Постанова

від 10.06.2024 по справі 923/761/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/761/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Головного управління Національної поліції в Херсонській області - Луценко Лідія Анатоліївна;

Від Фермерського господарство "Деметра-2010" - Білецький Олексій Васильович;

Від Державної казначейської служби України не з`явився;

Від Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021

по справі №923/761/21

за позовом Фермерського господарство "Деметра-2010"

до Головного управління Національної поліції в Херсонській області

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Державна казначейська служба України;

- Товариство з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації"

про стягнення 293 724 грн. шкоди,(суддя першої інстанції: М.Б. Сулімовська, дата та місце ухвалення рішення: 28.11.2023 року, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул.Театральна,18),

У червні 2021 року Фермерське господарство "Деметра-2010" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою із позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, треті особи Державна казначейська служба України та Товариство з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" про стягнення 293724,00 грн. шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незаконність дій, бездіяльність органів досудового розслідування під час вилучення майна, належного позивачеві, внаслідок якої завдано шкоду у розмірі 293724,00 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Деметра - 2010" 293 724 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Новотроїцьким відділенням поліції Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь Фермерського господарства "Деметра - 2010" 4405,86 грн. судового збору, 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що з огляду на неправомірні дії щодо неповернення вилученого майна, що призвели до негативних наслідків, яких зазнав позивач, пов`язаних із позбавленням його права власності на майно, в діях слідчого органу вбачається прямий наслідковий зв`язок між незаконними діями (бездіяльністю) слідчого та негативними наслідками, яких зазнав позивач, а тому усі умови, що є необхідними для задоволення позову про відшкодування шкоди, завданої органом поліції, встановлені в процесі розгляду справи та позивачем доведені.

Суд вказав, що визначений законом обов`язок повернути майно не виконаний державою Україна у спірних правовідносинах, не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

Щодо розміру збитків суд зазначив, що що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про точну вартість вилученого майна - пшениці озимої, при цьому відповідно до ухвали слідчого судді Новотроїцього районного суду від 04.06.2018 на відповідача було покладено обов`язок щодо повернення позивачу 39,8 тон пшениці 6 класу, у зв`язку з чим справедливим є розрахунок суми збитків, виходячи з вартості пшениці 4 класу (який з 10 червня 2019 року згідно ДСТУ 3768:2019 є самим нижчим класом пшениці), станом на дату подання позову, за закупівельними цінами зерно-торгівельної компанії. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню в сумі 293724,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

На переконання апелянта, дії (бездіяльність) ГУНП в Херсонській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановленню у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Заявник апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано до суду допустимих доказів, якими встановлено неправомірність дій або бездіяльність ГУНП в Херсонській області як органу чи окремих його посадових (службових) осіб, внаслідок чого спричинено шкоду позивачу, у зв`язку з чим апелянт вважає, що на ТДВ «ДТ Європейське бюро приватизації» слід покласти обов`язок з відшкодування вартості реалізованого майна.

Апелянт звертає увагу, що посадовими особами ГУНП в Херсонській області були виконані ухвали слідчих суддів від 2017 року, тому виконати ухвалу слідчого судді від 2018 року щодо повернення озимої пшениці було неможливо.

Також заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що позивачем не надано доказів про право на звернення з позовом про відшкодування шкоди завданою реалізацією майна, зокрема не надані докази про право власності або інше право на це майно, або доказів вирішення слідчим питання повернення вилученого майна або відшкодування його вартості.

Крім того, на переконання заявника апеляційної скарги місцевим господарським судом неправильно визначено розмір шкоди, оскільки, визначаючи розмір збитків, судом враховано розрахунок вартості пшениці, наданий позивачем, відповідно до якого зазначено вартість однієї тони зерна 4 класу, зазначена вартість є неофіційною, а є вартістю, за якою реалізовує зерно подібного класу ТОВ «Нібулон».

ГУНП в Херсонській області звертає увагу, що судом не враховано висновок експерта ТОВ «Експерт ІН», наданий Головним управлінням національної поліції, з якого слідує, що спірна пшениця є пшеницею 6 класу, та її вартість складає 132329 грн. В свою чергу, розрахунок вартості зерна сайту ТОВ «Нібулон» не є допустимим доказом ціни у справі.

Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., оскільки ця сума не є співмірною, завищеною і не підлягає стягненню з ГУНП в Херсонській області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження по справі №923/761/21 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021.

07.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Фермерського господарство "Деметра-2010" на апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21.

У своєму відзиві позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем в апеляційній скарзі, вважає їх такими, що не спростовують висновків зазначених у рішенні суду першої інстанції та позовній заяві, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Позивач звертає увагу суду, що Фермерське господарство "Деметра-2010" було позбавлене врожаю пшениці виключно внаслідок примусового вилучення слідчими органами в ході кримінального провадження за ухвалами слідчих суддів, які потім були скасовані менше ніж через місяць з дня їх винесення та виконання.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем права власності на зерно пшениці, позивач посилається на преюдиційні рішення судів, якими підтверджено, що власником зерна пшениці є саме Фермерське господарство "Деметра-2010".

На переконання позивача, відповідач не доводить ні жодним доказом, ні поясненнями, що ціна пшениці нижчого класу (4-го), станом на день звернення з позовом Фермерського господарства "Деметра-2010", є меншою ніж заявлена в позовній заяві.

Позивач також висловлює заперечення з доводами апеляційної скарги стосовно незгоди відповідача з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21 на: 14.03.2022 року об 11-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21; рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 розгляд апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21 призначено на 27.09.2022 року о 14-30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 було задоволено клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №923/761/21 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022; зазначено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 поновлено провадження по справі №923/761/21 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на: 11.03.2024 року об 11-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

16.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції в Херсонській області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 задоволено клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №923/761/21 поза межами приміщення суду; розгляд справи №923/761/21 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 призначено на 11.03.2024 року об 11-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Крім того, 07.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарство "Деметра-2010" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 задоволено клопотання Фермерського господарство "Деметра-2010" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №923/761/21 поза межами приміщення суду; розгляд справи призначено на 11.03.2024 року об 11-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №923/761/21 до 01.04.2024 року о 14-30 год.; розгляд справи №923/761/21 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 призначено на 01.04.2024 року о 14-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №923/761/21 до 08.04.2024 року о 15-00 год; розгляд справи призначено на 08.04.2024 року о 15-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON; запропоновано учасникам справи надати до Південно-західного апеляційного господарського суду у строк до 05.04.2024 року обґрунтовані письмові пояснення/письмову позицію щодо призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

05.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції в Херсонській області надійшли письмові пояснення щодо призначення у справі судової експертизи.

Крім того, 08.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарство "Деметра-2010" надійшли письмові пояснення щодо призначення у справі експертизи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі №923/761/21 призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54001); на вирішення експертизи поставлено питання: "Яка ринкова вартість 39,8 тон пшениці озимої м`якої найнижчого класу станом на квітень 2024 року?"; витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладено на Головне управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Лютеранська,4, м.Херсон, Херсонська область, 73000, код ЄДРПОУ 40108782); провадження у справі №923/761/21 зупинено на час проведення товарознавчої експертизи (до отримання результатів судової експертизи та повернення матеріалів справи №923/761/21 до Південно-західного апеляційного господарського суду).

10.04.2024 справу №923/761/21 разом з копією ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 скеровано до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області для проведення товарознавчої експертизи.

10.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області надійшов висновок судової експертизи разом з матеріалами справи №923/761/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 по справі №923/761/21 поновлено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на: 10.06.2024 року на о 15-00 год.

В судовому засіданні 10.06.2024 представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Новотроїцького ВП Генічеського ГУНП в Херсонській області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017230220000477 від 08.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України, на підставі листа начальника Держгеокадастру у Херсонській області про те, що 13.05.2017 року встановлено факт самовільного засівання земельної ділянки, що знаходиться в оренді ФГ "Деметра - 2010", шляхом вирощування сільськогосподарських культур (озимої пшениці).

Ухвалою слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області Тимченко О.В. від 15.06.2017 року по справі № 662/1011/17 було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6524455100:04:101:0023, державної форми власності, загальною площею 47,6777 га, з цільовим призначенням землі 01.02 - для ведення фермерського господарства, а також на посів сільськогосподарських культур на цій ділянці та заборони будь-кому розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном, використовувати його, вчиняти будь-які дії щодо покосу сільськогосподарських культур без погодження зі слідчим, прокурором, судом до прийняття законного та остаточного рішення по справі.

