Рішення

від 05.06.2024 по справі 909/257/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/257/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: прокурора ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Іванишина В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/257/24 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 431 448,89 грн.

Суть спору.

Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними трьох додаткових угод до договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу, якими збільшувалася вартість одиниці електричної енергії, та стягнення 431 448,89 грн зайво сплачених за спожиту електричну енергію коштів.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2024, для розгляду справи № 909/257/24 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2024 позовну заяву керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська № 09.50-69-1629ВИХ-24 від 18.03.2024 (вх. № 2551/24 від 18.03.2024) залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.03.2024 до суду від керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, у строк, встановлений судом, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (№ 09.50-69-1814ВИХ-24 від 26.03.2024; вх. № 5153/24 від 26.03.2024) з додатками, згідно з якою усунуто недоліки позовної заяви, в тому числі прокурором подано заяву про зміну предмета позову, якою викладено в новій редакції прохальну частину позовної заяви.

27.03.2024 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 24.04.2024; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

15.04.2024 до суду від ТОВ Прикарпатенерготрейд, у встановлений судом строк, надійшов відзив від 12.04.2024 на позовну заяву (вх. № 6353/24 від 15.04.2024), який прийнятий судом і долучений до матеріалів справи.

16.04.2024 від керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив № 09.50-69-2214ВИХ-24 від 16.04.2024 (вх. № 6486/24 від 16.04.2024), яка прийнята судом і долучена до матеріалів справи.

22.04.2024 від представника ТОВ Прикарпатенерготрейд адвоката Іванишина В.І. надійшло клопотання від 22.04.2024 (вх. № 6789/24 від 22.04.2024) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю у судовому засіданні Верховного Суду у справі № 909/544/21.

В підготовче засідання 24.04.2024 з`явилась прокурор Кутинська Н.Я., сторони в підготовче засідання не з`явились. Враховуючи клопотання представника відповідача від 22.04.2024 (вх. № 6789/24 від 22.04.2024) про відкладення підготовчого засідання, а також, що строк на подання відповідачем заперечення не закінчився, таке право може бути реалізоване відповідачем у підготовчому провадженні, суд відклав підготовче засідання на 02.05.2024.

01.05.2024 до суду від позивача - Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника надійшло клопотання від 01.05.2024 (вх. № 7380/24 від 01.05.2024) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебуванням його представника начальника юридичного відділу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Блаженко Т.В. на стаціонарному лікуванні.

В підготовчому засіданні 02.05.2024 взяла участь прокурор Кутинська Н.Я., сторони в підготовче засідання не з`явились. Враховуючи клопотання позивача від 01.05.2024 (вх. № 7380/24 від 01.05.2024) про відкладення підготовчого засідання, викладені у ньому поважні причини для неявки в судове засідання, думку прокурора, яка не заперечувала проти відкладення підготовчого засідання, суд відклав підготовче засідання на 16.05.2024.

В підготовчому засіданні 16.05.2024 взяли участь прокурор Кутинська Н.Я. та представник відповідача адвокат Іванишин В.І., позивачі явку своїх повноважних представників в судове засідання 16.05.2024 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату і час підготовчого засідання ухвалою суду від 02.05.2024, яка доставлена в їх електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд, що забезпечує обмін документами.

Відповідно до положень ч. 2 статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи, що усі учасники справи належно повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання ухвалою суду від 02.05.2024, явка позивачів, їх представників в підготовче засідання не визнавалась судом обов`язковою, позов подано прокурором і в підготовчому засіданні присутня прокурор Кутинська Н.Я., позивачами не заявлялись клопотання про відкладення підготовчого засідання, позивачі уже втретє не з`явились в підготовче засідання, відсутні передбачені законом підстави для відкладення чи оголошення перерви в підготовчому засіданні, суд визнав за можливе провести підготовче засідання у відсутності позивачів.

В підготовчому засіданні 16.05.2024 суд вирішив передбачені законом завдання підготовчого провадження та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання № 2873610 від 16.05.2024, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 05.06.2024.

04.06.2024 до суду надійшла заява Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника про розгляд справи без його участі. В заяві зазначається про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання з розгляду справи по суті 05.06.2024 з`явились прокурор ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Іванишин В.І., позивачі явку своїх повноважних представників в судове засідання 05.06.2024 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату і час підготовчого засідання ухвалою суду від 16.05.2024, яка доставлена в їх електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд, що забезпечує обмін документами.

Відповідно до положень ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи, що усі учасники справи, в тому числі позивачі, належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду від 16.05.2024, явка позивачів, їх представників в судове засідання з розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою, від позивача Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов подано прокурором і в розгляді справи приймає участь прокурор Кутинська Н.Я., позивачами не заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, позивачі раніше тричі не з`являлись в підготовчі засідання, відсутні передбачені законом підстави для відкладення чи оголошення перерви в розгляді справи, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності позивачів.

05.06.2024, у відповідності до вимог глави 6 розділу ІІІ ГПК України суд розглянув справу, зокрема заслухав вступне слово прокурора, представника відповідача, їх відповіді на питання один одного, дослідив письмові докази, заслухав виступи учасників справи в судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. Вийшовши з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ч. 3 ст. 632 ЦК України та законодавства про публічні закупівлі, а саме п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022, укладеного між Прикарпатським університетом імені Василя Стефаника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", якими збільшено ціну одиниці електричної енергії та зменшено обсяг електричної енергії, який підлягає постачанню.

