Постанова

від 10.06.2024 по справі 916/1877/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1877/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

ТОВ «СІМАКС ГРУП» - адвокат Племениченко Г.В.

ТОВ «АДОНАРА АГРО» - адвокат Левіт В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024

по справі №916/1877/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП»

про зобов`язання повернути майно,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС ГРУП"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНАРА АГРО"

про стягнення 662 715,80 грн.

суддя суду першої інстанції - Цісельський О.В.

місце винесення рішень: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 22 березня 2024 року.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 22 березня 2024 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп», в якому просить суд зобов`язати відповідача повернути сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем як експедитором зобов`язань за Договором транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021, а саме на відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» у відвантаженні сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

17.05.2023 за вх. № 2125/23 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» про стягнення 662 715,80 грн.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на наявність у позивача заборгованості за Договором транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021 за зберігання майна на суму 662 715,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 первісний позов - задоволено повністю.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.

Зустрічний позов - задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» суму основного боргу в розмірі 662 715,80 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 940,73 грн.

Проведене зустрічне зарахування сум судового збору, що підлягають стягненню, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 256 (сім тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 73 коп.

Додатковим рішенням суду від 21.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1877/23 - задоволено

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1877/23 - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 500,00 грн.

В задоволенні решти вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» - відмовлено.

Обґрунтування судових рішень.

Задовольняючи первісний позов, суд зазначив, що в матеріалах справи наявні докази неодноразового звернення позивача за первісним позовом до відповідача з вимогою повернути майно зі зберігання, чого останнім зроблено не було. Факт отримання вимоги від 01.11.2022 та вимоги від 06.04.2023 визнана та підтверджена ТОВ «Сімакс Груп», а також наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, враховуючи наявність доказів направлення вимоги відповідачу за первісним позовом про повернення зерна, в останнього виник обов`язок щодо його повернення. Відсутність же доказів такого повернення, свідчить про невиконання вимог закону саме з боку відповідача. Задовольняючи зустрічну позовну заяву, суд зазначив, що після здійснення ТОВ «Сімакс Груп» розрахунку за зберігання за період з 01.11.2022 по 31.03.2023, направлення відповідних рахунків на оплату та актів наданих послуг за вказаний період, ТОВ «Адонара Агро» не виконав зобов`язань зі сплати послуг за зберігання вантажу за вказаним договором.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить:

- в частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» про стягнення суми основного боргу в розмірі 662 715,80 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9940,73 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» - відмовити повністю;

- в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12 березня 2024 року залишити без змін.

Додаткове Рішення Господарського суду Oдеської області від 21 березня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 500,00 грн. скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (вх. № 10463/24 від 12.03.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1877/23 - відмовити повністю.

B іншій частині Рішення Господарського суду Одеської області від 21 березня 2024 року залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

ТОВ «СІМАКС ГРУП» розраховано період, за який стягується вартість безпідставного отримання вантажу з 01.11.2022 року по 31.03.2023 року.

Однак здійснення нарахування за вказаний період є безпідставним оскільки, ТОВ «АДОНАРА АГРО» складено до ТОВ «СІМАКС ГРУП» вимоги про повернення майна, в яких просить повернути вказане вище майно:

1. лист від 01.11.2022 року, надіслано 01.11.2022 року,

2. лист від 14.11.2022 року, надіслано 14.11.2022 року,

3. лист від 07.04.2023 року, надіслано 06.04.2023 року.

Однак вказані вимоги не виконані, що стало підставою для звернення з первісним позовом до суду.

Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд встановив порушення права поклажодавця (ТОВ «Адонара Агро») та невиконання обов`язку зберігачем (ТОВ «Сімакс Груп») повернути товар.

ТОВ «Сімакс Груп» жодного разу не повідомило поклажодавця про готовність видачі товару.

Скаржник зауважує, що рішення суду в частині зустрічного позову є непослідовним, не логічним та взаємовиключним.

У даному випадку ТОВ «Сімакс Груп» в односторонньому порядку відмовилося від зобов`язання повернути товар.

Тому, до виниклих правовідносин слід застосувати ч. 1 статті 615 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Скаржник вважає, що також слід застосувати ч. 3 статті 615 ЦК України, згідно якої внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Крім того, не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

- рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/1877/23 від 12.03.2024 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» про зобов`язання повернути сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон. скасувати;

- постановити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» про зобов`язання повернути сорго врожаю залишити без задоволення;

- додаткове рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1877/23 від 21.03.2024 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» витрат на правову допомогу скасувати;

- постановити нове рішення в цій частині, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» про стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

Скаржник зазначає, що ТОВ «Адонара Агро» хоча і направляла два листа про повернення товару, однак, не забезпечила прибуття співробітників та транспортних засобів, які вказані в заявках для проведення завантаження автомобілів вантажем сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

Таким чином, ТОВ «Адонара Агро» не виконала умови договору та не забрала товар сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон, а саме не забезпечила водіїв та автомобілів відповідно до їх заявок від 10.10.2022 року та 26.12.2022 року.

Крім того, скаржник зазначає, що суд під час винесення додаткового рішення стягнув з апелянта витрати на правову допомогу не врахувавши порушення заявником положень ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки представник ТОВ «Адонара Агро» не зробив в суді (ані в позовній заяві, ані під час судових дебатів) заяви щодо того, що буде надавати клопотання про стягнення судових витрат протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі.

У зв`язку з такими обставинами в задоволенні заяви суд мав відмовити, однак це ним зроблено не було.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Таран С.В., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 та протоколом передачі судової раніше визначеному складу суду від 05.04.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1877/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2023 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/1877/23.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/1877/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

10.04.2024 матеріали справи №916/1877/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

10.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/1877/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Таран С.В., Богатир К.В., що підтверджується протоколами передачі судової раніше визначеному складу суду від 10.04.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/1877/23.

Призначено апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/1877/23 до сумісного розгляду на 04.06.2024 о 14:30 год.

16.04.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО», у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

22.04.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП», в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено перерву до 10.06.2024 о 13:30 год.