26.06.2017 року слідчим суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетовим В.В. була винесена ухвала про надання дозволу на реалізацію посівів озимої пшениці на вищезазначеній земельній ділянці та надання дозволу Товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство Європейське бюро приватизації" провести реалізацію речових доказів, а саме посівів озимої пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером 6524455100:04:101:0023 державної форми власності, загальною площею 47,6777 га.

На виконання зазначених ухвал, залученою правоохоронними органами організацією ТДВ "Довірче товариство Європейське бюро приватизації" було здійснено збір та вивіз врожаю пшениці фермерського господарства із зазначеної земельної ділянки.

Згідно акту зважування від 30.06.2021, кількість зібраної пшениці - 39,8 тон.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 10.07.2017 року по справі № 662/1011/17 задоволено апеляційну скаргу Фермерського господарства "Деметра-2010", ухвалу слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області Тимченко О.В. від 15.06.2017 року та ухвалу слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетова В.В. від 26.06.2017 року скасовано, в задоволенні клопотання слідчого СВ Новотроїцького ВП Генічеського ГУНП в Херсонській області про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6524455100:04:101:0023, державної форми власності, загальною площею 47,6777 га, та клопотання слідчого СВ Новотроїцького ВП Генічеського ГУНП в Херсонській області про надання дозволу на реалізацію речових доказів відмовлено.

В ухвалі від 10.07.2017 року апеляційний суд встановив, що згідно доданої до клопотання слідчого довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка зареєстрована, як така, що належить до державної форми власності тільки 30.03.2017 року. При цьому було арештовано посіви озимої пшениці ФГ "Деметра-2010", яке з 01.06.2010 року користувалось вказаною орендованою земельною ділянкою, сплачувало державі податки та орендну плату, що свідчить про відсутність шкоди.

Також, суд апеляційної інстанції зауважив, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання, як арешт врожаю, у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 10.07.2017 року, виходячи із змісту ч. 4 ст. 424 та ч. 4 ст. 532 КПК України, набрала законної з моменту її оголошення, тобто 10.07.2017 року, та оскарженню не підлягає.

В подальшому, позивач - Фермерське господарство "Деметра-2010" звернулось до Новотроїцького районного суду Херсонської області зі скаргою на відмову слідчого у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, в якій просило зобов`язати слідчого СВ Новотроїцького ВП ГУНП в Херсонській області здійснити дії по поверненню тимчасово вилученого майна: озимої пшениці 6-го класу в кількості 39,8 тон, вилученої у ФГ "Деметра-2010" 28.06.2017.

Ухвалою слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04.06.2018 року у справі № 662/1011/17 задоволено скаргу позивача на відмову слідчого у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна та зобов`язано слідчого СВ Новотроїцького ВП ГУНП в Херсонській області повернути власнику Фермерському господарству "Деметра - 2010" тимчасово вилучене майно, а саме 39,8 тон озимої пшениці 6-го класу, згідно акту зважування від 30.06.2017 року.

Доказів виконання зазначеної ухвали матеріали справи не містять.

Фермерське господарство "Деметра-2010", ухвала слідчого судді від 04.06.2018 року не виконана, зерно в кількості 39,8 тон озимої пшениці не повернуто, незважаючи на те, що з моменту винесення відповідної ухвали минуло майже три роки, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Предметом позову в даній справі є вимога про відшкодування майнової шкоди, заподіяної (завданої) незаконними (протиправними) рішеннями, діями та бездіяльністю службової особи органу досудового розслідування.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу положень статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частин 5-7 ст. 1176 Цивільного кодексу України, якою врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України унормовано, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 цього ж Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про відшкодування шкоди.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтями 73, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з викладеного, позивач повинен належними, допустимими та достовірними доказами довести неправомірність дій державного органу/його посадової чи службової особи, факт спричинення такими діями збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у даній справі, є саме протиправність дій (бездіяльності) відповідача-1, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди позивачу, оскільки відсутність такого елемента делікту як протиправна поведінка свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 16 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 168 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Отже, обов`язок органу, який вилучив майно, належно його зберігати та негайно повернути, у разі неможливості забезпечення його збереження, прямо передбачений чинним законодавством.