Прокурор доводить суду, що постачальником не надано замовнику належного документального підтвердження коливання (підвищення) ціни на ринку електричної енергії, надані фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати не містять розрахунків вартості електричної енергії на день укладення договору чи попередньої додаткової угоди порівняно з діючою ринковою ціною, не враховують, що розрахунковим періодом за договором є місяць, а не декада, відповідно не підтверджують наявність факту коливання ціни на ринку з моменту укладення договору про постачання електричної енергії чи попередньої додаткової угоди, якої змінювалась ціна товару.

На обґрунтування позову прокурор також зазначає, що відповідач не надав жодних доказів закупівлі ним електричної енергії саме на сегменті ринку на добу наперед, а отже не довів, що зміна ціни на цьому сегменті ринку робить для нього неможливим виконання договору за встановленою ціною. Постачальник електричної енергії не надав жодних доказів придбання ним електричної енергії на сегменті ринку на добу наперед, а тому не обґрунтував неможливості виконання договору на умовах, визначених за наслідками публічної закупівлі, не довів що таке виконання робить для нього виконання договору вочевидь невигідним, збитковим.

Додаткові угоди є також недійсними і з тих підстав, що в порушенням вимог ст. 203, 215, 216, 334, 628, 629, 632, 651, 652 , 653, 712, 1222 ЦК України та ст. 189 ГК України, сторони змінили ціну договору після того, як позивач уже спожив придбаний у відповідному періоді товар, тобто після виконання договору.

Щодо додаткових угод № 1/54Т/22 від 27.09.2022 та № 64Т/22 від 14.11.2022, такі за твердженням прокурора не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі ще й тому, що передбачають збільшення ціни товару на понад 10% порівняно з умовами договору, укладеного за результатами закупівлі, а також через те, що їх істотні умови ґрунтуються на раніше укладеній додатковій угоді і сторони керувались такою недійсною додатковою угодою при укладенні нової додаткової угоди, яка є недійсною.

Додаткова угода № 1/54Т/22 від 27.09.2022 оскаржується також і з тих підстав, що відповідно до її змісту збільшено ціну товару за закупівлею, а обсяг закупівлі не зменшено, чим в порушення вимог п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі збільшено суму, визначену в договорі про закупівлю.

У зв`язку з незаконністю збільшення ціни одиниці електричної енергії виникла переплата на суму 431448,89 грн, яку прокурор просить стягнути на користь Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Підстави для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує бездіяльністю органів, уповноважених на захист держави, у спірних правовідносинах.

Стислий виклад позиції позивачів.

У заяві про розгляд справи без участі від 04.06.2024 (вх. № 9241/24 від 04.06.2024) Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Західний офіс Держаудитслужби своєї позиції по справі не висловлював.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що фактографічними довідками Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-242 від 13.07.2022, № В-303 від 15.08.2022, № В-303 від 15.08.2022, В-418 від 11.10.2022 підтверджуються зростання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку на добу наперед порівняно з аналогічною декадою попереднього місяця.

При цьому жодним нормативно-правовим документом не визначено форму документа, який підтверджує коливання ціни товару на ринку. Пунктом 13.2 договору визначено, що документ повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

Пропозиції ТОВ Прикарпатенерготрейд про внесення змін до договору, які подавались Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника містили детальний та обґрунтований розрахунок ціни електричної енергії, до якої пропонувалось її збільшення.

Фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати є результатом дослідження інформації, розміщеної на сайті ДП Оператор ринку компетентним та уповноваженим органом.

Умови про поширення дії додаткових угод на раніший період пов`язані з тривалим часом узгодження додаткових угод після направлення споживачу листа з пропозиціями зміни ціни та проєкту мирової угоди.

Після 01 липня 2022 року спостерігалось значне зростання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку, зокрема у липні 2022 року на 16,6% відносно червня 2022 року, у першій декаді серпня 2022 року на 11,69% порівняно з аналогічною декадою липня 2022 року у першій декаді жовтня 2022 року на 6,44% порівняно з першою декадою вересня 2022 року.

Тому, стверджує відповідач додаткові угоди № 1/51Т/22 від 26.09.2022, №1/54/Т/22 від 27.09.2023 та №64Т/22 від 14.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 року укладені між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника з дотриманням вимог ЗУ «Про публічні закупівлі», ГК України, ЦК України та відсутні підстави для визнання їх недійсними, оскільки такі: укладені за взаємною згодою сторін; порядок зміни умов договору визначений самим договором; підстава збільшення ціни коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару не збільшувалась більше ніж на 10 % та в межах зростання ціни на електроенергію на Ринку; загальна сума договору не збільшувалась.

Відповідач також звертає увагу суду на неправильно визначену прокурором суму надмірно сплачених коштів, оскільки навіть у акті ревізії фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за період з 01.01.2019 по 28.02.2023 №03-21/2 від 26.06.2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зроблено висновок, що університету завдано шкоди на загальну суму 188223,22 грн.

