Ухвала

від 05.06.2024 по справі 752/9971/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9971/24

Провадження № 2-з/752/185/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Артема Миколайовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути із останнього на свою користь суму боргу за договором позики від 30 серпня 2022 року №30082022 у розмірі 380 000 доларів США. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Слободянюк А.В.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року провадження у справі відкрито в загальному позовному провадженні, призначено підготовчий розгляд справи за участю сторін.

В ході розгляду справи представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно, а саме:

- частку статутного капіталу ТОВ "Беррі Хаб", ідентифікаційний код юридичної особи 44090664, яка належить учаснику ОСОБА_2 та складає 500 грн. або 50%;

- частку статутного капіталу ТОВ "Беррі Хаб плюс" ідентифікаційний код юридичної особи 44455281, яка належить учаснику ОСОБА_2 та складає 15000,00 грн. або 50%;

- на належні ОСОБА_2 грошові кошти, номер картки НОМЕР_1 у АТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, код банку (МФО) 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що ціна позову є значною. Наразі позивачу достеменно невідомо про розмір доходів відповідача. Зважаючи на те, що відповідач може реалізувати заходи із ухилення від погашення заборгованості, що він наразі і робить, єдиним доцільним варіантом захисту прав позивача є забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача, які перебувають на рахунках у фінансових установах, оскільки у випадку їх відчуження рішення суду про стягнення боргу не зможе бути виконаним. Невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії призведе до неотримання стягуваних сум у випадку задоволення позову.

Дослідивши матеріали заяви, справи, суд вважає, що заява представника позивача адвоката Висоцького А.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо повернення наданих в позику коштів, що є вимогами майнового характеру.

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник позивача просить суд накласти арешт на частки в статутних капіталах ТОВ "Беррі Хаб" та ТОВ "Беррі Хаб Плюс", які належать ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 06.05.2024, сформованих на запит представника позивача адвоката Висоцького А.М., ОСОБА_2 є співзасновником юридичних осіб ТОВ "Беррі Хаб" та ТОВ «Беррі Хаб Плюс», розмір частки засновника 500,00 грн. та 15 000,00 грн. відповідно. Окрім нього співзасновниками товариств є ще три особи. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Беррі Хаб" та ТОВ "Беррі Хаб Плюс" також є ОСОБА_2 та інші особи, які мають прямий вирішальний вплив у власності юридичної особи.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що вказані юридичні особи не відповідають за зобов`язання відповідача за договором позики, укладеним між фізичними особами, а накладення арешту на належні йому частки в статутних капіталах ТОВ "Беррі Хаб" та ТОВ «Беррі Хаб Плюс» можуть вплинути на господарську діяльність зазначених Товариств.

Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 грошові кошти, номер картки НОМЕР_1 , у АТ КБ "ПриватБанк", суд зазначає, що заявником не конкретизовано на яких саме банківських рахунках знаходяться кошти та в якому розмірі, не надано жодного належного доказу наявності відповідних рахунків У АТ «Приват Банк» та знаходження на них певної суми коштів.

Також в своїй заяві про забезпечення позову, представник позивача посилається на загальні обставини щодо необхідності забезпечення позову, а саме на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому переконливих доказів щодо причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, представником позивача не зазначено та доказів цьому не надано.

Як вбачається із матеріалів заяви, представником заявника не наведено обґрунтованих обставин і не надано жодних доказів, які б підтверджували, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши доводи про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що дана заява є необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача адвоката Висоцького А.М. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу .

Керуючись ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Артема Миколайовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк