Ухвала

від 08.04.2024 по справі 932/2660/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/9564/23

Провадження № 2/932/476/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черновської Людмили Григорівни (м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.4, прим.15) , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна (м.Дніпро, вул. Шевченка, 11, прим.59), Житлово-будівельний кооператив №257 (м.Дніпро, ж/м Тополя-2, буд.1, корп.2), про скасування постанови, визнання недійсним договору, скасування рішення реєстратора, визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні шляхом примусового вселення.

27.03.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черновської Людмили Григорівни, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, Житлово-будівельний кооператив № 257, про скасування постанови, визнання недійсним договору, скасування рішення реєстратора, визнання права власності та витребування з незаконного володіння.

Ухвалою суду від 29.03.2024 року вказана зустрічна позовна заява залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків, які були усунуті 08.04.2024.

Разом з зустрічною позовною заявою суду надана заява про забезпечення позову, в якій позивач по зустрічному позову просить забезпечити цей позов шляхом накладення арешту на частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та внесено в реєстр за № 1951 20 жовтня 2023 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. номер: 69841632 від 20.10.2023.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, ознайомившись з копіями доданих до неї документів, матеріала цивільної справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, де у п. 1 ч. 1 зазначеної статті, серед інших видів забезпечення позову, вказано про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі бо сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпеченням позову по суті є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілейстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на нормиЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченихстаттею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У пункті 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, утому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенніпитання прозабезпечення позовусуд маєздійснити оцінкуобґрунтованості доводівзаявника щодонеобхідності вжиттявідповідних заходівз урахуваннямтакого:розумності,обґрунтованості іадекватності вимогзаявника щодозабезпечення позову;забезпечення збалансованостіінтересів сторін,а такожінших учасниківсудового процесу;наявності зв`язкуміж конкретнимзаходом забезпеченняпозову іпредметом позовноївимоги,зокрема,чи спроможнийтакий західзабезпечити фактичневиконання судовогорішення вразі задоволенняпозову;імовірності утрудненнявиконання абоневиконання рішеннясуду вразі невжиттятаких заходів;запобігання порушеннюу зв`язкуіз вжиттямтаких заходівправ таохоронюваних закономінтересів осіб,що неє учасникамиданого судовогопроцесу.Забезпечення позову-це сукупністьпроцесуальних дій,які гарантуютьвиконання рішеннясуду увипадку задоволенняпозовних вимог.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 4 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як зазначено вище, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні шляхом примусового вселення, в якому позивач просить усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме: частковою квартири за адресою АДРЕСА_1 шляхом її примусового вселення за вищевказаною адресою. В обгрунтування якої позивач посилається на те, що вона є власником частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 і відповідачка їй чинить перешкоди у користуванні квартирою.

В зустрічній позовній заяві позивач ОСОБА_1 , заявляючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просить визнати за собою право приватної власності на частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування частки вищевказаної квартири, за яким ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 частину зазначеної квартири; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Солошенко Ю.В. від 20.10.2023 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Черновської Л.Г. від 08.06.2023 року; витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В заяві про забезпечення позову та в зустрічній позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначено, що вона проживала зі ОСОБА_8 однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, за життя він склав заповіт, який був посвідчений 10.07.2022 державним нотаріусом дніпропетровської державної нотаріальної контори Кокосадзе Л.В., яким належну йому вищевказану квартиру заповів їй ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_8 вона звернулась до приватного нотаріуса Черновської Л.Г. з заявою про прийняття спадщини померлого, яка 06.10.2023 року видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за змістом якого на підставі заповіту спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8 є ОСОБА_1 і спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається частини квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . 10.10.2023 року приватний нотаріус Черновська Л.Г. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, за змістом якої було зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.10.2023 № 349405271 за параметрами запиту адреса АДРЕСА_1 наявність записів: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2746670112020, було виявлено наявність відомостей про речове право, за яким власником частки вказаної квартири є ОСОБА_8 та власником другої частки квартири є ОСОБА_3 . З посиланням на вказане ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 , оскільки нею не надано документів, підтверджуючих набуття права власності на нерухоме майно в цілому на ім`я спадкодавця та наявності права спільної сумісної власності на нерухоме майно. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що 20.10.2023 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартири за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вказує на відсутність у ОСОБА_3 та ОСОБА_9 законних прав на вказаної квартири., оскільки ця квартира не є спільним майном, вона була приватною власністю померлого ОСОБА_8 . За життя він говорив, що після розлучення зі своєю дружиною ОСОБА_3 він повністю викупив пай на вказану квартиру, тому квартира повністю належала йому. Право власності ОСОБА_3 на вказану частку квартиру було зареєстровано в 2023 році, тобто вже після смерті ОСОБА_8 виключно на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу №257 від 26.04.2023, яка в подальшому була відкликана вказаним кооперативом та анульована. Вона вважає, що реєстрація права власності на частину квартири за ОСОБА_3 є незаконною, такою, що порушує її право спадкоємця за заповітом на вказану квартиру, тому вона звернулася до суду із зустрічним позовом для захисту своїх прав.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що вказана частина квартири після її оформлення на ОСОБА_3 була відразу переоформлена на іншу особу шляхом дарування, тобто є обгрунтовані підстави вважати, що в даному випадку з метою ускладення судового спору та у випадку задоволення її позову відповідачі можуть укладати різні правочини аби змінювати власників та уникати виконання рішення суду. Вказані обставини можуть призвести до того, що виконання рішення суду у даній справі може істотно ускладнитися і також буде унеможливлений ефектний захист та поновлення порцушених прав позивача за зустрічним позовом, за захистом яких вона звернулася до суду.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження вимог заяви та наведених нею доводів, приймає до уваги той факт, що з наданих позивачем доказів вбачається необхідність задля уникнення можливого відчуження спірного нерухомого майна відповідачами у забезпеченні зустрічного позову, що є доцільним в рамках даної справи та є співмірним із заявленими зустрічними вимогами; оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження майбутнім відповідачем вказаного майна на користь третіх осіб.