Заперечення відповідача також ґрунтуються на обов`язковості двосторонньої реституції, як правового наслідку визнаного судом недійсним правочину, що зумовлює необхідність визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої Прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема у разі відшкодування іншій стороні правочину (ТОВ «Прикарпатенерготрейд») вартість товару за цінами на електричну енергію на день відшкодування, з урахуванням постійного зростання цін.

Щодо наявності підстав для заявлення позову прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Звертаючись із позовною заявою, керівник окружної прокуратури міста Івано-Франківська зазначив, що Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська з метою захисту інтересів держави опрацьовано дані вебпорталу публічних закупівель Prozorro та встановлено порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII при укладенні додаткових угод до договору постачання електричної енергії ПНУ імені Василя Стефаника та ТОВ Прикарпатенерготрейд.

Укладення сторонами спірних додаткових угод № 1/51Т/22 від 26.09.2022, № 1/54Т/22 від 27.09.2022, № 64Т/22 від 14.11.2022 до договору на постачання електричної енергії від 31.03.2022 № 24063(1)28Т/22 в порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі, грубо порушує національні, економічні та суспільні інтереси держави, а їх виконання призвело до неналежного та неефективного використання бюджетних коштів, при цьому Західний офіс Держаудитслужби, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження до відновлення порушених інтересів держави, у даному випадку неналежним чином здійснює захист цих інтересів (а саме будь-які заходи щодо розірвання чи визнання недійсними оспорюваних додаткових угод, у тому числі в судовому порядку, та стягнення коштів, до часу подання позову прокурором, не вживаються), що є підставою для здійснення органами прокуратури представництва в суді законних інтересів держави.

Споживачем та стороною за договором є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, який отримав бюджетне фінансування, є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів, та замовником електричної енергії, а тому є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Прокурор зауважує, що виявивши порушення Закону України Про публічні закупівлі Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська 21.02.2024 скеровано листа до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області щодо належного реагування Офісом на виявлені порушення. Листом від 07.03.2024 Управління повідомило Окружну прокуратуру міста Івано-Франківська про проведені заходи фінансового контролю ревізію фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, результати якої задокументовано актом від 26.06.2023 № 03-21/2. Однак, попри те, що порушення аудиторською службою виявлено 8 місяців тому, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не вживались заходи щодо усунення порушень та стягнення збитків.

Також листами від 14.02.2024 № 09.50-69-950 вих-24 та 15.02.2024 № 09.50-69-992 вих-24 про виявлені порушення проінформовано Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника не вжито належних заходів щодо стягнення зайво сплачених грошових коштів, у тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, а тільки направлено листи-претензії до постачальників про усунення перешкод.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що листом від 14.02.2024 № 09.50-69-94ВИХ-24 заступник керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська просив Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області у найкоротший термін надати належним чином засвідчену копію акту від 26.06.2023 № 03-21/2 за результатом проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності ПНУ імені ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 по 28.02.2023.

Таку копію акта направлено заступнику керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська листом №130903-17/426-2024 від 23.02.2024.

Листом від 21.02.2024 № 09.50-69-1093ВИХ-24 заступник керівника Окружної прокуратури м. Івано-Фрнківська просив Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проінформувати про вжиті Управлінням заходи, спрямовані на усунення порушень, виявлених при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за період з 01.01.2019 по 28.02.2023, зокрема зайво сплачених коштів державного бюджету на оплату електричної енергії, що призвели до матеріальної шкоди (збитків).

У відповідь, листом № 13903-17/511-2024 від 07.03.2024, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проінформувало про виявлені ревізією порушення та зазначило, що керівнику об`єкту контролю направлено обов`язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень (лист від 09.08.2023 № 130903-14/1732-2023), також матеріали ревізії листом від 09.08.2023 № 130903-17/1733-2023 передані до Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Також ректору університету ОСОБА_3 направлено лист від 21.12.2023 № 130903-14/2754-2023 про забезпечення усунення порушень законодавства, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) в сумі 963722,63 грн, шляхом заявлення позовів до ТОВ Прикарпатенерготрейд, ТОВ ЕК ЕНОЛЛ, ТОВ КВІНТІС ПРОМ 12 про стягнення коштів завищеної вартості електричної енергії та природного газу. Університетом надано копії листів-претензій до ТОВ Прикарпатенерготрейд та ЕК ЕКНОЛЛ, а також звернення до Івано-Франківської обласної прокуратури про ініціювання цивільних позовів про стягнення коштів завищеної вартості електричної енергії.

Листом від 14.02.2024 № 09.50-69-960ВИХ-24 заступник керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська просив надати належним чином засвідчені копії договорів від 31.03.2022 №24063(1)/28Е/22, №200459/29Т22, №350154/30Т22 про постачання електричної енергії та додаткових угод до них; документів, на підставі яких вносились зміни до вказаних договорів шляхом укладення додаткових угод (листи постачальника, висновки торгово-промислової палати, експертні висновки, цінові довідки тощо); документи про приймання-передачу електричної енергії та її оплату (акти приймання-передачі, наданих послуг, платіжні доручення тощо); копії документів, на підставі яких виділено кошти на закупівлю електричної енергії у 2022 році (кошторису, плану асигнування, рішення органу місцевого самоврядування).

Зазначені копії документів надані заступнику керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська листом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 01.03.2024 № 2024-01-26/11-03/401.