Частинами 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Особою, відповідальною перед потерпілими за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є Держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону України Про Національну поліцію" держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою), визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Головне управління Національної поліції в Херсонській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та не повернення вилученого майна власнику.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 "Про реалізацію окремих положень КПК" затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення (Порядок №1104).

Порядком № 1104 визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до пункту 27 Порядку №1104, схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

Відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За статтею 169 Кримінального процесуального кодексу України, у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами першою, другою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

При цьому, відповідно до положень статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується вилучення у позивача майна та його арешт, невиконання обов`язку з повернення майна після скасування арешту.

Як зазначено вище, ухвалою слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04.06.2018 року у справі № 662/1011/17, якою задоволено скаргу позивача на відмову слідчого у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, було зобов`язано слідчого СВ Новотроїцького ВП ГУНП в Херсонській області повернути власнику ФГ "Деметра - 2010" тимчасово вилучене майно, а саме 39,8 тон озимої пшениці 6-го класу, згідно акту зважування від 30.06.2017 року.

Проте вказане майно (озима пшениця) позивачу всупереч судового рішення, повернуто не було.

Водночас, обов`язковість судового рішення встановлена нормами Конституції України - нормами прямої дії.

Судова колегія не приймає до уваги твердження відповідача відносно того, що обов`язок відшкодування шкоди покладено на ТДВ "ДТ Європейське бюро приватизації", яке проводило збір врожаю та було відповідальним за зберігання та реалізацію спірного майна.

Так згідно частини 2-4 статті 100 Кримінального процесуального кодексу у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Таким чином, враховуючи наявні матеріали справи, саме слідчий орган є відповідальною особою за зберігання речей, які тимчасово вилучені, незважаючи на те, кому саме на відповідальне зберігання передано майно. Отже, через дії слідчого органу, що проявилися у неповерненні арештованого майна позивачу на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, позивачу завдано збитків.

Відповідальність органів державної влади у неповерненні позивачу майна, яким є, серед інших, Новотроїцьке відділення поліції Генічеського відділу Головного управління Національної поліції в Херсонській області, за шкоду, яка завдана позивачу, може наставати за одночасної наявності таких умов: факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності Новотроїцького відділення поліції Генічеського відділу ГУНП в Херсонській області, наявності шкоди, завданої позивачу; причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

Відповідно до Наказу голови Національної поліції України "Про затвердження структури Національної поліції України" №1 від 06.11.2015 з подальшими змінами до нього, Новотроїцьке відділення поліції Генічеського відділу ГУНП в Херсонській області є відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції у Херсонській області. Відтак, за протиправні дії вказаного відокремленого підрозділу відповідальність несе юридична особа, та центральний орган влади, який координує їх роботу у системі ієрархії органів Нацполіції.

Отже, з огляду на неправомірні дії щодо неповернення вилученого майна, що призвели до негативних наслідків, яких зазнав позивач, пов`язаних із позбавленням його права власності на майно, в діях слідчого органу вбачається прямий наслідковий зв`язок між незаконними діями (бездіяльністю) слідчого та негативними наслідками, яких зазнав позивач, а тому усі умови, що є необхідними для задоволення позову про відшкодування шкоди, завданої органом поліції, встановлені в процесі розгляду справи та позивачем доведені.

Визначений законом обов`язок повернути майно не виконаний державою Україна у спірних правовідносинах, не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв`язку з чим вірним є висновок місцевого господарського суду про наявність підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

Щодо розміру завданих збитків та висновків місцевого господарського суду в цій частині, судова колегія зазначає наступне.

Так, заслуговують на увагу доводи апелянта щодо безпідставності визначення розміру збитків, а саме вартості пшениці, на підставі даних про вартість, розміщену на сайті ТОВ Нібулон, оскільки відповідна вартість не є офіційною і не підтверджується належними та допустимими доказами у даній справі.

Як зазначалося раніше, для з`ясування питання вартості пшениці, судом апеляційної інстанції призначено у справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54001). На вирішення експерта поставлено наступне питання: "Яка ринкова вартість 39,8 тон пшениці озимої м`якої найнижчого класу станом на квітень 2024 року?"

