Ухвала

від 14.06.2024 по справі 383/704/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/704/24

Номер провадження 2-з/383/15/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бондаренко В.В., в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2024 року ОСОБА_1 через адвоката Ляшенко-Гаркуша Олену Валеріївну звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області із заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, із наступними вимогами:

1. заборонити Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (Ідентифікаційний код юридичної особи: 04365508, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 27247, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Кетрисанівка, вул. Шкільна, будинок 47, номери засобів зв`язку: 05257 34026, 05257 34799, адреса електронної пошти: ketrisan_otg@ukr.net) вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про надання дозволу на викуп земельної ділянки, укладання договору купівлі - продажу щодо земельної ділянки, про здійснення поділу земельної ділянки, про передачу в оренду чи постійне користування, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)), до ухвалення судом рішення по суті спору;

2. заборонити фермерському господарству "ЗАВОЛОКА МИКОЛА ПЕТРОВИЧ" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 42708062, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 27200, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, місто Бобринець, вулиця Воровського, будинок 73, контактний телефон: 098 506 38 02) вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)), до ухвалення судом рішення по суті спору;

3. заборонити ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області 30 липня 2008 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номери засобів зв`язку: НОМЕР_3 ) вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)), до ухвалення судом рішення по суті спору;

4. заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)), до ухвалення судом рішення по суті спору;

5. заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006, kr.unap.v1@land.gov.ua, 0(522) 36-81-72) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)), до ухвалення судом рішення по суті спору.

Заявник вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких здійснюється звернення до суду, оскільки заявник (у випадку реєстрації інших (нових прав) на спірну земельну ділянку), не зможе поновити порушене право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою. Крім того, у випадку реєстрації приватної власності на спірну земельну ділянку, заявник буде позбавлений можливості зареєструвати право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суддею встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заявник зазначає, що має намір звернутись з позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства про:

1.Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44782152 від 22.12.2018, 08:24:01, державного реєстратора Устинівської селищної ради, Кіровоградська області Рябовол Оксани Сергіївни, яким було зареєстровано право право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га, кадастровий номер: 3520888000:02:000:9005, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)) за фермерським господарством " ОСОБА_3 ", код ЄДРПОУ: 42708062.

2.Визнання відсутнім у фермерського господарства "Заволока Микола Петрович" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 42708062, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 27200, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, місто Бобринець, вулиця Воровського, будинок 73) права постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га, кадастровий номер: 3520888000:02:000:9005, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада));

3.Визнання за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15 січня 2004 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) право довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку площею 50,00 га, кадастровий номер: 3520888000:02:000:9005, місце розташування: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада (на даний час - Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада (Кетрисанівська сільська територіальна громада)).

Майбутній позов обґрунтовується наступними обставинами, підтвердженими доданими до заяви матеріалами.

Батьку заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надано із земель запасу у довічне успадковуване володіння земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Червонозорівської сільської ради загальною площею 50 га., на яку видано державний акт на право користування землею серії В №010383, у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 06 травня 1997 року державним нотаріусом Новоукраїнської державної нотаріальної контори Українською Н.М. сину спадкодавця - ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом серії ААІ №471655, зареєстроване в реєстрі №1404, щодо спадкового майна, яке складається з 50 га землі, яка надана «в безстрокове та безоплатне користування», на підставі вказаного державного акту на право користування землею серії В №010383.

Листом відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заявнику повідомлено, що 14 грудня 2018 року проведена державна реєстрація та присвоєно кадастровий номер 3520888000:02:000:9005 на підставі розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (код КВЦПЗ А.01,02) загальною площею 50,0000 га за місцезнаходженням: Кіровоградська область, Бобринецький район, Червонозорівська сільська рада, яка розроблена ТОВ «ТЕКТОАРІАЛ» у 2015 році.

Рішенням №1 від 18 грудня 2018 року засновника (власника) фермерського господарства ОСОБА_1 утворено Фермерське господарство «Заволока Микола Петрович», прийнято до складу господарства ОСОБА_2 , за рахунок внеску засновника та члена господарства утворено складений капітал, передано до складу земель Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович» право постійного користування земельною ділянкою площею 50 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3520888000:02:000:9005, затверджено статут Фермерського господарства, головою Фермерського господарства призначено ОСОБА_2 та подано документи до органу реєстрації для проведення державної реєстрації Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович».

19.12.2018 року державним реєстратором Устинівської селищної ради Рябовол Оксаною Сергіївною за правокористувачем Фермерським господарством «Заволока Микола Петрович», код ЄДРПОУ 42708062, на підставі рішення засновника фермерського господарства від 18.12.2018 року, акта про передачу та прийом права постійного користування земельної ділянки, свідоцтва про право на спадщину від 06.05.1997 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44782152 від 22.12.2018 та зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3520888000:02:000:9005, загальною площею 50 га.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» 20-ОТГ від 07.12.2020 року передано Кетрисанівській сілкій раді у комунальну власність земельні ділянки, зокрема і земельну ділянку з кадастровим номером 3520888000:02:000:9005 за актом приймання-передачі від 08.12.2020 року.

19.12.2020 року в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3520888000:02:000:9005 зареєстровано право власності за Кетрисанівською сільською радою.

Заявник вважає, що ОСОБА_1 успадкував на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону після смерті свого батька ОСОБА_4 землю, яка перебувала у користуванні на підставі Державного акту на право користування землею, та була надана у довічне успадковуване володіння на підставі рішення дев`ятої сесії районної Ради народних депутатів двадцять першого скликання від 28 лютого 1992 року №90 «Про надання земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств», враховуючи тривале визнання цього акта державою, дійшов висновку про те, що у фермерського господарства « ОСОБА_1 » право постійного користування в поза встановленим законом порядком переоформлення відповідного правового титулу виникнути не могло.

Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року у редакції, чинній до 16 травня 1992 року, могло належати лише фізичній особі та згідно з частиною першою статті 55 цього кодексу у тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство, тому таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що було допущено порушення законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, з огляду на відмінну правову природу та обсяг прав постійного землекористування та довічного успадкованого володіння має право звернутись до суду за захистом своїх прав.

На думку суду, заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову виходячи із наступного.

Зазначений майбутній позов не підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Можна зробити висновок, що юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно п.п. 3, 13 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Так зі змісту заяви вбачається, що спір виник між засновником ОСОБА_1 та Фермерським господарством "ЗАВОЛОКА МИКОЛА ПЕТРОВИЧ" і його головою ОСОБА_2 , який також є членом зазначеного фермерського господарства з приводу речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 3520888000:02:000:9005, на основі яких було створене Фермерське господарство " ОСОБА_3 " рішенням його засновника про утворення вказаного господарства від 18.12.2018 року.

Отже, існує спір, що виник з корпоративних відносин пов`язаний зі створенням фермерського господарства з приводу речових прав господарства та його засновника на земельну ділянку пов`язаний з вимогами щодо реєстрації майна та майнових прав, оспорюванням акта реєстратора, що на думку його засновника порушують його права на майно (майнові права).

Враховуючи суб`єктний склад учасників спору та виниклих спірних правовідносин, характер спірних правовідносин, предмет та підставу позову, суд приходить до висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, ОСОБА_1 через адвоката Ляшенко-Гаркуша Олену Валеріївну звернувся із заявою про забезпечення майбутнього позову, який не належить до цивільної юрисдикції місцевих загальних судів, а тому забезпечення позову спрямоване на виконання майбутнього рішення суду, яке не може бути ухвалене в порядку цивільного судочинства щодо вказаного спору.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-154, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої через адвоката Ляшенко-Гаркуша Олену Валеріївнупро забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 14.06.2024 року.

Суддя В.В. Бондаренко