Листом від 15.02.2024 № 09.50-69-992ВИХ-24 заступник керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська просив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника проінформувати окружну прокуратуру про вжиті ПНУ ім. Василя Стефаника заходи, спрямовані на усунення порушень, виявлених при виконанні та укладенні додаткових угод до договорів від 31.03.2022 № 24063(1)/28Е/22, № 200459/29Т22, № 350154/30Т22 про постачання електричної енергії.

У відповідь, листом від 04.03.2024 № 2024-0126/11-03/418 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника проінформував заступника керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, що звертався із листом-претензією № 2023-01-26/13\/1361 до ТОВ Прикарпатенерготрейд про відшкодування університету шкоди (збитків) внаслідок оплати у 2022 році завищеної вартості електричної енергії на загальну суму 188223,22 грн та з повторним листом-претензією № 2024-01-26/13/162, які не були задоволені. Університет з позовною заявою до суду не звертався.

З наведених документів слідує, що заступник керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська звертав увагу як Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, так і Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на виявлені прокурором та встановлені при проведенні ревізії порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні спірних додаткових угод до договору постачання електричної енергії, та необхідність вжиття відповідних заходів на захист державних інтересів.

У відповідь, позивачі обмежувались лише наданням прокуратурі документів та інформації щодо проведення ревізії, виконання та укладення додаткових угод та повідомляли про звернення до органів поліції про відкриття кримінального провадження (в чому було відмовлено) та направлення претензій щодо повернення надлишково сплачених коштів.

Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Окрім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, оцінивши долучені до позовної заяви докази, суд визнає доведеним, що позивачами не було вжито належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави, при наявності даних, що свідчать про порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення вартості електричної енергії. Позивачами не заявлено позовних вимог щодо оскарження таких додаткових угод та повернення зайво сплачених за ними грошових коштів. Стверджувані прокурором порушення інтересів держави у даному випадку полягають у неефективному використанні бюджетних коштів При цьому, з досліджених доказів слідує, що позивачам було достеменно відомо про такі порушення, зокрема з листування з Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська.

Направлення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби повідомлення в правоохоронні органи, направлення вказівок ректору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, направлення Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника листів-претензій на адресу ТОВ Прикарпатенерготрейд не спростовують виникнення у прокурора підстав для звернення до суду із позовом, оскільки бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк, особливо враховуючи відмову ТОВ Прикарпатенерготрейд задовольнити претензії університету, і відмову органів національної поліції у відкритті кримінального провадження.

Отже, позивачі неналежно здійснювали захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

У пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цей правовий висновок Велика Палата Верховного Суду підтвердила також і п. 8.12 своєї постанови від 21.06.2023 по справі № 905/1907/21.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з посиланням на його бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні раціонального та ефективного використання бюджетних коштів при проведенні державних закупівель.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах споживачем та стороною за договором є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, який отримав бюджетне фінансування, є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів та замовником електричної енергії, а тому є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Івано-Франківської області.

Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Відповідь № 500738 від 20.03.2024) Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (далі також - університет) за організаційно-правовою формою юридичної особи є державною організацією (установа, заклад), тобто не є органом державної влади. Видами економічної діяльності університету є наступні: 85.42 Вища освіта (основний); 58.13 Видання газет; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук. Засновником університету є Міністерство освіти і науки України.

При цьому видом діяльності університету не є, зокрема, державне управління загального характеру (код КВЕД 84.11).

За п. 1 ч. 1 статті 28 Закону України Про вищу освіту університет, як тип закладу вищої освіти - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;

Згідно з п. 1.1 Статуту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, копія якого розміщена на сайті університету в інтернеті за посиланням: https://pnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/02/statut-PNU-nova-redakcija.pdf, університет є закладом вищої освіти.

За положеннями п. 1.5 Статуту, основною метою діяльності університету є підготовка висококваліфікованих фахівців згідно з державними замовленнями й договірними зобов`язаннями для органів державної влади та місцевого самоврядування, державних установ, підприємств та організацій України різних форм власності і проведення фундаментальних, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок.

Міністерство освіти і науки України реалізує права та обов`язки уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу стосовно Університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває Університет (п. 2.1 статуту).

Відповідно до акту від 26.06.2023 № 03-21/2 ревізії фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за період з 01.01.2019 по 28.02.2023, університет пройшов державну реєстрацію юридичної особи та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС від 27.10.2016 № 432/09-15-12-04-19 за ознакою неприбутковості 0031 бюджетні установи. Університет є юридичною особою, має самостійний баланс, свої рахунки в установах банків, гербову печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Університет включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів з присвоєнням йому коду 004270, є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг із підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів.

Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності Університету в порядку і на умовах, визначених законодавством та Статутом Університету.

Відтак, суд дійшов висновку, що Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є закладом вищої освіти не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень, і не може виступати позивачем в особі якого прокурор заявляє позов в інтересах держави.

Щодо повноважень Університету як розпорядника бюджетних коштів, то у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором, державний заклад вищої освіти, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в п. 8.18-8.27 постанови від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21.

