Ухвала

від 14.06.2024 по справі 908/1666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.06.2024 Справа № 908/1666/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву вих. без номеру від 07.06.2024 (вх. №1810/08-07/24 від 07.06.2024) Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код 05478717) про видачу судового наказу

за вимогою про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 5, ідентифікаційний код 44993352) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

07.06.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованості з орендної плати в сумі 3510,65 грн., штрафу в розмірі 123,58 грн. на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченку М.В.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Заявник вказує, що станом на 01.05.2024 у боржника наявна заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення № 293/10 від 28.09.2017 зі сплати орендної плати в сумі 3510,65 грн. на користь місцевого бюджету. Також на підставі п. 3.7 договору заявник нарахував штраф у розмірі 3% від місячного розміру орендного платежу на користь місцевого бюджету в сумі 123,58 грн.

Зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що грошові вимоги заявника виникли на підставі письмового договору оренди нежитлового приміщення № 293/10 від 28.09.2017, а заявлена до стягнення з боржника сума в загальному розмірі 3634,23 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з такого.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно з п. 4 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу зазначено, що за даними бухгалтерського обліку станом на 01.05.2024 заборгованість зі сплати орендної плати за договором на користь місцевого бюджету складає 3510,65 грн. Втім, в заяві не зазначено за який період утворилась вказана заборгованість.

У розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати, який є додатком до заяви про видачу судового наказу, наведено розрахунок суми заборгованості за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року, згідно з яким сальдо станом на 01.12.2019 становило 1121,85 грн., стовпчики «Нараховано» та «Сплачено» містять від`ємні значення, зокрема: «-23176,00 грн.» та «-2222,91 грн.» у стовпчику «Нараховано» та «-37747,41 грн.» у стовпчику «Сплачено». При цьому в заяві про видачу судового наказу не зазначені підстави таких нарахувань (чи є це перерахунок або переплата). До заяви не додано доказів здійснення оплати або перерахунку орендної плати в таких розмірах. З розрахунку також не вбачається, за який період зменшено заборгованість за рахунок цих від`ємних значень і за які конкретно місяці спірного періоду залишилась заборгованість, у якій сумі.

Окрім того, згідно з п. 3.4 договору оренди від 28.09.2017 № 293/10 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в редакції додаткової угоди від 01.10.2019 орендна плата з 01.10.2019 розраховується та спрямовується орендарем:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) №UA718999980000033216871008009 УК y Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./22080401, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025367, код класифікації доходів бюджету 22080401, банк отримувача Казначейство Украйни (ЕАП). Розрахунок орендної плати на 70 відсотків, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім;

- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_1 в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717. Розрахунок орендної плати на 30 відсотків, в тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

В той же час, наданий заявником розрахунок виконаний без врахування вищезазначених умов договору, заявником заявлені вимоги про стягнення всієї суми заборгованості на рахунок місцевого бюджету без надання пояснень щодо такого розподілу.

Також заявником не надано розрахунок суми штрафу в розмірі 123,58 грн. (не зазначено, від якої суми боргу він розрахований).

За таких обставин суд дійшов висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги заявника в заявленому розмірі, безспірність заявлених вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу за вимогою Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованості з орендної плати в сумі 3510,65 грн., штрафу в розмірі 123,58 грн. на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя.

Відповідно до пп. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява про видачу судового наказу подана в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за розгляд заяви про видачу судового наказу слід було сплатити судовий збір у сумі 242,24 грн. (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8).

За розгляд заяви заявник сплатив судовий збір у сумі 302,80 грн. платіжною інструкцією №5263 від 27.02.2024. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України. Переплата судового збору становить 60,56 грн.

За приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Переплата судового збору в сумі 60,56 грн. може бути повернута заявнику на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статями 151, 152, 153, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошової заборгованості у розмірі 3634,23 грн. та витрат на оплату судового збору за подання даної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали суддею.

Ухвалу підписано суддею 14.06.2024.

Суддя М.В. Мірошниченко