Постанова

від 04.12.2007 по справі а27/379-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А27/379-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.11.07р.

Справа № А27/379-07

За позовом  Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 

до  Приватного підприємства «Агропромтехніка», м. Дніпропетровськ

     Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексма», м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості

                                                                                                                  Суддя Татарчук В.О.

      Секретар Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача –Жаворонков С.М.  дов. від 12.10.06 №41653/10/10-039

від відповідача-1 - не з`явився

від відповідача-2 - не з`явився

В судовому засіданні приймав участь прокурор - Рижик Т.М. посв. №94 від 05.07.07р.  

Суть спору:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Агропромтехніка»та товариства з обмеженою відповідальністю «Тексма»про:

- стягнення з ТОВ «Тексма»на користь ПП «Агропромтехніка»301694,40грн.;

- стягнення з ПП «Агропромтехніка»на користь держави 301694,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а тому до такої угоди  повинні бути застосовані наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

Відповідач - 1 не надав заперечення на позов.

           Відповідач-2 позовні вимоги визнав з посиланням на те, що:

-          Курсанін І.О. фактично не є директором ТОВ «Тексма»і не мав наміру займатися господарською діяльністю;

-          після державної реєстрації не займався фінансово-господарською діяльністю підприємства (договори, бухгалтерську та податкову звітність не підписував).

         Також, відповідач-2 звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника.

         Відповідач-1 не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

          В судовому засіданні 20.11.2007р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд –

встановив:

В матеріалах справи містяться копії накладних і податкових накладних від 25.11.05р. №246, від 28.11.05р. №251, від 30.11.05р. №269, від 24.05.05р. №322, від 26.05.06р. №324, від 31.05.06р. №327, від 07.06.06р. №393, від 21.06.06р. №440, від 25.07.06р. №594, від 27.07.06р. №599, 10.08.06р. №612, від 29.08.06р. №643, від 28.09.06р. №795, від 29.09.06р. №798, від 25.10.06р. №811, від 28.11.06р. №1008, від 29.11.06р. №1009 і від 25.11.06р. №1235 згідно з якими, ТОВ «Тексма»реалізувало ПП «Агропромтехніка»товар на суму 301694,40грн., а відповідач-1 сплатив вказану суму відповідачу-2. Факти оплати підтверджуються наявним в матеріалах справи реєстром платіжних документів.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Тексма»на користь ПП «Агропромтехніка»122490грн. і такої ж суми з відповідача-1 на користь держави з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або  укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ «Тексма»і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів. Викладене підтверджується відзивом на позов Курсаніна І.О., протоколом допиту вказаної особи, як свідка від 18.04.2007р. Крім того, згідно з розрахунком ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська має місце невідповідність даних, вказаних ТОВ «Тексма»в податкових деклараціях, фактичним даним здійснених господарських операцій.  

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, за умови наявності в діях ТОВ «Тексма»при укладенні відповідачами зазначеної угоди мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, така угода є нікчемною.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ «Тексма»на користь ПП «Агропромтехніка»122490грн. і такої ж суми з відповідача-1 на користь держави.

В той же час, слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «Тексма»на користь ПП «Агропромтехніка»179204,4грн. і такої ж суми з відповідача-1 на користь держави з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст.41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними і стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч.1 ст.238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК України.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але  не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами  правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що між відповідачами не було укладено вказану угоду у письмовому вигляді суд пов'язує відлік наведеного строку з датами фактичних поставок товару за зазначеними первинними документами.

Прокурор звернувся з позовом 20.08.2007р. і суд враховує поставки товару починаючи з 28.08.2006р. на суму 122490грн.

Поставки партій товару з 25.11.2005р. по 10.08.2006р. на суму 179204,4грн. є поза межами зазначеного строку і отже, в задоволенні вимог у вказаній частині слід відмовити.

Керуючись ст.215 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208, 238, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тексма»(м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ25003459) на користь приватного підприємства «Агропромтехніка»(м. Дніпропетровськ, пров. Фурманова, б.2, кв.46, код ЄДРПОУ20191769) 122490грн.

Стягнути з приватного підприємства «Агропромтехніка»(м. Дніпропетровськ, пров. Фурманова, б.2, кв.46, код ЄДРПОУ20191769) на користь держави (р/р 31114129700005, код бюджетної класифікації 31010000, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО805012, одержувач –відділення Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) суму вартості товару в розмірі 122490грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –28.11.2007р.