Враховуючи наведене, суд вважає відсутніми підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі університету.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такі висновки викладені у пунктах 54, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

У зв`язку з наведеним суд залишає без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Щодо позову прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, то відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до пунктів 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відтак, Державна аудиторська служба України, здійснюючи моніторинг публічних закупівель, наділена правом при виявленні випадків порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та невиконанні підконтрольною установою вимог до усунення порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06 квітня 2016 року затверджено перелік територіальних органів Держаудитслужби України, які утворюються як юридичні особи публічного права.

Згідно з додатком № 2 до вищевказаної постанови, до міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби - Західного офісу Держаудитслужби приєднано територіальні органи Держфінінспекції у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільські, Чернівецькій та Хмельницькій областях.

Отже, на території Івано-Франківської області функції державного фінансового контролю щодо законності здійснення публічних закупівель, а також вжиття заходів щодо їх усунення, в тому числі в судовому порядку, відносяться до повноважень Західного офісу Державної аудиторської служби України.

Офіс є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та здійснює повноваження як безпосередньо, так і через управління.

З системного тлумачення вищенаведених правових норм вбачається, що саме до повноважень Держаудитслужби України та її міжрегіональних територіальних органів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи, що за матеріалами справи Західний офіс Держаудитслужби за наслідками проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за період з 01.01.2019 по 28.02.2013 виявив порушення законодавства при проведенні публічних закупівель у спірних правовідносинах, Західний офіс Держаудитслужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, а тому прокурор вірно визначив зазначений орган позивачем у справі.

Аналогічного висновку про наявність повноважень на звернення до суду Держаудитслужби та її підрозділів, а отже й прокурора в інтересах держави в їх особі, у разі не виконання вимог щодо усунення порушень законодавства, виявлених за результатами моніторингу закупівель, дійшов Верховний Суд (постанова колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 924/1256/17 від 07 грудня 2018 року та постанова від 13 лютого 2019 року по справі № 906/296/18).

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Оскільки позивач заявив позовні вимоги про визнання недійсними трьох додаткових угод до договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022 та стягнення суми зайво перерахованих коштів за електричну енергію у розмірі 431448,89 грн, та враховуючи підстави заявленого позову, то предмет доказування у справі становлять обставини укладення та виконання сторонами договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022 та додаткових угод до нього, в тому числі додержання або недодержання сторонами вимог законодавства, зокрема ЦК України, Закону України Про публічні закупівлі, під час укладення спірних додаткових угод до договору.

З наданих сторонами доказів, суд встановив наступні обставини, які становлять предмет доказування у справі.

За результатами проведення публічної закупівлі за процедурою відкритих торгів № UA-2022-01-14-002852c, 31.03.2022 між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» (Постачальник) та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника (Споживач) було укладено договір № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію (Електрична енергія м. Івано-Франківськ), код ДК: 09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору обсяг закупівлі електричної енергії складає 1221300 кВт/год.

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п. 3.1 Договору).

За п. 3.3 Договору, Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, це Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

У відповідності до п. 5.2 Договору загальна вартість цього Договору становить 4 151 881,95 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% 691 980,33 грн.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 13.1, умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач.

Згідно з пп. 13.2.2 п. 13.2 договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

Невід`ємною частиною цього договору є: додаток 1 - Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; додаток 2 - Комерційна пропозиція до договору про постачання електричної енергії; додаток 3 - Договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору) сторони визначили початок постачання з 01 квітня 2022 року.

Відповідно до п. 1.1 Комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до Договору, ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 3,399559445 грн з ПДВ.

У п. 1.2 Комерційної пропозиції визначено, що ціна 1 кВт*год електричної енергії за цією комерційною пропозицією визначається за наступною формулою:

Цпостачання = Цзак + Тпер, де:

- Тпер - тариф на послуги передачі електричної енергії, НЕК «Укренерго», який встановлюється відповідними постановами НКРЕКП.

Згідно з п. 1.3 Комерційної пропозиції, у разі укладення договору з дотриманням положень Закону України Про публічні закупівлі, зміна ціни цього Договору допускається із настанням підстав, передбачених ч. 5 ст. 41 згаданого Закону.

Відповідно до п.1.4 Комерційної пропозиції у разі зміни ціни цього Договору з підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», факт коливання ціни за одиницю товару повинен бути обґрунтованим та документально підтвердженим сторонами.

20.07.2022 ТОВ «Прикарпатенерготрейд» направило ректору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника пропозицію № 2054/1 від 20.07.2022 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 у зв`язку з наявним коливанням ціни на товар у бік збільшення, зокрема значним зростанням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед (далі - РДН) у липні 2022 року. Згідно з фактографічною довідкою Івано-Франківської торгово-промислової палати від 13.07.2022 № В-242, протягом першої декади липня 2022 року на ринку на добу наперед, середньозважена ціна на електричну енергію зросла в порівнянні з аналогічною декадою червня 2022 року на 11,81%, та становить 2,5211 грн/кВт*год.

Ціну перераховано наступним чином: 1) (3,399559/1,2-0,34564)?1,098=2,731084 вартість електроенергії збільшено в межах 10,00% (9,8%); 2) (2,731084 + 0,34564)?1,2 = 3,692069 грн/кВт*год з ПДВ кінцева ціна за договором з врахуванням податку на додану вартість та послуги з передачі електричної енергії.

