Постанова

від 13.06.2024 по справі 295/6272/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/6272/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 36 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №295/6272/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Житомиргаз Збут» про визнання рахунку недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ледньова Д.М. у м. Житомирі

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира суду з вищезазначеним позовом та просив визнати недійсним з моменту вчинення виданий товариством рахунок № 0400262303 від 07.04.2021 року щодо нарахування споживачу ОСОБА_2 плати за спожитий газ за березень 2021 року в розмірі 897,18 грн.

В обгрунтування позову зазначав, що ОСОБА_2 ніколи не підписувала і не подавала жодних документів та заяв про приєднання до договорів про розподіл природного газу. Зауважував, що особовий рахунок № НОМЕР_1 фактично є підробленим документом та суперечить інтересам суспільства та держави.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2024 року цивільну справу №295/6272/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Житомиргаз Збут» про визнання рахунку недійсним передано за підсудністю до Овруцького районного суду Житомирської області (11101, Житомирська область, м. Овруч, вулиця Гетьмана Виговського, 5.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції невірно застосовано правові висновки Верховного Суду при застосуванні положень щодо виключної підсудності.

Відзив до апеляційного суду у зазначені строки не надходив.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса газопостачання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просив визнати недійсним з моменту вчинення виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖитомиргазЗбут» рахунок №0400262303 від 07.04.2021 щодо нарахування споживачу ОСОБА_2 плати за спожитий природний газ за березень 2021 року в розмірі 897,18 гривень.

Постановляючи ухвалупро передачувказаної справина розгляддо Овруцькогорайонного судуЖитомирської області,суд мотивувавїї тим,що вимогипозивача фактичнонаправлені наспростування доводівнадавача комунальнихпослуг щодоіснування заборгованості,зокрема,через оспорюваннядоговору,тому спір слідвирішувати згідноправил виключноїпідсудності замісцезнаходження об`єктанерухомого майнаяк адресинадання відповіднихпослуг. Тому приймаючи до уваги місцезнаходження нерухомого майна в с. Слобода-Шоломківська Овруцького району Житомирської області, справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира та підлягає передачі до іншого суду належної територіальної юрисдикції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

За загальними правилами територіальної юрисдикції (підсудності) позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина 2 статті 27 ЦПК України).

Статтею 28 ЦПК України визначені випадки альтернативної підсудності, тобто підсудності за вибором позивача.

Так, частиною 5 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Положеннями статті 30 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Предметом цього позовує визнання недійснимз моментувчинення рахунку№ 0400262303від 07.04.2021року щодонарахування споживачу ОСОБА_2 плати заспожитий газза березень2021року.Позивач обґрунтовуєпозовні вимогипорушенням йогоправ якспоживача. Також ним зазначено посилання на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині, що стосується підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи, що законодавство про захист прав споживачів не визначає певних меж своєї дії, тому до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із типових договорів постачання природного газу.

Отже, дія Закону України «Про захист прав споживачів» розповсюджується на відносини, що виникли з приводу постачання природного газу.

В оскаржуваній ухвалі не наведено обгрунтувань щодо доводів позивача про пред`явлення позову, пов`язаного із захистом його прав, як споживача послуг.

Разом з тим, звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач використав право загальної підсудності, пред`явивши позов за місцезнаходженням відповідача юридичної особи.

Передаючи справу на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що до даних правовідносин застосовуються правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ураховуючи, що місцезнаходження нерухомого майна знаходиться в с. Слобода-Шоломківська Овруцького району Житомирської області, справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира та підлягає передачі Овруцькому районного суду Житомирської області за місцезнаходженням нерухомого майна.

З позиції Верховного Суду (постанова від 25.01.2019 у справі № 572/2528/18), споживачі можуть звернутися до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору.

Право виборуу цьомувипадку належитьвиключно споживачеві. ОСОБА_1 звернувся досуду замісцем знаходженнявідповідача ТОВ«Житомиргаз Збут» (м. Житомир, Перемоги майдан, 10), тому справа підсудна Богунському районному суду м. Житомира.

Щодо застосування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

В справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та акта приймання-передачі майнових прав, про скасування реєстраційного номера нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У даній справі Велика Палата Верховного Суду, крім іншого зазначила, що якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів. Правила виключної підсудності справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, передбачають розгляд спорів між позивачем - учасником (засновником) юридичної особи та юридичною особою господарським судом за місцезнаходженням такої юридичної особи як відповідача.

Позиція, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року в справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) стосувалася правовідносин, де предметом спору є орендна плата за користування нерухомим майном. Крім того, в даній справі зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначено, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що в справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, предметом спору є, зокрема, визнання недійсним рахунку по спожитому природному газу, що не є тотожним до предметів розгляду спорів у вищевказаних справах, колегія суддів зазначає про недоцільність застосування таких правових висновків судом першої інстанції в даній справі.

Отже, у суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав передавати справу на розгляд до іншого суду, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогамистатті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Судді