В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити зустрічний позов шляхом накладення арешту на частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та внесено в реєстр за № 1951 20 жовтня 2023 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. номер: 69841632 від 20.10.2023.

Суд вважає, що накладення арешту на нерухоме майно є не співмірним у даному випадку заходом забезпечення позову, оскільки арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошення заборони розпоряджатися, а в разі потреби в обмеженні права користування майном.

Виходячи звимог ст.150ЦПК України,яка,окрім іншихвидів забезпеченняпозову, передбачаєі такийвид забезпеченняпозову,як заборонавчиняти певнідії,а такожвраховуючи інтересияк майбутніхпозивача такі відповідача,зважаючи наобґрунтованість доводівзаявника щодонеобхідності вжиттявідповідних заходівзабезпечення позовудо йогопред`явлення, наявностізв`язку міжзаходом забезпеченняпозову іпредметом майбутніхпозовних вимогта спроможностітаких заходівзабезпечити фактичневиконання судовогорішення вразі задоволенняпозову;ймовірності утрудненнявиконання абоневиконання майбутньогорішення судув разіневжиття такихзаходів; таз оглядуна те,що невжиттязаходів забезпеченняпозову можедійсно утруднитичи зробитинеможливим виконанняможливого рішеннясуду прозадоволення позову,з урахуваннямзаявлених позовнихвимог, судвважає занеобхідне частковозадовольнити заявупро забезпеченняпозову тавжити заходизабезпечення позову шляхомзаборони вчинення будь-яких дій щодо частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_2 .

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає, що наданими доказами підтверджено необхідність забезпечення зустрічного позову у вказаний спосіб, підтверджено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, тому суд дійшов висновку про необхідність забезпечення у вищевказаний спосіб виконання ймовірного судового рішення, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову зустрічним позовним вимогам у цій справі, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення цього позову.

Відтак, забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій щодо вказаного вище нерухомого майна до ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи вищевказаним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу чи іншим заінтересованим особам.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпеченняпозову абопро відмовуу забезпеченніпозову судпостановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 149-153, 154, 157, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черновської Людмили Григорівни (м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.4, прим.15) , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна (м.Дніпро, вул. Шевченка, 11, прим.59), Житлово-будівельний кооператив №257 (м.Дніпро, ж/м Тополя-2, буд.1, корп.2), про скасування постанови, визнання недійсним договору, скасування рішення реєстратора, визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння, - задовольнити частково.

Заборонити вчиняти буд-які дії щодо нерухомого майна - частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та внесено в реєстр за № 1951 20 жовтня 2023 року.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Вищезазначені заходи забезпечення позову вжити до вирішення даного спору по суті.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити для виконання учасникам справи, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, Державній реєстраційній службі.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Т.О. Кудрявцева