До пропозиції про внесення змін долучено фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-242 від 13.07.2022 з додатками, відповідно до яких середньозважена ціна на ринку електричної енергії на добу на перед за першу декаду липня 2022 року зросла на 11,81% порівняно з першою декадою червня та на 10,51% порівняно з третьою декадою червня.

На підставі зазначених документів між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника було укладено Додаткову угоду № 1/51Т/22 від 26.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022, якою змінено умови Договору, зокрема: а) викладено п. 2.2 договору в такій редакції: 2.2. Обсяг закупівлі електричної енергії складає 1 138 449 кВт*год; б) викладено п. 1.1. додатку 2 до договору в такій новій редакції: 1.1. Ціна з 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,692069 грн з ПДВ.

У п. 5 додаткової угоди сторони зазначили, що ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами, є невід`ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.07.2022.

23.08.2022 ТОВ «Прикарпатенерготрейд» направило ректору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника пропозицію № 2445 від 23.08.2022 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 у зв`язку з наявним коливанням ціни на товар у бік збільшення, зокрема значним зростанням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед у липні 2022 року (очевидно малось на увазі у серпні 2022 року). Згідно з фактографічною довідкою Івано-Франківської торгово-промислової палати від 15.08.2022 № В-303, протягом 10 днів серпня 2022 року на ринку на добу наперед, середньозважена ціна на електричну енергію зросла в порівнянні з липнем 2022 року на 11,69%.

Ціну перераховано наступним чином: 1) (3,692069/1,2-0,34564)?1,098=2,99873 вартість електроенергії збільшено в межах 10,00% (9,8%); 2) (2,99873 + 0,34564)?1,2 = 4,013244 грн/кВт*год з ПДВ кінцева ціна за договором з врахуванням податку на додану вартість та послуги з передачі електричної енергії.

До пропозиції про внесення змін долучено фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-303 від 15.08.2022 з додатками, відповідно до яких середньозважена ціна на ринку електричної енергії на добу на перед за 10 днів серпня 2022 року зросла на 11,69% порівняно з середньозваженою ціною на ринку на добу наперед за липень 2022 року.

На підставі зазначених документів між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника було укладено Додаткову угоду № 1/54Т/22 від 27.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022, якою змінено умови Договору, зокрема викладено п. 1.1. додатку 2 до договору в такій новій редакції: 1.1. Ціна з 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,013244 грн з ПДВ.

У п. 5 додаткової угоди сторони зазначили, що ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами, є невід`ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.09.2022.

08.11.2022 ТОВ «Прикарпатенерготрейд» направило ректору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника чергову (третю) пропозицію № 915852/2 від 08.11.2022 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 у зв`язку з наявним коливанням ціни на товар у бік збільшення, зокрема значним зростанням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед за 10 днів жовтня 2022 року. Згідно з фактографічною довідкою Івано-Франківської торгово-промислової палати від 11.10.2022 № В-418, протягом перших 10 днів жовтня 2022 року на ринку на добу наперед, середньозважена ціна на електричну енергію зросла в порівнянні з аналогічним періодом вересня 2022 року на 6,44%.

Ціну перераховано наступним чином: 1) (4,013244/1,2-0,34564)?1,0644=3,191848 вартість електроенергії збільшено в межах 10,00% (6,44%); 2) (3,191848 + 0,34564)?1,2 = 4,2449856 грн/кВт*год з ПДВ кінцева ціна за договором з врахуванням податку на додану вартість та послуги з передачі електричної енергії.

До пропозиції про внесення змін долучено фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-418 від 11.10.2022, відповідно до якої середньозважена ціна на ринку електричної енергії на добу на перед в ОЕС України становила: за 10 днів вересня (01.09-10.09) 2022 року - 3303,40 грн/МВт.год; за 10 днів жовтня (01.10.-10.10) 2022 року 3516,30 грн/МВт.год. Відсоток коливання ціни: +6,44%.

На підставі зазначених документів між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника було укладено Додаткову угоду № 64Т/22 від 14.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022, якою змінено умови Договору, зокрема: а) викладено п. 2.2 договору в такій редакції: 2.2. Обсяг закупівлі електричної енергії складає 1 031 189 кВТ*год; б) викладено п. 1.1. додатку 2 до договору в такій новій редакції: 1.1. Ціна з 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,2449856 грн з ПДВ.

У п. 5 додаткової угоди сторони зазначили, що ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами, є невід`ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.11.2022.

Актами про використану електричну енергію згідно договору № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022, які сторони склали за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року (Т.1, а.с. 86-94) підтверджується, що у період квітня-грудня 2022 року ТОВ Прикарпатенерготрейд поставило, а Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника отримав та спожив на підставі договору загалом 777 063 кВт*год електричної енергії.

