Рішення

від 10.06.2024 по справі 908/234/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 908/234/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (електронна пошта: contactcentre@ukrgasbank.com; mkuznietsova@ukrgasbank.com; вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 23697280)

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп" (електронна пошта: info@infoterra.com.ua; riepinvalerii@gmail.com; поштова адреса: вул. Феросплавна, буд. 38, м. Запоріжжя, 69035; юридична адреса: вул. Крилова, буд. 103, м. Пологи, Запорізька область, 70604; код ЄДРПОУ 39284500)

До відповідача-2: ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

До відповідача-3: ОСОБА_2 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 )

про солідарне стягнення 558 476,14 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Кузнєцова М.І., Витяг з ЄДР самопредставництво;

від відповідача - 1: Шлецер А.А., ордер серії АР № 1164345 від 10.06.2024, адвокат;

від відповідача - 2: не з`явився;

від відповідача - 3: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

31.01.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 558 476,14 грн.

31.01.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 02.02.2024 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, ст. 176 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів відповідачів - 2 та 3, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/234/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/23/24. З урахування ухвали від 29.02.2024, підготовче засідання призначено на 13.03.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою. Розгляд справи відкладався.

15.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп" до суду надійшло клопотання № б/н від 15.04.2024 (вх. № 8116/08-08/24 від 15.04.2024) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.04.2024 № 908/234/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.05.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. У судовому засіданні 13.05.2024 за участю представників позивача та відповідачів - 1, 2 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 10.06.2024 о 10 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку. Суд уповноважив відповідачів - 1, 2 повідомити відповідача-3 про дату, час та місце наступного судового засідання. Сторонами до наступного судового засідання надати пояснення щодо можливості укладення мирової угоди та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 10.06.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що

10.09.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп" (Позичальник, відповідач-1) укладений кредитний договір № 1647/2021/ЗОД-МСБ відповідно до п.1.1. якого банк відкрив позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000,00 грн., а позичальник зобов`язався сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором. Умовами договору передбачено, що позивальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін по 15.08.2023 включно. В забезпечення виконання умов кредитного договору, 10.09.2021 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) та ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач-3) укладені договори поруки № 1647/2021/ЗОД-МСБ-П1 (договір поруки-1) та № 1647/2021/ЗОД-МСБ-П2 (договір поруки-2) відповідно, за умовами п. 1.1. яких поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником за кредитним договором № 1647/2021/ЗОД-МСБ від 10.09.2021, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 15.08.2023 повернути кредит у розмірі 500 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, комісії, пені, та інші платежі у розмірі і випадках, відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору. Однак, відповідач - 1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором та не повернув позивачу суму кредиту, проценти та комісію за користування кредитними коштами у передбачений договором строк. Позивачем направлялись листи на адреси позичальника та поручителів - 1, 2 з вимогою щодо повернення кредиту та сплати процентів, проте вказані вимоги залишені без відповіді та задоволення. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів - 1-3 загальну суму заборгованості у розмірі 558 476,14 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 499 908,33 грн., заборгованості по процентам на суму 57 567,81 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 1 000,00 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача-1 усно не заперечив проти позовних вимог. Письмового відзиву на позовну заяву суду не надав. Усно заявив клопотання про відстрочку виконання рішення суду до кінця воєнного стану з підстав зазначених у клопотанні № 14.07.02 від 14.07.2023 на ім`я АБ «Укргазбанк» про внесення змін в діючий договір щодо подовження терміну виконання зобов`язань, яке додане до клопотання про долучення доказів № б/н від 15.04.2024 (вх. № 8116/08-08/24 від 15.04.2024).

Представники відповідачів - 2 та 3 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на електронні пошти відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без уповноважених представників відповідачів - 2 та 3 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Станом на 10.06.2024 письмових відзивів на позовну заяву від відповідачів - 2 та 3 до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наявні матеріали справи дозволяють суду вирішити спір по-суті.

10.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфотерра Груп» (Позичальник») укладений кредитний договір № 1647/2021/ЗОД-МСБ (Кредитний договір), за умовами п. 1.1. якого банк відкрив позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000,00 грн., а позичальник зобов`язався сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів (п. 1.2. кредитного договору).

Пунктом 1.3. кредитного договору сторони визначили строк кредитування:

1.3.1. Надання кредиту здійснюється з 10.09.2021 року по 15.08.2023 року (включно).