В судовому засіданні представник ТОВ «АДОНАРА АГРО» та ТОВ «СІМАКС ГРУП» надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

21.12.2021 між ТОВ «Сімакс Груп» (експедитор) та ТОВ «Адонара Агро» (клієнт) укладено договір транспортного експедування № 21121-2 (договір), відповідно до пункту 2.1 якого експедитор зобов`язується надавати клієнту за його дорученням і за його рахунок послуги в сфері транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги експедитора. При наданні зазначених послуг експедитор діє від свого імені, забезпечивши документальне підтвердження понесених в зв`язку з виконанням цього договору витрат.

Сторони домовилися, що пункт призначення, найменування вантажу, кількість, якість та властивості вантажу та інші суттєві умови договору, в ньому не обумовлені, вказуються в заявці (додатку до цього договору). Організація надання послуг з боку експедитора здійснюється без переходу права власності на вантаж клієнта. Експедитор не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися вантажем клієнта, що знаходиться у нього на зберіганні, крім як відповідно до положень цього договору (пункт 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору експедитор надає клієнту послуги з: транспортно-експедиторського обслуговування вантажів; подання/прибирання, приймання/розвантаження узгоджених транспортних засобів (автомобілі), оформлення необхідних товаросупровідних документів відповідно до діючих правил та інструкцій клієнта на території складу розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 Е (надалі «склад»); організації стафірування контейнерів (завантаження в 20-футові та/або 40-футові з використанням за заявкою клієнта та в залежності від типу вантажу додаткового обладнання (лайнер-бегів, дерев`яних щитів, картону, поліпропіленові мішки) з вантажами клієнта на складі; організації переміщення контейнерів на авто-платформі(-ах) від складу контейнерні термінали Одеського, Південного та Чорноморського морського торговельного порту (надалі контейнерні термінали), та по території контейнерного терміналу при необхідності зберігання вантажів на контейнерних терміналах в рамках технологічного процесу перевалювання вантажів; організації зберігання вантажів клієнта на території складу; організації огляду відповідними службами та оформлення експортних сертифікатів на вантаж клієнта за заявкою клієнта; оформлення суднових вантажних документів (коносаменту, тощо), оформлення сертифікатів та дозволів (необхідних для відправлення вантажу морським транспортом); оформлення документів, що підтверджують приймання вантажу, його стафірування, зберігання, фасування, завантаження у морський контейнер тощо; організації митного оформлення вантажів клієнта (включаючи оформлення ВМД), в тому числі представлення інтересів клієнта в митних органах України; організації завантаження контейнерів на судно та фрахтування морського перевезення вантажів клієнта (при необхідності).

Надаючи послуги, експедитор діє від свого імені та за рахунок клієнта, якщо інше не передбачено договором (пункт 3.3 Договору).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору експедитор надає послуги, передбачені договором, щодо вантажів, які належать клієнту або законним власником яких є клієнт. Відомості щодо кількості, стану і якості вантажу, маркування та упаковки, ступеня небезпеки тощо, що надається до перевалювання, вказуються у відповідних заявках клієнта (заявка), що є невід`ємною частиною договору.

Експедитор за відповідним дорученням (заявкою) клієнта та за його рахунок, серед іншого: забезпечує оптимальне транспортне обслуговування та виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, фасуванням вантажів клієнта, завантаженням вантажів в контейнери, зберіганням, при необхідності - переміщенням контейнерів на авто-платформі до та по території контейнерних терміналів, в рамках технологічного процесу перевалювання вантажів; веде облік надходження та видачі вантажів на складі. (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено обов`язки експедитора зокрема: якісно і своєчасно надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з умовами договору та додатків до нього, керуючись вказівками клієнта, узгодженими з експедитором в установленому порядку; забезпечити та дотримуватися технічних умов та норм для збереження та підтримки якості вантажів клієнта; вжити всіх заходів для збереження вантажу, що надійшов до складу для транспортної обробки експедитором; при необхідності доступу представників клієнта або номінованого клієнта сюрвейєра на територію складу сприяти в оформленні відповідних перепусток.

При цьому, згідно п. 5.3 договору, експедитор має право не приступати до виконання зобов`язань за договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором зобов`язань, передбачених договором.

В свою чергу, клієнт зобов`язується, окрім іншого: своєчасно за 3 (три) робочі дні до початку надання послуг надавати експедитору заявки в письмовому вигляді електронною поштою за адресою public@simaksgp.com; своєчасно надавати експедитору повну, точну і достовірну інформацію про найменування, кількість, якість та інші характеристики вантажу, його властивості, умови перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування, а також документи, які стосуються вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу; сплатити належні експедитору платежі, а також відшкодувати витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору транспортного експедирування та документально підтверджені, якщо такі були підтверджені клієнтом (пункт 5.3 договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата послуг експедитора формується на підставі тарифів, визначених у додатках до цього договору, які підписуються сторонами на партію або кілька партій вантажів. Винагорода експедитора визначається як різниця між сумою, отриманою від клієнта, та сумою, перерахованою третім особам для виконання даного договору та включає в себе винагороду експедитора за надання послуг з організації вантажно-розвантажувальних робіт (далі - ВРР) на водний транспорт, експедиції, митного оформлення фумігації та обробки вантажів, обслуговування контейнерів відповідно до умов коносаменту (пункт 6.1 договору).

Водночас, п.п. 6.4 - 6.7 договору передбачено, що послуги та роботи з транспортно-експедиторського обслуговування вантажу, що виконуються експедитором за цим договором, оплачуються клієнтом за ставками та в порядку, зазначених у додатках до цього договору, за наступною схемою: датою надання послуг/виконання робіт є дата акту виконаних робіт/наданих послуг. Документи, що підтверджують понесені витрати, експедитор надає не пізніше 14 днів з моменту виставлення рахунку.

Пересилання рахунків та актів виконаних робіт/наданих послуг здійснюється електронною поштою invoice@simaksgp.com., але з обов`язковим подальшим наданням паперових (письмових) оригіналів. Послуги вважаються наданими після підписання обома сторонами Акту наданих послуг (акту виконаних робіт). Експедитор має право не розпочинати надання послуг у разі ненадання клієнтом заявки на надання послуг.

За результатами надання послуг експедитор направляє клієнту підписаний експедитором акт наданих послуг (акт виконаних робіт) (далі - Акт). Клієнт зобов`язується підписати Акт та один його примірник повернути експедитору в 5-денний термін з моменту отримання. У разі, якщо в зазначений термін клієнт не передасть експедитору на підпис обґрунтовану відмову від підписання Акту, такий Акт вважатиметься прийнятим клієнтом без застережень та в повному обсязі (пункт 6.9 договору).