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта №137-099 від 30.04.2024, в якому експерт зазначив, що ринкова вартість 39,8 тон зерна пшениці найнижчого класу (фуражної) станом на квітень 2024 року складає з урахуванням ПДВ: 208396,38 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про точну вартість вилученого майна - пшениці озимої, при цьому відповідно до ухвали слідчого судді Новотроїцього районного суду від 04.06.2018 на відповідача було покладено обов`язок щодо повернення позивачу 39,8 тон пшениці 6 класу, в даному випадку судова колегія, враховуючи висновок експерта №137-099 від 30.04.2024, констатує, що вартість 39,8 тон зерна пшениці найнижчого класу становить 208396,38 грн.

Таким чином, доводи апелянта в цій частині заслуговують на увагу, а позовні вимоги про стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню в розмірі вартості пшениці, яка підтверджується висновком експерта та становить 208396,38 грн.

Отже, позовні вимоги позивача задовольняються судом шляхом стягнення з держави Україна на користь Фермерського господарства "Деметра-2010" в рахунок відшкодування майнової шкоди, спричиненої Новотроїцьким відділенням поліції Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в сумі 208396,38 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, оскільки управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, входить до компетенції Державного казначейства України.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Деметра-2010".

Разом з тим, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо безпідставності стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання адвокатських (юридичних) послуг (правової допомоги) від 10.05.2021, Акт від 24.11.2021 виконаних робіт до договору про надання адвокатських (юридичних) послуг (правової допомоги) від 10.05.2021 з детальним описом наданих послуг, квитанції про отримання адвокатом оплати від 07.06.2021 на суму 5000, грн., від 25.08.2021 на суму 5000,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 24.11.2021 адвокатом Білецьким О.В. було надано, а клієнтом прийнято без жодних зауважень адвокатські (юридичні) послуги на суму 10000,00 грн., а саме - надання консультацій, вироблення правової позиції, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, формування позовної заяви з додатками та звернення до суду, представництво інтересів Замовника в Господарському суді Херсонської області у справі №923/761/21 за позовом Замовника Фермерського господарства "Деметра-2010" до Головного управління Національної поліції в Херсонській області з приводу відшкодування шкоди, яка завдана в 2017 році через здійснення збору, вилучення та неповернення майна - 39,8 тон озимої пшениці.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Згідно з ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

08.12.2021 відповідачем подано до суду заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Посилання відповідача на те, що надані адвокатом послуги є неспівмірними із часом, витраченим адвокатом судом відхиляються, оскільки згідно правового висновку Верховного Суду по справі № 923/726/18 (постанова від 09.07.2019), по справі № 910/14371/18 (постанова від 26.02.2020), по справі №823/2638/18 (постанова від 16.05.2019) та по справі № 816/2096/17 (постанова від 13.12.2018) від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, а не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що доводи апелянта в частині безпідставності стягнення витрат на правничу допомогу не є обґрунтованими, відповідачем не доведено неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи у суді, розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не подано, у зв`язку з чим вказана заява залишається судом без задоволення.

За таких обставин, суд констатує, що позивачем доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді на суму 10000,00 грн., а розмір заявлених позивачем витрат є розумним та виправданим, враховуючи обставини цієї справи, її складність, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області, часткового скасування рішення суду першої інстанції з викладенням резолютивної частини в редакції суду апеляційної інстанції щодо розміру збитків, а саме: задоволення позовних вимог в частині стягнення 208 396, 38 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України розподіляється пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 по справі №923/761/21 в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Деметра - 2010" (код ЄДРПОУ 37352966, 75300, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул.Суворова, 12 кв.3) 208 396, 38 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Новотроїцьким відділенням поліції Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, 73000, м.Херсон, вул.Лютеранська, 4) на користь Фермерського господарства "Деметра - 2010" (код ЄДРПОУ 37352966, 75300, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул.Суворова, 12 кв.3) 3128,16 грн. судового збору за подання позову та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства "Деметра - 2010" (код ЄДРПОУ 37352966, 75300, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул.Суворова, 12 кв.3) на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, 73000, м.Херсон, вул.Лютеранська, 4) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1916,54 грн.

Доручити Господарському Одеської області видати накази.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2024 року.

Головуюча cуддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош