Ухвала

від 12.06.2024 по справі 910/17501/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/17501/19За заявою Керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Ю.М.

про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 № 910/17501/19 за нововиявленими обставинами

у межах справи № 910/17501/19

За заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від боржника - не з`явилися,

керуючий реалізацією - не з`явився,

від КП «Київтеплоенерго» - Богомоленко Н.М.,

від ПАТ АБ «Укргазбанк» - Астаф`єва І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/17501/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 з поміж іншого, визнано кредитором у справі №910/17501/19 по відношенню до боржника ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 739 204,00грн., з яких 4204,00грн.-витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 735 000,00грн.-вимоги другої черги задоволення.

27.03.2024 до суду від керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Ю.М. надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 № 910/17501/19 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.03.2024 вказана заява передана на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 заяву керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Ю.М. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 № 910/17501/19 за нововиявленими обставинами залишено без руху. Встановлено керуючому реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражному керуючому Приходьку Ю.М. строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 6 306,00 грн.

16.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 05.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Ю.М. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 № 910/17501/19 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 12.06.2024.

25.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд заяви керуючого реалізацією майна боржника без її участі.

25.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника боржника про розгляд справи без участі ОСОБА_2

03.05.2024 до суду надійшло клопотання керуючого реалізацією майна Сургуладзе О.І. про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, призначене на 12.06.2024, з`явилися представники кредівторів. Представники боржника, ОСОБА_3 та керуючий реалізацією майна Сургуладзе О.І. у судове засідання не з`явилися, просили суд у поданих заявах розглядати справу без їх участі.

Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглянути прийняті ними судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 визнано кредитором у справі № 910/17501/19 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_2 у тому числі ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 739 204,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 735 000,00 грн. - вимоги другої черги задоволення.

Як встановлено судом в ухвалі від 24.02.2020 грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника виникли на підставі договору позики від 17.12.2015 на суму 30 000,00 доларів США, який викладений сторонами у формі розписки.

Разом із цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 по справі № 910/17501/19 (910/299/22) позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено повністю. Визнано недійсним договір позики у формі розписки від 17.12.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму грошових коштів у розмірі 30 000,00 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний номер 23697280) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний номер 23697280) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

Судом ураховано, що судовий спір про визнання недійсним договору позики у формі розписки від 17.12.2015, на підставі якого ОСОБА_3 стала кредитором у справі № 910/17501/19, вирішений лише у листопаді 2023 року, що слугувало підставою для можливості подання заяви про перегляд ухвали від 24.02.2020 при визнання ОСОБА_3 кредитором боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ("Беллет проти Франції" (Bellet v. France), рішення від 4.12.1995 року, Серія A, № 333-Б, ст. 42, п. 36).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Відтак, приймаючи до уваги основні принципи господарського судочинства та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що строк на подання даної заяви пропущений з поважних підстав, та ухвала Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 325 ГПК України в разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов`язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини нововиявленими.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Суди вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 908/1043/17, від 28.10.201 у справі № 910/1645/19.

Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, керуючий реалізацією майна ОСОБА_2 арбітражний керуючий Приходько Ю.М. посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 по справі № 910/17501/19 (910/299/22) визнано недійсним договір позики у формі розписки від 17.12.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму грошових коштів у розмірі 30 000,00 доларів США.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 на підставі вищезазначеного договору позики у формі розписки від 17.12.2015 визнано ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 739 204,00 грн.

Отже, визнання ОСОБА_3 кредитором боржника у справі № 910/17501/19 відбулося на підставі договору позики у формі розписки, який в подальшому визнано в судовому порядку недійсним.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України).

Отже, встановлений судом факт недійсності договору, про що стало відомо після набрання законної сили рішенням по справі № 910/17501/19 (910/299/22), є істотною для справи обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/13318/16.

З огляду на наведене, оскільки грошові вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 ґрунтувалися на правочині, який в судовому порядку визнано недійсним, суд дійшов висновку про необхідність виключення з реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 визнаних на підставі цього договору грошових вимог на суму 735 000,00 грн. та 4 204,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 арбітражного керуючого Приходька Ю.М. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне скасувати пункт 1 вказаної ухвали суду в частині визнання кредитором боржника ОСОБА_3 та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у визнанні кредитором ОСОБА_2 на суму 735 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 арбітражного керуючого Приходька Ю.М. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 за нововиявленими обставинами у справі № 910/17501/19 задовольнити.

2. Скасувати пункт 1 ухвали Господарського суду м. Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 в частині визнання кредитором у справі № 910/17501/19 по відношенню до боржника ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 739 204,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 735 000,00 грн. - вимоги другої черги задоволення.

3. У скасованій частині ухвали Господарського суду м. Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у визнанні кредитором боржника на суму 735 000,00 грн.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.02.2020 у справі № 910/17501/19 залишити без змін.

5. Копію ухвали направити боржнику, керуючому реалізацією та ОСОБА_3

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки відповідно до положень статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.06.2024

Суддя Д.В. Мандичев