Платіжними дорученнями за період червня-грудня 2022 року підтверджується оплата Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника в користь відповідача грошових коштів в сумі 3 073 120,75 грн, за електричну енергію, спожиту за договором

Відповідно до акту від 26.06.2023 № 03-21/2 ревізії фінансово-господарської діяльності Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за період з 01.01.2019 по 28.02.2023 Західним офісом Держаудитслужби зроблено висновок, що при розрахунку вартості електричної енергії враховано положення по Лоту № 1 додаткової угоди від 26.09.2022 № 1/51Т/22 (8,70% коливання ціни) та додаткової угоди від 14.11.2022 № 1/64Т/22 (5,77% коливання ціни). Додаткову угоду по Лоту № 1 від 27.09.2022 № 1/54Т/22 до договору про постачання електричної енергії споживачу, укладено Університетом та ТОВ Прикарпатенерготрейд з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (Закон України Про публічні закупівлі), оскільки розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додаткових угодах від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби від останньої зміни ціни та кількості. Внаслідок недотримання вимог ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, завдано шкоди (збитків) Університету на загальну суму 188223,22 грн, а саме Лот № 1 -173502,03 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Правовідносини, що виникли між Університетом та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За змістом частини 5 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Як встановлено судом, договір № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу укладено між Університетом та відповідачем за результатами процедури закупівлі Відкриті торги (номер закупівлі UA-2022-01-14-002852-c), яка проводилась відповідно до Закону України Про публічні закупівлі (Закон № 922-VIII), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, і метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором № 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 та додатками до нього Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та ТОВ Прикарпатенерготрейд досягли згоди щодо всіх істотних умовах постачання електричної енергії - предмета, ціни та строку виконання зобов`язань.

Зокрема, пунктом 1.1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) сторони погодили, що ціна за 1 кВт*год. електричної енергії за цим договором становить 3,399559445 грн з ПДВ.

Як встановлено судом із фактичних обставин справи, між Університетом та відповідачем 26.09.2022, 27.09.2022 та 14.11.2022 укладено три додаткові угоди до основного договору, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії за вказаний період: 1) за додатковою угодою № 1/51Т/22 від 26.09.2022 - до 3,692069 грн з ПДВ за 1 кВт/год (на 8,604337% порівняно з ціною договору, укладеного за наслідками публічної закупівлі); 2) за додатковою угодою № 1/54Т/22 від 27.09.2022 до 4,013244 грн з ПДВ за 1 кВт/год (на 18,051885% порівняно з ціною договору, укладеного за наслідками публічної закупівлі); 3) за додатковою угодою № 64Т/22 від 14.11.2022 до 4,2449856 грн з ПДВ за 1 кВт/год (на 24,868698% порівняно з ціною договору, укладеного за наслідками публічної закупівлі).

При цьому, як слідує з актів про використану електричну енергію, постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність Університету, а й споживалася ним, однак додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України (п. 5 додаткових угод).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Саме такий правовий висновок викладено у п. 54, 75, 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22, яка ухвалена за наслідком розгляду спору у подібних правовідносинах.

Як вказав суд, відповідач протягом квітня-грудня 2022 року щоденно постачав, а Університет приймав та споживав електричну енергію. 26 вересня 2022 року сторони підписали додаткову угоду № 1/51Т/22, якою змінили в сторону збільшення ціну електричної енергії, яка вже була продана Університету та спожита ним з 01 липня 2022 року по 25 вересня 2022 року. Отже, товар, поставлений відповідачем Університету з 01.07.2022 по 26.09.2022 був не тільки прийнятий Університетом у власність, а й спожитий. 27 вересня 2022 року сторони підписали додаткову угоду № 1/54Т/22, якою змінили в сторону збільшення ціну електричної енергії, яка вже була продана Університету та спожита ним з 01 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року. Отже, товар, поставлений відповідачем Університету з 01.09.2022 по 27.09.2022 був не тільки прийнятий Університетом у власність, а й спожитий. 14 листопада 2022 року сторони підписали додаткову угоду № 64Т/22, якою змінили в сторону збільшення ціну електричної енергії, яка вже була продана Університету та спожита ним з 01 листопада 2022 року по 13 листопада 2022 року. Отже, товар, поставлений відповідачем Університету з 01.09.2022 по 27.09.2022 був не тільки прийнятий Університетом у власність, а й спожитий.

Як слідує з наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Однак укладені між відповідачем та Університетом додаткові угоди не відповідають наведеним вище положенням законодавства, оскільки зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Крім того, зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у п. 56-66, 90 згаданої вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22, яка ухвалена за наслідком розгляду спору у подібних правовідносинах.

Як вище встановив суд, додатковою угодою № 1/54Т/22 від 27.09.2022 ціна за одиницю електричної енергії була збільшена до 4,013244 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 18,051885% порівняно з ціною договору, укладеного за наслідками публічної закупівлі), а додатковою угодою № 64Т/22 від 14.11.2022 була збільшена до 4,2449856 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 24,868698% порівняно з ціною договору, укладеного за наслідками публічної закупівлі.

Таким чином, додаткові угоди № 1/54Т/22 від 27.09.2022 та № 64Т/22 від 14.11.2022 не відповідають положенням п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі щодо того, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

У пункті 13.2.2 договору та п. 1.3, 1.4 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до договору) сторони передбачили порядок зміни ціни за одиницю електричної енергії а саме, що збільшення ціни допускається пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, яке має бути обґрунтоване і документально підтверджене.

Оспорювані додаткові угоди укладені в порушення положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки при їх укладенні у сторін було відсутнє належне документальне підтвердження коливання (в бік збільшення) цін за одиницю електричної енергії на ринку.

