Ухвала

від 14.06.2024 по справі 907/540/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/540/24

за позовом Чопської міської ради Закарпатської області, м. Чоп Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка», с. Холмець, урочище «Кіш Тог» Ужгородського району Закарпатської області

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 148 529,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Чопська міська рада Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою № 03-15/1408 від 03.06.2024 (вх. № 02.3.1-05/574/24 від 10.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка» у якій просить:

- стягнути з відповідача 148 529,50 грн заборгованості з орендної плати за землю;

- розірвати Договір оренди землі № 56/57-19-ДО, укладений між Чопською міською радою Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка» від 22 серпня 2019 року;

- повернути Чопській міській раді Закарпатської області земельну ділянку за кадастровим номером 2124884200:10:015:0002, загальною площею 26,6090 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Тисаашвань.

Позовні вимоги заявлені з підстав невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди землі № 56/57-19-ДО від 22 серпня 2019 року

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/540/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви № 03-15/1408 від 03.06.2024, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка», провадження у якій відкрито за ухвалою суду 26 вересня 2023 року.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого з 21.10.2019 регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів, що стосується боржника, зокрема, спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи).

Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що матеріали справ, які стосуються всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника (тобто де боржник є відповідачем), підлягають надісланню судами до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який в свою чергу розглядає спір по суті в межах цієї справи про банкрутство.

Протягом розгляду господарським судом справи про банкрутство може змінюватися кількість та склад учасників процесу, їх статус, встановлюється особливий порядок представництва і волевиявлення осіб у судовому процесі, а прийняті під час процедур банкрутства судові акти вирішують не лише питання руху судової справи, а в багатьох випадках є остаточними судовими рішеннями з питань, віднесених до компетенції господарського суду під час процедур банкрутства, або з визначення судом строку виконання тієї чи іншої дії сторонами, іншими учасниками провадження у праві про банкрутство.

Для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.

Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду в справі №903/69/18 від 14.06.2022.

Таким чином, спір, що стосується витребування майна боржника та спір, де боржник визначений єдиним відповідачем не може вирішуватися в порядку позовного провадження окремо від провадження у справі про банкрутство. Такий спір слід розглядати у межах останньої з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля ефективнішого захисту прав та законних інтересів кредиторів (аналогічні висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі N 908/4057/14, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі N 906/864/17).

З урахуванням викладеного, суд констатує, що спір про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 148 529,50 грн заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка», щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство, а отже керуючись приписами частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовна заява Чопської міської ради Закарпатської області підлягала поданню за виключною підсудністю в межах розгляду справи № 907/776/23 про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка».

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З наведених обставин, враховуючи необхідність попередження розгляду спору з вимогами до боржника поза межами справи про банкрутство, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи №907/540/24 за позовом Чопської міської ради Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 148 529,50 грн за підсудністю для розгляду Господарським судом Закарпатської області в межах справи про банкрутство №907/776/23.

Керуючись ст. ст. 29, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Матеріали справи №907/540/24 за позовом Чопської міської ради Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 148 529,50 грн передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах справи № 907/776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлоточка».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Лучко