Відповідно до п.п. 7.1 - 7.2 договору клієнт попередньо інформує експедитора про пункти відправлення та призначення вантажу в порядку, що визначений цим договором або додатками до нього. Інформація про пункти відправлення та призначення вантажу повинна містити назву країни, регіону, області тощо (за наявності), міста, залізничної станції, автомобільної станції, аеропорту, морського, річкового порту та інші відомості.

Як визначено пунктами 10.1 - 10.5 договору, він діє з моменту набуття чинності до його припинення. Днем набуття договором чинності є день його підписання. Датою підписання є дата, зазначена на першій сторінці договору. Днем припинення дії договору є день закінчення терміну, станом на який його було укладено, або день дострокового розірвання договору. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Договір підписаний терміном на один рік. Якщо жодна зі сторін не виявить бажання припинити дію договору не пізніше одного місяця до закінчення річного терміну, договір вважається продовженим на кожний наступний річний термін.

Будь-яка зі сторін має право припинити дію договору достроково в разі, якщо відносно іншої сторони виникла загроза банкрутства або неплатоспроможності, інша сторона припинила свою діяльність або допустила суттєве порушення зобов`язань. При цьому, якщо ініціатором припинення є клієнт, він зобов`язаний оплатити експедитору усі послуги, які були їм замовлені до дати припинення дії договору.

Датою припинення дії договору є день отримання однією зі сторін письмового повідомлення іншої сторони про припинення дії договору (п. 10.8. договору).

Зміни та доповнення до договору мають юридичну силу, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (пункт 12.5 Договору).

Додатковою угодою № 1 до договору, яка має назву Стандартні робочі процедури (наволочні вантажі в контейнерах) та відповідно до розділу 1 якої під складом розуміють територію критого приміщення розташованого за адресою м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е, на якій проводять вантажні операції з вантажами клієнта згідно договору. Пропускна здатність (одноразове накопичення): 350 тонн (монокультура, зерно).

Розділом 3 додаткової угоди визначено Інструкції щодо заповнення товаротранспортних накладних. Вантажоодержувач: ТОВ «Сімакс груп» для ТОВ «Адонара агро» або експортер. Пункт розвантаження: Склад, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29 е. Замовник - ТОВ «Адонара агро».

Розділом 8 додаткової угоди передбачено, що експедитор щодня, в робочі дні надає клієнту зведені дані про приймання та відвантаження вантажу складі за попередній день електронною поштою не пізніше 10-30 годин (за формою звіту, що надається клієнтом). На перше число кожного календарного місяця експедитор надає довідку про наявність вантажу на складі та в контейнерах, якщо вони ще не завантажені на борт судна.

Додатком № 1 від 21.12.2021 до договору визначено тарифи, а саме вартість послуг експедитора при відвантажені вантажу клієнта (зернобобові культури навалом в асортименті). Вантаж: зернобобові культури навалом в асортименті. Порт відвантаження: контейнерні термінали Одеського морського торговельного порту та (або) Південного та Чорноморського морського торговельного порту.

Найменування та вартість послуги (гривні/еквівалент долар США згідно діючого курсу НБУ на дату оформлення, але не нижче ніж 27,00 гривень за 1 долар США), серед яких транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) для вантажів, що прибули на склад на борту автотранспорту 7,0 доларів США за 1 тону вантажу; зберігання вантажу на складі на протязі 20 календарних діб включено у ставку транспортно-експедиторського обслуговування; зберігання з 21 по 30 календарну добу - 0,10 доларів США за 1 тону вантажу за кожну календарну добу; зберігання з 31 по 40 календарну добу - 0,20 доларів США за 1 тону вантажу за кожну календарну добу; зберігання з 41 календарну добу - 0,30 доларів США за 1 тону вантажу за кожну календарну добу.

Умови розрахунку: оплата виконаних робіт/наданих послуг експедитора здійснюється на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку від експедитора. Оплата транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) здійснюється на підставі рахунку експедитора у гривнях, згідно розрахунку доларового еквівалента, який вказано в п. 1 цього Додатку згідно курсу НБУ на дату оформлення рахунку. Ставки не враховують ПДВ, що нараховується відповідно до дійсного законодавства України. Банківські комісії під час перерахування платежів за рахунок платника.

В матеріалах справи наявні представлені обома сторонами договору товарно-транспортні накладні: № 000688 від 22.12.2021 на перевезення 28,36 т сорго врожаю 2021 року; № 000684 від 23.12.2021 на перевезення 26,68 т сорго врожаю 2021 року; № 2 від 25.12.2021 на перевезення 27,36 т сорго врожаю 2021 року; № 8 від 04.01.2022 на перевезення 23,18 т сорго врожаю 2021 року; № 20 від 04.01.2022 на перевезення 28,26 т сорго врожаю 2021 року; № 10 від 05.01.2022 на перевезення 26,88 т сорго врожаю 2021 року; № 501/1 від 05.01.2022 на перевезення 26,90 т сорго врожаю 2021 року; № 10 від 10.01.2022 на перевезення 29,10 т сорго врожаю 2021 року; № 1901 від 10.01.2022 на перевезення 23,16 т сорго врожаю 2021 року; № 8/1 від 12.01.2022 на перевезення 23,10 т сорго врожаю 2021 року; № 1301 від 13.01.2022 на перевезення 27,08 т сорго врожаю 2021 року; № 8/2 від 14.01.2022 на перевезення 22,86 т сорго врожаю 2021 року; № 1501 від 15.01.2022 на перевезення 26,80 т сорго врожаю 2021 року; № 11 від 16.01.2022 на перевезення 27,15 т сорго врожаю 2021 року; № 20 від 18.01.2022 на перевезення 23,35 т сорго врожаю 2021 року; № 23 від 24.01.2022 на перевезення 23,43 т сорго врожаю 2021 року; № 2401 від 24.01.2022 на перевезення 27,77 т сорго врожаю 2021 року; № 45/1 від 27.01.2022 на перевезення 23,63 т сорго врожаю 2021 року; № 2801 від 28.01.2022 на перевезення 28,56 т сорго врожаю 2021 року; № 000692 від 01.02.2022 на перевезення 27,31 т сорго врожаю 2021 року, в яких зазначено, що ТОВ «Сімакс Груп» виступає вантажоодержувачем для ТОВ «Адонара Агро»; пункт розвантаження м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; замовником (платником) та вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Експо». Вказані товарно-транспортні накладні мають підписи представників ТОВ «Агромаркет-Експо» та ТОВ «Сімакс Груп», скріплені печатками підприємств.