Надані в підтвердження коливання цін на ринку фактографічні довідки № В-242 від 13.07.2022, № В-303 від 15.08.2022, № В-418 від 11.10.2022, видані Івано-Франківською торгово-промисловою палатою містять інформацію про зміну середньозважених цін лише на ринку на добу наперед та на внутрішньодобовому ринку у визначені відповідачем періоди: за 10 днів липня 2022 року порівняно з 10 днями червня 2022 року ( фактографічна довідка № В-242 від 13.07.2022); за 10 днів липня-серпня 2022 року (фактографічна довідка № В-303 від 15.08.2022); за 10 днів вересня 2022 року порівняно з 10 днями жовтня 2022 року (фактографічна довідка № В-418 від 11.10.2022).

Зі змісту статей 651, 652 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, Верховний Суд наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом

У названому договорі про закупівлю електричної енергії сторони визначили ціну за електричну енергію у розмірі 3,399559445 грн за 1 кВт-год і погодили можливість її зміни за умови надання Постачальником документального підтвердження факту збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою або органами державної статистики.

Однак, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, що прийнята у подібних правовідносинах.

Надані відповідачем для обґрунтування збільшення ціни за одиницю товару фактографічні довідки та додані до них роздруківки за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту Державного підприємства "Оператор ринку" та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Жоден із наведених документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару. За таких обставин в Університету не було підстав для збільшення ціни електричної енергії і відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричну енергію у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.

Так, як вище зазначив суд, у відповідності до положень ч. 5 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Відтак, викладена у фактографічних довідках інформація про зміну середньозваженої ціни лише на ринку на добу наперед та на внутрішньодобовому ринку в окремо взяті відповідачем періоди сама по собі не доводить обставин, що не внесення змін до договору в частині підвищення ціни робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним чи збитковим, оскільки закупівля електричної енергії відповідачем могла бути здійснена і за прямими двосторонніми договорами чи на інших сегментах ринку. Крім того, як підтвердив відповідач, протягом квітня-липня 2022 року ціна на електричну енергію майже не змінювалась, відтак відповідач мав надати Університету підтвердження, що отриманий у цей період часу прибуток від виконання договору не покривав його збитків внаслідок коливань ціни за одиницю електричної енергії на ринку на добу наперед, що відбулися з липня 2022 року. Однак такі документи відповідач Університету для обґрунтування підстав внесення змін до договору не подавав.

У постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на: «сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника».

При цьому Університет як споживач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами договорі.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відтак, суд дійшов висновку що оспорювані додаткові угоди не відповідають положенням п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі також і внаслідок неподання постачальником споживачу належного документального підтвердження коливання ціни на ринку, та що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричну енергію буде для постачальника очевидно невигідним та збитковим.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Вище суд дійшов висновків, що додаткові угоди № 1/51Т/22 від 26.09.2022, № 1/54Т/22 від 27.09.2022, № 64Т/22 від 14.11.2022, які сторони укладали до договору 24063(1)/28Т/22 від 31.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу, не відповідають вимогам ч. 3 статті 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому такі додаткові угоди суд визнає недійсними.

Доводи відповідача про правомірність збільшення вартості природного газу виходячи з коливання цін на ринку спростовано наведеними вище мотивами суду. Твердження відповідача про те, що Західним офісом Держаудитслужби встановлено заподіяння Університету шкоди лише в сумі 188223,22 грн не можуть слугувати підставою для відмови в позові, оскільки позов заявлено прокурором в інтересах держави, і не встановлення Західним офісом Держаудитслужби повного розміру завданої шкоди може лише підтверджувати неналежне виконання ним своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Університетом та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022, мали регулюватись додатком № 2 «Комерційна пропозиція», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 3,399559445 грн за 1 кВт/год з ПДВ, без врахування додаткових угод.

На виконання договору відповідач поставив Університету електричну енергію в обсязі 777 063 кВт*год. Отже, загальна вартість поставленої відповідачем за договором електричної енергії, за ціною 3,399559445 грн за 1 кВт/год з ПДВ становить 2641671,86 грн.

Натомість, Університет за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив 3073120,75 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 431448,89 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути Університету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України і ефективно захищає порушені права та інтереси держави, за захистом яких звернувся прокурор.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом Івано-Франківська обласна прокуратура сплатила судовий збір в сумі 15555,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 374 від 12 березня 2024 року.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 15555,73 грн, суд покладає на відповідача і стягує з нього в користь Івано-Франківської обласної прокуратури.

Дата складення повного судового рішення: 14.06.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 431 448,89 грн залишити без розгляду.

Позов керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, Львівська область, 79000, ідентифікаційний код юридичної особи: 40479801) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019, ідентифікаційний код юридичної особи: 42129720) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 431 448,89 грн задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1/51Т/22 від 26.09.2022 до договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022, укладену між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 1/54Т/22 від 27.09.2022 до договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022, укладену між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 64Т/22 від 14.11.2022 до договору № 24063(1)/28Т/22 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2022, укладену між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019, ідентифікаційний код юридичної особи: 42129720) на користь Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (вул. Шевченка, буд. 57, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, ідентифікаційний код юридичної особи: 02125266) 431448 (чотириста тридцять одну тисячу чотириста сорок вісім) грн 89 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019, ідентифікаційний код юридичної особи: 42129720) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код: 03530483) 15555 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 73 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк