2022 році дитина разом з матір`ю - ОСОБА_2 , вимушено залишили територію України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та переїхали на тимчасове проживання до Республіки Франції, станом на сьогоднішній день їх точне місце проживання позивачу не відоме. Станом на сьогодні батько дитини не має фізичного доступу до дитини, з огляду на місце проживання в іншій країні, а також не має можливості спілкуватись з дитиною засобами дистанційного зв`язку, оскільки мати дитини чинить перешкоди в цьому. Таким чином, протягом тривалого часу батькові достеменно нічого не відомо щодо умов проживання дочки та стан її здоров`я, оскільки мати дитини позбавила його об`єктивної можливості спілкуватись з дитиною всіма наявними засобами зв`язку. Представник позивача вважає, що батько дитини має право на спілкування з донькою, що буде сприяти нормальному розвитку дитини. Тому слід створити умови для спілкування батька з дитиною.

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ч. 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст. 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Ст. 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь- якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (МАМСНUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтресами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (НАNTv. UKRAINE, №31111/04, §54, ЄСПЛ, від 7 грудня 2006 року).

Таким чином, враховуючи позицію позивача щодо бажання спілкуватися зі своєю неповнолітньою дитиною, враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,30,43,84,77-81,133,141,184,263,265ЦПК України,ст.ст. 141, 153, 157, 159 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) спосіб участі у вихованні та спілкуванні із неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безперешкодного спілкування засобами поштового, телефонного та електронного зв'язку, з врахуванням інтересів дитини щодо часу доби, освітніх процесів, способу життя неповнолітньої дитини

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 14.06.2024 р.

Суддя І.Д.Калієвський