Отже, ТОВ «Сімакс Груп» у період з 22.12.2021 по 01.02.2022 прийнято на зберігання від ТОВ «Адонара Агро» згідно договору транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021 вантаж - сорго у загальній кількості 520,92 тон, що додатково підтверджується реєстром прийому вантажу.

З матеріалів справи вбачається, зокрема зі складених ТОВ «Сімакс Груп» розрахунків зберігання copro (насіння) ТОВ «Адонара Агро» за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 згідно тарифів Додатку № 1 до договору, ТОВ «Сімакс Груп» зберігає товару ТОВ «Адонара Агро» у кількості 333,38 тон.

10.10.2022 ТОВ «Адонара Агро» звернулось до ТОВ «Сімакс Груп» з листом, яким просив останнього згідно договору ТЄО № 21121-1 від 21.12.21, 11.10.2022 завантажити 2 авто (дані нижче) згідно наступних інструкцій: товар - сорго; об`єм - 25 тон насипом у кожному авто:

1) ОСОБА_5, НОМЕР_9, вод. посв. НОМЕР_10, пасп. НОМЕР_11, виданий Ширяївським PB УМВС України в Одеській області 23.11.2005, авто - MAN TGA, НОМЕР_1 , причіп - BERGER, НОМЕР_2 , перевізник - ТОВ "Агромаркет-Експо";

2) ОСОБА_1 , НОМЕР_12, вод. посв. НОМЕР_13, пасп. НОМЕР_14, Виданий Ширяївським PB УМВС України в Одеській області 04.12.2001, авто - MAN TGX, НОМЕР_3 , причіп - HERTOGHS, НОМЕР_4 , перевізник - ТОВ «Грейн Трейд Юг».

01.11.2022 ТОВ «Адонара Агро» направило ТОВ «Сімакс Груп» повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення вантажу, відповідно до якого позивач за первісним позовом повідомив, що не має наміру подальшого співробітництва з відповідачем та отримувати в подальшому будь-які послуги, у зв`язку зазначив про відмову від подальшого отримання послуг за договором № 21121-1 від 21.12.2021 та вимагав здійснити повернення вантажу, зазначеного у наведених товаротранспортних накладних. Належні докази направлення наявні в матеріалах справи, повідомлення отримано відповідачем 03.11.2022.

У відповідь на вищезазначене повідомлення ТОВ «Сімакс Груп» листом № 9112-1 від 09.11.2022 зазначило ТОВ «Адонара Агро», посилаючись на п. 10.5 договору, що оскільки ініціатором припинення договору виступає клієнт, то для належного припинення його дії він зобов`язаний сплатити існуючі заборгованості. Окрім того, відповідач за первісним позовом зауважив, що спірний договір буде вважатись належним чином припинений відразу після сплати заборгованості позивачем у повному обсязі.

14.11.2022 ТОВ «Адонара Агро» направлено на адресу ТОВ «Сімакс Груп» вимогу про негайне повернення спірного вантажу. Вимога повернута на адресу відправника без її вручення.

26.12.2022 ТОВ «Адонара Агро» знову звернулось до ТОВ «Сімакс Груп» з листом, яким просив останнього згідно договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.21, з 27.12.22 по 29.12.22 завантажити 3 авто: НОМЕР_5 /НОМЕР_15 (водій ОСОБА_2 ), НОМЕР_6 /НОМЕР_16 (водій ОСОБА_3 ) та НОМЕР_7 / НОМЕР_8 (водій ОСОБА_4 ) згідно наступних інструкцій: товар - сорго; об`єм - 25 тон нетто у кожному авто; упаковка - насипом. Даним листом клієнт гарантував оплату наданих послуг згідно договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021.

Водночас, ТОВ «Сімакс Груп» 31.03.2023 було виставлено до сплати ТОВ «Адонара Агро» рахунки: № 3 за послуги зі зберігання вантажу згідно з тарифами в додатку №1 до договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021 за листопад 2022 року на загальну суму 131665,39 грн. з ПДВ; № 4 за послуги зі зберігання вантажу згідно з тарифами в додатку №1 до договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021 за грудень 2022 року на загальну суму 136054,24 грн. з ПДВ; № 5 за послуги зі зберігання вантажу згідно з тарифами в додатку №1 до договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021 за січень 2023 року на загальну суму 136054,24 грн. з ПДВ; № 6 за послуги зі зберігання вантажу згідно з тарифами в додатку №1 до договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021 за лютий 2023 року на загальну суму 122887,69 грн. з ПДВ; № 7 за послуги зі зберігання вантажу згідно з тарифами в додатку №1 до договору ТЕО № 21121-1 від 21.12.2021 за березень 2023 року на загальну суму 136054,24 грн. з ПДВ.

Разом із вищевказаними рахунками ТОВ «Сімакс Груп» були складені відповідні акти надання послуг, за яким в рамках укладеного договору надано послуги загальною вартістю 662715,80 грн за зберігання вантажу за період з 01.11.2022 по 31.03.2023, за кожний місяць окремо. Вказані акти підписані лише з боку ТОВ «Сімакс Груп».

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2023 ТОВ «Сімакс Груп» надіслано ТОВ «Адонара Агро» вищевказані рахунки за зберігання вантажу на електронну пошту: agro.veriora@gmail.com та bug@adonara.com.ua.

Додатково вказані рахунки на оплату та акти надання послуг 20.04.2023 направлені ТОВ «Сімак Груп» на адресу місцезнаходження ТОВ «Адонара Агро»: м. Київ, вул. Залізничне Шосе, 47 направлені засобами поштового оператора АТ «Укрпошта» та Кур`єрською службою доставки. Належні докази направлення містяться в матеріалах справи.

07.04.2023 ТОВ «Адонара Агро» знову направило на адресу ТОВ «Сімакс Груп» вимогу від 06.04.2023 про негайне повернення вантажу - сорго 2021 року у кількості 333,38 тон, при цьому зазначивши, що рахунки за зберігання вантажу за період з вересня 2022 року по березень 2023 року оплаті не підлягають у зв`язку з порушенням відповідачем положень Закону. Дана вимога була отримана ТОВ «Сімакс Груп» 18.04.2023.