1.3.2. Позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15.08.2023 року (включно).

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього договору (далі за текстом - «Тарифи») та проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі:

1.4.1. за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. цього договору з врахуванням встановленого - графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі Базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 14.2 (чотирнадцять цілих двох десятих) % річних.

1.4.2. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.3. цього договору, у т.ч. у строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1. договору збільшеного на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) % річних.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, у забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято:

- поруку ОСОБА_1 - (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 );

- поруку ОСОБА_2 - (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2).

Виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п. 2.3. кредитного договору).

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі письмової анкети-заяви/заяви позичальника в межах невикористаного залишку кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами «…».

Погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_3 , відкритий в АБ «Укргазбанк», відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку 1 до цього договору. Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. (п. 3.2. кредитного договору).

Пунктом 3.4. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, або в день зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання цього договору на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_3 , відкритий в АБ «Укргазбанк». У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 3.7. цього договору.

Абзацом 1 п. 3.6. кредитного договору сторони передбачили, що позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами (додаток 2 до цього договору).

Згідно з п. 3.7. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в п.п. 1.4.2 цього договору «…».

Відповідно до п.п. 6.2.2., 6.2.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені в п. 1.3. цього договору повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, а також своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому цим договором, сплачувати плату за кредит, а також суми передбачених цим договором штрафних санкцій та відшкодувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати банку згідно з умовами цього договору.

Пунктом 7.5.1. кредитного договору визначено, що у випадку неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість позичальника вважається простроченою і позичальник зобов`язаний повернути таку фактичну заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які дорівнюють 40,0 (сорок цілих нуль десятих) % річних «…».

Підпунктом 7.5.2.1 кредитного договору сторони визначили, що днем події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п. 1.3. цього договору.

Відповідно до п. 7.5.2.1. кредитного договору сторони визначили, що днем настання події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п. 1.3. цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 9.16 кредитного договору).

Додатком № 1 до кредитного договору № 1647/2021/ЗОД-МСБ від 10.09.2021 сторони погодили відповідний графік зменшення відновлювальної кредитної лінії з кінцевою датою повернення кредиту - 15.08.2023.

Сторонами погоджені та підписані відповідні додатки до кредитного договору.

З матеріалів справи також вбачається, що 10.09.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладений договір поруки № 1647/2021/ЗОД-МСБ-П1 (договір поруки-1).

Також, 10.09.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладений договір поруки № 1647/2021/ЗОД-МСБ-П2 (договір поруки-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки-1 та Договору поруки-2, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позивальником за кредитним договором № 1647/2021/ЗОД-МСБ від 10.09.2021, а також договорів про внесенні змін та додаткових договорів до нього (далі по тексту - кредитний договір) укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 15.08.2023 року:

- повернути кредит у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,2 (чотирнадцять цілих двох десятих) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість) виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 1.4.1. кредитного договору, збільшеної на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) процентних пункти, при настанні умов, передбачених п. 1.4.2. кредитного договору;

- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі у випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. договорів поруки - 1,2, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до п. 2.1. договорів поруки - 1,2, у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залученні позичальника до участі у справі.

Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмової вимозі кредитора (п. 2.2. договорів поруки - 1,2).

Згідно з п. 5.1. договорів поруки - 1,2, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 15.08.2023 року (включно).

Відповідно до п. 5.2. договорів поруки - 1,2, порука за цим договором припиняється у разі:

5.2.1 припинення забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором;

5.2.2. якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване позичальником або поручителем.

Сторонами погоджені та підписані відповідні додатки до договорів поруки - 1,2.

На виконання умов кредитного договору, меморіальним ордером № TR.19164269.43888.12651 від 14.09.2021 ПАТ АБ "Укргазбанк" перераховано на користь ТОВ "Інфотерра Груп" грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач-1 припинив сплачувати кредит, проценти за користування кредитними коштами та комісії відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії чим порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідачі-2,3 за договорами поруки.

Поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками та власниками істотної участі ТОВ "Інфотерра Груп" (код ЄДРПОУ 39284500), у зв`язку із чим, в силу свого статусу обізнані з господарською діяльністю Відповідача-1 та наявністю кредитної заборгованості.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 1647/2021/ЗОД-МСБ від 10.09.2021 в частині сплати кредиту, процентів та комісії, 29.06.2023 позивачем на адреси поручителів - відповідачів - 2 та 3 відправлені листи-вимоги № 172/23575/2023 та № 172/23576/2023 від 26.06.2023 про сплату простроченої заборгованості по основному боргу, процентів та комісії за кредитним договором на загальну суму 558 476,14 грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати одержання цього повідомлення.

У відповідь на вищевказаний лист, відповідачем-2 ( ОСОБА_1 ) на адресу ПАТ АБ "Укргазбанк" 27.07.2023 направлено клопотання № 14.07.02 від 14.07.2023, в якому з посиланням на військову агресію РФ, розташуванням телекомунікаційних розподільчих та магістральних мереж ТОВ "Інфотерра Груп" та ПП «Інфотерра» в зоні активних бойових дій, відповідач-2 просив не стягувати в примусовому порядку кошти на період воєнного стану та до кінця вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України та внесення змін в діючий договір щодо подовження терміну виконання зобов`язань.

Відповіді ПАТ АБ "Укргазбанк" на вищевказане клопотання матеріали справи не містять.

Лист-вимога ПАТ АБ "Укргазбанк" № 172/23575/2023 від 29.06.2023 відповідачем-3 залишена без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи також вбачається, що 30.11.2023 ПАТ АБ "Укргазбанк" на адресу ТОВ "Інфотерра Груп" відправлено лист-вимогу № 172/40004/2023 від 24.11.2023, в якій зазначено про закінчення строку кредитного договору 15.08.2023, наявністю заборгованості та вимогою повернути суму 555 680,25 грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати пред`явлення цієї вимоги.

Вищевказаний лист-вимога також залишена ТОВ "Інфотерра Груп" без відповіді та задоволення.

Відповідач - 1-3 вимоги позивача не виконали, заборгованість перед позивачем ані частково, ані в повному обсязі не погасили, що підтверджується списками по особовому рахунку.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів - 1-3 заборгованість за кредитним договором № 1647/2021/ЗОД-МСБ від 10.09.2021 загальну суму 558 476,14 грн., в т.ч. 499 908,33 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 57 567,81 грн. - заборгованість по процентам прострочена та 1 000,00 грн. - заборгованість по комісії прострочена.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Відповідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: "Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту, комісії та процентів, передбачені договором та підписаним сторонами графіком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед Банком боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед Банком за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед Банком за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед Банком солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) Банк має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договорів поруки - 1,2, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок загальної суми 558 476,14 грн., з яких: 499 908,33 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 57 567,81 грн. - заборгованість по процентам прострочена та 1 000,00 грн. - заборгованість по комісії прострочена, суд зазначає що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, перевірений судом, а тому вказані вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1-3 є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідачі - 1-3 проти арифметичних розрахунків не заперечили, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково суду не надали.

Стосовно клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання рішення суду до кінця воєнного стану на території України суд звертає увагу сторін, що ч.ч. 3-5 ст. 331 ГПК України визначено наступне:

3. підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

4. вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

5. розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим. Крім цього суд звертає увагу заявника, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови та відповідач-1 не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою відстрочення виконання судового рішення на стадії виконавчого провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення усного клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання рішення суду до кінця воєнного стану на території України

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс 'Горіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N 303-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів - 1-3 у рівних частинах, а саме по 2 792,38 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп" (поштова адреса: вул. Феросплавна, буд. 38, м. Запоріжжя, 69035; юридична адреса: вул. Крилова, буд. 103, м. Пологи, Запорізька область, 70604; код ЄДРПОУ 39284500), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 23697280) 499 908 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 33 коп. - заборгованість по кредиту прострочена, 57 567 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 81 коп. - заборгованість по процентам прострочена та 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. - заборгованість по комісії прострочена. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотерра Груп" (поштова адреса: вул. Феросплавна, буд. 38, м. Запоріжжя, 69035; юридична адреса: вул. Крилова, буд. 103, м. Пологи, Запорізька область, 70604; код ЄДРПОУ 39284500) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 23697280) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 792 (дві тисячі сімсот дев`ять) грн. 38 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 23697280) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 792 (дві тисячі сімсот дев`ять) грн. 38 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 23697280) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 792 (дві тисячі сімсот дев`ять) грн. 38 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.