Окрім того, в матеріалах справи наявна вимога ТОВ «Агромаркет-Експо» від 23.03.2023 до ТОВ «Сімакс Груп» про повернення спірного вантажу, де зазначено що вказані особи не перебувають у договірних відносинах у зв`язку з чим утримання вантажу є безпідставним.

Норми права.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За правовою природою, відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 ЦК України).

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

За приписами ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 948 ЦК України передбачено, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Частинами 1-2 ст. 949 ЦК України унормовано, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно із ст. 953 ЦК України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

Щодо первісної позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

За договором, який було укладено 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (клієнт) про транспортне експедитування №21121-1 (вантажі у контейнерах) отримувачем товару є ТОВ «Адонара Агро», а ТОВ «Сімакс Груп» не заперечував прийняття товару на зберігання.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування з елементами договору зберігання, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 та глави 66 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, сторони досягли всіх суттєвих умов договору, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, договором експедування та додатком №1 передбачено зберігання вантажу на складах позивача ТОВ «Сімакс Груп» та тарифи та зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Адонара Агро» на виконання умов договору транспортного експедування від 21.12.2021 № 21121-1 передано ТОВ «Сімакс Груп» на зберігання майно, а саме сорго врожаю 2021 року.

Факт здійснення передачі сорго позивачем за первісним позовом відповідачу на зберігання підтверджений належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних накладних, учасники справи також в судових засіданнях підтвердили передачу спірного вантажу.

Оскільки ТОВ «Сімакс Груп» на запит отримало товар, та прийняло його на зберігання, отже це і є виконанням заявки ТОВ «Адонара Груп».

При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, що договору відповідального або складського зберігання зерна окремо сторонами укладено не було, а умовами договору транспортного експедування № 21121-1 строк зберігання зерна сорго не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов.

Також як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Адонара Агро» неодноразово зверталося до ТОВ «Сімакс Груп» з вимогою щодо повернення отриманого за договором № 21121-1 від 21.12.2021 спірного вантажу - сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон, зокрема, 01.11.2022, 14.11.2022 та 06.04.2023, однак відповідачем за первісним позовом вантаж повернуто не було.

Так, згідно з ч. 2 ст.938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 953 ЦК України на зберігача покладено обов`язок на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відтак, в матеріалах справи наявні докази неодноразового звернення позивача за первісним позовом до відповідача з вимогою повернути майно зі зберігання, чого останнім зроблено не було. Факт отримання вимоги від 01.11.2022 та вимоги від 06.04.2023 визнана та підтверджена ТОВ «Сімакс Груп», а також наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача за первісним позовом як зберігача майна існує зобов`язання з повернення позивачу вантажу - 333,38 тон сорго, врожаю 2021 року, що був переданий останнім і прийнятий відповідачем на зберігання. Строк повернення майна є таким, що настав.

Таким чином, враховуючи наявність доказів направлення вимоги відповідачу за первісним позовом про повернення зерна, в останнього виник обов`язок щодо його повернення. Відсутність же доказів такого повернення, свідчить про невиконання вимог закону саме з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість первісних позовних вимог, які відповідачем за первісним позовом не спростовані.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «Сімакс Груп», що ТОВ «Адонара Агро» не забезпечила прибуття співробітників та транспортних засобів, які вказані в заявках для проведення завантаження автомобілів вантажем сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон, відповідно до наступного.

Так, відповідно до відповіді на повідомлення позивача від 01.11.2022 про повернення майна та розірвання договору, ТОВ «Сімакс Груп» листом № 9112-1 від 09.11.2022 зазначило, що оскільки ініціатором припинення договору виступає клієнт, то для належного припинення його дії він зобов`язаний сплатити існуючі заборгованості. Окрім того, відповідач за первісним позовом зауважив, що спірний договір буде вважатись належним чином припинений відразу після сплати заборгованості позивачем у повному обсязі.

З цього приводу колегія суддів звертається до сформулюваного висновку щодо застосування норм статей 594, 595 Цивільного кодексу України в сукупності з нормою статті 953 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, викладеного ОП КГС Верховного Суду у постанові від 05.04.2024 у справі №916/101/23, що притримання реалізується тільки тоді, коли кредитор письмово повідомив боржника про фактичні умови застосування притримання та його початок, і таке повідомлення кредитор зробив якомога швидше з моменту виникнення прострочення виконання боржником зобов`язання, проте у будь-якому разі одразу після отримання кредитором першої письмової вимоги боржника (поклажодавця) повернути річ шляхом надання письмової відповіді про застосування притримання. У разі невиконання вказаних умов кредитор зобов`язаний повернути майноборжнику навіть за умови наявності боргу за його зберігання, виготовлення та утримання.

Таким чином, місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позовної вимоги ТОВ «Адонара Агро» про повернення сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон., правильно встановив обставини, які є підставою для задоволення первісних позовних вимог, а саме: порушення ТОВ «Сімакс Груп» вимог частини першої статті 953 Цивільного кодексу України та умов Договору щодо обов`язку повернення майна на першу письмову вимогу позивача за первісним позовом.

Щодо зустрічного позову ТОВ «Сімакс Груп», колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що після здійснення ТОВ «Сімакс Груп» розрахунку за зберігання за період з 01.11.2022 по 31.03.2023, направлення відповідних рахунків на оплату та актів наданих послуг за вказаний період, ТОВ «Адонара Агро» не виконав зобов`язань зі сплати послуг за зберігання вантажу за вказаним договором, а також, що ТОВ «Адонара Агро» не здійснило жодних дій і не забрало спірний вантаж після закінчення строку його зберігання 01.11.2022, проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, ТОВ «Адонара Агро» неодноразово зверталося до ТОВ «Сімакс Груп» з вимогою щодо повернення отриманого за договором № 21121-1 від 21.12.2021 спірного вантажу - сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон, зокрема, 01.11.2022, 14.11.2022 та 06.04.2023, однак відповідачем за первісним позовом вантаж повернуто не було.

Згідно з ч. 2 ст.938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відтак, в матеріалах справи наявні докази неодноразового звернення позивача за первісним позовом до відповідача з вимогою повернути майно зі зберігання, чого останнім зроблено не було.

Факт отримання вимоги від 01.11.2022 та вимоги від 06.04.2023 визнана та підтверджена ТОВ «Сімакс Груп», а також наявними в матеріалах справи доказами.

ТОВ «Сімакс Груп» розраховано період, за який стягується вартість безпідставного отримання вантажу з 01.11.2022 по 31.03.2023.

Водночас, ТОВ «Адонара Агро» направлено до ТОВ «Сімакс Груп» вимоги про повернення майна, в яких просить повернути вказане вище майно:

1. лист від 01.11.2022, надіслано 01.11.2022 року,

2. лист від 14.11.2022, надіслано 14.11.2022 року,

3. лист від 07.04.2023, надіслано 06.04.2023 року.

Вказані вимоги не виконані, що обумовило звернення з позовними вимогами про повернення майна в рамках даної справи, які задоволені судом.

Листом від 09.11.2022 вих. № 9112-1 ТОВ «Сімакс Груп» підтвердило, що отримало 03.11.2022 року від ТОВ «Адонара Агро» лист із вимогою про повернення майна.

Таким чином у зберігача виник обов`язок повернути товар негайно після отримання першої вимоги поклажодавця.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених положень законодавства розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Як встановлено вище, ТОВ «Адонара Агро» скористався власним правом щодо розірвання договору,

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити наступне.

В рамках даної справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон за місцем його зберігання за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» на час розгляду та до набрання законної сили рішенням у справі здійснювати будь-які дії щодо переміщення, передання тощо сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

На виконання ухвали суду про забезпечення позову від 31.05.2023, 01.06.2023 приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_17 з виконання ухвали про забезпечення позову від 31.05.2023 у справі № 916/1877/23.

01.06.2023 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е, вручено копію виконавчого документа директору ТОВ «Сімакс Груп», а також роз`яснено зміст ухвали суду (Акт приватного виконавця від 01.06.2023).

02.06.2023 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е, встановлено, що директор ТОВ «Сімакс Груп» відчинив склад, на якому зберігається майно, що підлягає арешту та яке необхідно зважити, однак, станом на 02.06.2023 така можливість відсутня, та проведення виконавчих дій перенесено на 05.06.2023 (Акт приватного виконавця від 02.06.2023).

07.06.2023 приватним виконавцем прийнято постанову про залучення суб`єкта господарювання, в якій зазначено, що Виходом приватного виконавця за місцем зберігання майна, встановлено, що накладення арешту на вказане майно можливе лише після проведення його опису із визначенням кількісних показників. Так, вказаною постановою залучено до проведення виконавчих дій ТОВ «БУРЗАН КАРГО».

07.06.2023 приватним виконавцем складено вимогу ТОВ «Сімакс Груп» надати доступ до майна, яке зазначено у виконавчому документі.

08.06.2023 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е та встановлено, що вимогу приватного виконавця про надання доступу до майна боржником не виконано (Акт приватного виконавця від 08.06.2023).

08.06.2023 приватним виконавцем складено вимогу ТОВ «Сімакс Груп» надати доступ до майна, яке зазначено у виконавчому документі, для вчинення виконавчих дій 09.06.2023 о 09:30.

09.06.2023 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е та встановлено, що вимогу приватного виконавця про надання доступу до майна боржником не виконано; вимогу виконавця боржник отримав 09.06.2023 о 10:10 під розписку; станом на 10:45 доступу до майна не надано (Акт приватного виконавця від 09.06.2023).

09.06.2023 приватним виконавцем складено вимогу ТОВ «Сімакс Груп» надати доступ до майна, яке зазначено у виконавчому документі, для вчинення виконавчих дій 12.06.2023 о 09:30.

02.06.2023 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е, встановлено, що сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон за місцем його зберігання знаходиться в дальній частині складу, доступ до вказаного майна ускладнено тим, що воно заставлено іншим майном, проведення виконавчих дій та визначення кількісних характеристик сорго врожаю 2021 року без фактичного переміщення майна третіх осіб неможливе. Крім того, виконавцем зазначено, що на проведення виконавчих дій з опису та арешту майна вплинули погодні умови, оскільки є висока вірогідність переміщення майна, у тому числі, майна третіх осіб, під відкрите небо, що є неприпустимим за діючим прогнозом погоди, а саме висока ймовірність опадів (Акт приватного виконавця від 12.06.2023 - Том 2, а.с. 13).

З аналізу матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем неодноразово було здійснено вихід на місце зберігання спірного майна - сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон за місцем його зберігання - м. Одеса, вул. Отамана Чепіги 29е.

Виходом на місце виконавцем було встановлено факт неможливості вчинення виконавчих дій без переміщення майна третіх осіб, яке перешкоджає доступу до спірного майна.

В подальшому 19.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» та Фізичною особою-підприємцем Климко Ю.О., який є сертифікованим сюрвейєром, було укладено договір-заявку № 01/07, за наслідком якого було складено сюрвеєрський звіт від 05.09.2023;

Відповідно до сюрвеєрського звіту від 26.07.2023 (Том 2, а.с. 237-240), вбачається наступне:

21.07.2023 сюрвеєр у супроводі приватного виконаця Хлєбнікова О.В. прибув на місце проведення інспекції. Після тривалого обговорення організаційних питань з директором Курінським М. В., приблизно о 10:10 ранку сюрвеєр був допущений до складу для проведення інспекції. За 40 хвилин від початку інспекції в місті Одеса було оголошено повітряну тривогу (під час обстрілів міста які здійснюються у зв`язку з російською агресією проти України, за вимогою державних органів та з метою збереження життя та здоров`я, всі громадяни під час дії тривоги повинні знаходитись в укриттях). Тому сюрвеєр разом з виконавцем були змушені залишити склад та територію підприємства. Після відбою повітряної тривоги сюрвеєр та виконавець повернулись на територію підприємства, але знову була оголошена повітряна тривога і вони знову залишили підприємство. О 13:00 того ж дня сюрвеєр та виконавець повернулись на територію підприємства, але співробітників та директора ТОВ «Сімакс Груп» на місці не було. Як з`ясувалося пізніше, директор скоротив робочий день та відпустив усіх співробітників. За згодою між виконавцем та директором продовження інспекції було перенесено на 24.07.2023 року.

24.07.2023 року сюрвеєр у супроводі виконавця повторно прибув на місце проведення інспекції, але з незрозумілих йому причин не був допущений директором у склад для проведення інспекції та після 2-х годин очікування залишив територію підприємства.

Після додаткового узгодження між директором та виконавцем, 26.07.2023 сюрвеєр у супроводі виконавця знову прибув на місце проведення інспекції, але після прибуття був проінформований директором, що в зв`язку з виявленими шкідниками в складі де зберігається сорго була проведена фумігація. Документи що підтверджують фумігацію в складі (накази, розрахунки матеріалів, акти, тощо) не були надані сюрвеєру. Склад був зачинений, а на воротах складу було вказано: «ОБЕРЕЖНО ФУМІГАЦІЯ» (дата фумігації 25.07.2023 р.). Таким чином, сюрвеєр знову не був допущений в склад для проведення інспекції.

Під час інспекції у складі 21.07.2023 сюрвеєру вдалося перевірити 24 біг-бега (що складає приблизно 15-20% від загальної кількості біг-бегів в складі), у 8-ми з яких знаходилось зерно сорго. В інших біг-бегаз знаходився рапс, насіння соняшнику та інша продукція.

Кількість сорго в перевірених біг-бегах, розраховувалась сюрвеєром спираючись на визначений шляхом вимірювань об`єм біг-бегів та беручі до уваги середнє значення натури зерна сорго (визначення натури зерна сорго не регламентовано державним стандартом; із відкритих веб-ресурсів відомо, що при торгових операціях з сорго в Україні деякі компанії вказують його натуру як базовий показник якості зі значенням не менше 0,730 т/м3; для розрахунку кількості зерна сюрвеєром були взяті показники натури сорго 0,750 т/м3 як середнє значення натури сорго за останні декілька років в Україні). Загальна кількість зерна сорго у 8-ми перевірених біг-бегах склала 9,071 тон (різниця від загальної кількості згідно документів - мінус 324,309 тон).

Приймаючи до уваги вищевказане, сюрвеєр не зміг підтвердити наявність в складі TOB «СІМАКС ГРУП» 333,380 тон сорго (врожаю 2021).

Крім того, відповідно до Протоколу окремої процесуальної дії від 29.01.2024 у даній справі, судом першої інстанції здійснено огляд складського приміщення розташованого за адресою вул. Отамана Чепиги,29є. Підчас огляду встановлено наявність зерна в складському приміщенні, водночас кількість вантажу судом не встановлювалась, про що зазначено в протоколі.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції також не було ідентифіковано яке саме зерно знаходилось у «Біг Бегі», отже матеріали справи не містять доказів, що саме сорго врожаю 2021 року перебувало на складі, оскільки відповідно до Акту приватного виконавця від 12.06.2023 на складі перебувало майно третіх осіб.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи дії Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» не відповідали принципу добросовісності, оскільки товариство неодноразово здійснювало штучні перепони у досліджені наявності та кількості сорго врожаю 2021 року, як приватному виконавцю, так і сертифікованому сюрвеєру, крім того товариство не сприяло суду у досліджені кількості сорго врожаю 2021 року при виїзді на склад.

Колегія суддів зазначає, що на відповідача, як позивача за зустрічним позовом, покладений обов`язок доведення, факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» щодо неприйняття спірного товару, оскільки відповідно до відповідей на листи позивача, відповідач не повідомив про готовність передачі сорго врожаю 2021 року, та не вказав, що на його адресу не було направлено транспорт.

Так, Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» не доведено належними та допустимими доказами вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» у заподіяних витратах щодо зберігання майна у спірний період.

Зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» не надало належні та допустимі докази того, що ним вжито заходів з передачі позивачу спірного товару, а останній не прийняв його.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» у зустрічному позові не було доведено належними та допустимими доказами вини Товариством з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро», його протиправної поведінки у вигляді неприйняття товару, встановлені обставини не дають підстави для покладення на Товариством з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» обов`язку по відшкодуванню витрат відповідача, понесених за зберігання товару.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.

Отже, в даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП», не повертаючи товар негайно після отримання першої вимоги поклажодавця відповідно до статті 953 ЦК України, мав усвідомлювати відповідні ризики своєї діяльності, а саме витрат на зберігання майнає

Повідомлення про розірвання договору та повернення майна ТОВ «Сімакс Груп» отримало -03.11.2024, доказів, що у ТОВ «Сімакс Груп» був намір повернути майно в матеріалах справи відсутні, отже правомірний період для нарахування заборгованості за отримання вантажу з 01.11.2022 по 03.11.2022, сума боргу за власним розрахунком суду апеляційної інстанції складає 13 166,54 грн. (131 665,39 грн. - 30 днів, вартість 1 дня - 4 388,84 грн.), у зв`язку з чим, колегія суддів задовольняє частково зустрічну позовну заяву, шляхом стягнення з ТОВ «Адонара Агро» на користь ТОВ «Сімакс Груп» борг у сумі 13 166,54 грн.

Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024.

12.03.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» надійшло клопотання щодо стягнення та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ «Адонара Агро» судові витрати на професійну правничу у розмірі 50000,00 грн.

Окрім того, 14.03.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» надійшло клопотання щодо стягнення та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ «Сімакс Груп» судові витрати на професійну правничу у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

ТОВ «Адонара Агро» у першій заяві по суті спору, а саме у позовній заяві, заявило вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

Так само, ТОВ «Сімакс Груп» у першій заяві по суті спору, а саме у зустрічній позовній заяві, зазначило, що очікує понести витрати на надання правової допомоги у розмірі 50000,00 грн. У відзиві на первісний позов вказана аналогічна сума орієнтовних судових витрат.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

12.03.2024 представник ТОВ «Сімакс Груп» під час судових дебатів заявив про намір подати докази для підтвердження розміру судових витрат протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по даній справі відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

В свою чергу, ТОВ «Адонара Агро» у первісному позові вже було заявлено вимогу про стягнення судових витрат на правничу (професійну) допомогу в розмірі 50000,00 грн, на підтвердження яких були надані копії договору про надання правничої допомоги від 27.04.2023 та додаткової угоди до вказаного договору.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 12.01.2023 між адвокатом Розенбойм Ю.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» було укладено договір про надання правової допомоги №01/12/33/24, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.04.2023, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта з питання: надання правової допомоги в Господарському суді Одеської області по справі № 916/1877/23.

Відповідно до розділу 4 договору (враховуючи додаткову угоду № 1 від 01.04.2023) довіритель сплачує повіреному гонорар в розмірі 40000,00 гривень. 4.2. Вказана в пункті 4.1. сума підлягає сплаті довірителем повіреному протягом десяти банківських днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі. 4.3. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається повіреним та підтверджується довірителем шляхом підписання та скріплення печаткою. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару повіреному.

За результатами виконання договору № 01/12/33/4 від 12.01.2023 сторони погодили та підтвердили виконання повіреним та прийняття довірителем послуг в повному обсязі, загальною вартістю 40000,00 грн. У даному акті визначено перелік наданих послуг та відповідно їх вартість.

Окрім того, 12.01.2023 між адвокатом Племениченком Г.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» було укладено договір про надання правової допомоги №01/12/33/4, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 09.10.2023, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта з питання: надання правової допомоги в Господарському суді Одеської області по справі № 916/1877/23.

Відповідно до розділу 4 договору (враховуючи додаткову угоду № 1 від 01.04.2023) довіритель сплачує повіреному гонорар в розмірі 10000,00 гривень. 4.2. Вказана в пункті 4.1. сума підлягає сплаті довірителем повіреному протягом десяти банківських днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі. 4.3. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається повіреним та підтверджується довірителем шляхом підписання та скріплення печаткою. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару повіреному.

За результатами виконання договору № 01/12/33/4 від 12.01.2023 сторони погодили та підтвердили виконання повіреним та прийняття довірителем послуг в повному обсязі, загальною вартістю 10000,00 грн. У даному акті визначено перелік наданих послуг та відповідно їх вартість.

На підтвердження наданих позивачу за первісним позовом надано договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023, укладеного між ТОВ «Адонара Агро» та адвокатом Левіт В.С., відповідно до умов п. 1.2. якого за ним клієнту надаються на території України наступні послуги та виконуються наступні доручення клієнта, шо відповідають галузям права, в яких спеціалізуються адвокат.

1) підготовка позовної заяви про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» повернути сорго врожаю 2021 року у кількості 333,39 тон. за договором транспортного експедування № 21121-2 від 21.12.2021, включаючи збір та подання до суду всіх необхідних доказів для підтвердження вмиог клієнта.

2) представництво інтересів клієнта в судових органах, підприємствах, організаціях та установах.

Відповідно до п. 5.1. договору клієнт сплачує адвокату плату у сумі, шо визначається окремою угодою. До складу плати за цим договором включається винагорода за виконані адвокатом дії - гонорар та відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору, яке складає решту плати за відрахуванням суми гонорару До фактичних витрат відносяться зокрема оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, та технічного персоналу, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, у разі потреби - перекладу та нотаріального посвідчення документів, тощо.

27.04.2023 між сторонами укладено додаток до договору від 27.04.2023, з якого вбачається, що вартість послуг адвоката надання правничої допомоги за вказаним договором становить 50 000,00 грн., в яку входить:

1.2. Вивчення первинних документів, які підтверджують наявність у ТОВ «Адонара Агро» прав витребування (повернення) сорго у кількості 333,38 тон за договором транспортного експедування № 21121-2 від 21.12.2021, який укладено клієнтом з TOB «Сімакс Груп».

1.3. Формування правової позиції у справі.

1.4. Складання позовної заяви;

1.5. Наради із керівником та іншими співробітниками Клієнта із питань провадження у справі;

1.6. Участь в судових засіданнях.

Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату вартість послуг впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дня постановления рішення судом першої інстанції по справі за вказаним позовом.

До матеріалів справи ТОВ «Адонара Агро» наданий акт № 1 від 12.03.2024, в якому обсяг, вартість та умови оплати послуг відповідають узгодженому у додатку до договору про надання правничої допомоги від 27.04.2023.

Враховуючи вищенаведені докази, суд зазначає про доведеність факту надання правничої допомоги як адвокатом Левіт В.С. Товариству з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро», так і адвокатами ТОВ «Сімакс Груп».

Як встановлено вище, як між адвокатом та клієнтом (ТОВ «Адонара Агро»), так і між адвокатами та ТОВ «Сімакс Груп» визначено гонорар у фіксованому розміру - 50 000 грн, що наразі не зобов`язує суд з`ясувати конкретний склад дій адвоката при виконанні умов договору.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

Відтак, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, а також їх значення для спору, з огляду на те, що учасниками справи не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому ними розмірі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява представника ТОВ «Адонара Агро» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги ТОВ «Сімакс Груп», що представник ТОВ «Адонара Агро» не зробив в суді (ані в позовній заяві, ані під час судових дебатів) заяви щодо того, що буде надавати клопотання про стягнення судових витрат протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі, оскільки позивач за первісним позовом у першій заяві по суті спору, а саме у позовній заяві, заявило вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн., а отже останнім дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

Щодо клопотання ТОВ «Сімакс Груп» про розподіл судових витрат адвокатів та стягнення з ТОВ «Адонара Агро» на користь позивача за зустрічним позовом витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у даній справі, то останні підлягають задоволенню частково, а саме пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 990,00 грн. (1,98%), а у решті витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи - відмовити.

Висновки апеляційного господарського суду:

Висновки суду апеляційної інстанції.

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку господарський суд неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, в частині задоволення зустрічної позовної заяви, у зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню за мотивами, викладеними у даній постанові суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення зустрічної позовної заяви, в іншій частині рішення залишити без змін.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Судом апеляційної інстанції при здійснені перегляду рішення господарського суду першої інстанції рішення скасовано частково, а тому витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП». Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають частковому відшкодування у сумі 197,49 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО».

Що стосується судових витрат за розгляд апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки апеляційним господарським судом апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» задоволена частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відшкодування скаржнику судових витрат за розгляд апеляційної скарги за рахунок відповідача за первісним позовом у сумі 11 632,64 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМАКС ГРУП» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 у справі №916/1877/23 - скасувати частково та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Первісний позов - задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тон.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Зустрічний позов - задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) суму основного боргу в розмірі 13 166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) грн 54 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 197,49 грн.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.»

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 - скасувати часткове та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (вх. №2-425/24 від 14.03.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1877/23 - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (вх. № 10463/24 від 12.03.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1877/23 - задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп.

5. В задоволенні решти вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» - відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 632,64 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.06.2024.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Таран С.В.