Рішення

від 06.06.2024 по справі 912/555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа № 912/555/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5 , м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації (площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006)

до:Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Ювілейна, 4, селище Устинівка, Кропивницького району, Кіровоградська область, 28600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9 А, м. Київ, 01601)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники:

від прокуратури - Клюкіна К.О., прокурор, посвідчення № 075480 від 01.03.23,

від позивача - Донченко С.В., самопредставництво, виписка з ЄДР,

від відповідача - участі не брав,

від третьої особи 1 - участі не брав,

від третьої особи 2 - участі не брав,

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогою скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:5545, загальною площею 1,2 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 26.03.2020 з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка передана до земель лісогосподарського призначення, перебуває в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та не може бути земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, а тому державної реєстрації земельної ділянки підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.03.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 15.03.2024 надано відповідні докази.

Ухвалою від 20.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.04.2024 об 11:00. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліси України". Встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

05.04.2024 у системі "Електронний суд" сформований відзив на позовну заяву Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. У поданому відзиві Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області визнає позовом та просить застосувати ч. 1 ст. 130 ГПК України та вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

17.04.2024 до суду надійшло пояснення Кіровоградської обласної державної адміністрації. У поясненні позивач зазначив, що Кіровоградська обласна державна адміністрація не приймала рішень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3525884700:02:000:5545, у тому числі щодо їх вилучення з постійного користування ДП "Долинське лісове господарство" та, на підставі викладеного, підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

18.04.2024 ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 09.05.2024 та залучено ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Судом встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

09.05.2024 протокольною ухвалою, на підставі ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та відповідно до ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи до 06.06.2024 о 12:00 год.

Прокурор та представник позивача в підготовчому засіданні 06.06.2024 підтримали позовні вимоги повністю.

Відповідач та Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліси України" своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 06.06.2024 не скористалися, уповноважених представників не направили, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 06.06.2024 не скористалась, уповноважених представників не направила, хоча повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600919067591 від 18.05.2024 ( а.с. 31 ).

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 пояснень щодо позову не подала.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу у підготовчому засіданні 06.06.2024 за відсутності представників відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2 .

У підготовчому засіданні 06.06.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- 18.08.1999 Кіровоградська обласна рада прийняла рішення № 102 "Про надання земельних ділянок лісового фонду", яким передала земельну ділянку площею 1,2 га (до складу якої входить і спірна земельна ділянка) із земель КСП ім. Мічуріна до земель лісогосподарського призначення Долинського державного лісогосподарського підприємства; земельна ділянка передана у постійне користування та відноситься до земель лісового фонду, що слідує з пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, за яким до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;

- на даний час правонаступником ДП "Долинське лісове господарство" є ДСЛП "Ліси України", оскільки 28.10.2022 Державне агентство лісових ресурсів України наказом № 838 "Про припинення державного підприємства "Долинське лісове господарство" припинило ДП "Долинське лісове господарство" шляхом його реорганізації і приєднання до Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Ліси України" та визнало ДСЛП "Ліси України" правонаступником ДП "Долинське лісове господарство";

- у зв`язку з передачею земельної ділянки площею 1,2 га (до складу якої входить і спірна земельна ділянка) у постійне користування ДП "Долинське лісове господарство" безпосередньо у процесі правонаступництва ДСЛП "Ліси України" набуло право постійного користування цією ж земельною ділянкою;

- оскільки спірна земельна ділянка станом на 01.01.2002 (час набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001) перебувала у постійному користуванні ДП "Долинське лісове господарство", то у відповідності до пункту 24 Перехідних положень ЗК України вона не належить до земель комунальної власності територіальних громад, а відноситься до земель державної власності, розпорядження якими здійснюють відповідні державні органи, зокрема у спорі - Кіровоградська обласна державна адміністрація;

- проте, 28.10.2019 Жовтнева сільська рада Устинівського району Кіровоградської області прийняла рішення № 299, яким надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,6 га; на підставі рішення та розробленого проекту землеустрою до Державного земельного кадастру 26.03.2020 внесені відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:5545 загальною площею 1,2 га; відомості містять інформацію про форму власності земельної ділянки комунальну, про категорію земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення, про цільове її призначення для ведення селянського господарства та про склад угідь - пасовища;

- безпосередньо Кіровоградська обласна державна адміністрація, як розпорядник земельної ділянки державної власності, не приймала будь-якого рішення про передачу спірної земельної ділянки до комунальної власності Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, а тому реєстрація земельної ділянки, з відображенням її форми власності (комунальна) та зі зміною цільового призначення (із земель лісів на землі сільськогосподарського призначення), порушує право держави на розпорядження нею, у тому числі на належне оформлення права постійного користування ДСЛП "Ліси України";

- на даний час правонаступником Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області є Устинівська селищна рада Кіровоградської області, оскільки вона 16.12.2020 прийняла рішення № 14 "Про початок реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області", яким реорганізувала Жовтневу сільську раду Устинівського району шляхом її приєднання до Устинівської селищної ради та яка у подальшому припинена;

- порушене право держави в особі її органу - Кіровоградської обласної державної адміністрації може бути відновлене шляхом скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, оскільки вона є складовою частиною іншої земельної ділянки та не потребує окремої реєстрації у Державному реєстрі,

- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист інтересів держави, оскільки Кіровоградська обласна державна адміністрація не вчинила своєчасні та необхідні дії стосовно скасування державної реєстрації земельної ділянки, у тому числі не ініціювала судове вирішення спору.

З огляду на зміст аргументів прокурора та позивача ключовим у вирішенні спору є визначення форми власності спірної земельної ділянки (державна чи комунальна) за наслідками її передачі у постійне користування підприємству лісового господарства та відсутності при цьому державного акта на право постійного користування, але одночасної наявності картографічних матеріалів лісоупорядкування.

Як слідує з Державного акта на право колективної власності на землю, виданого Жовтневою сільською радою Устинівського району Кіровоградської області на підставі рішення від 27.03.1996 № 49, Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Мічуріна передано у колективну власність 3665,2 га землі згідно з Планом (т. 1, а.с. 197-198).

У свою чергу, План зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, що є складовою частиною Державного акта на право колективної власності на землю, містить схематичне відображення місцезнаходження спірної земельної ділянки, яке виділене червоним кольором (т. 1, а.с. 198).

Відповідно до Виписки із протоколу загальних зборів КПС ім. Мічуріна № 2 від 13.03.1999 Жовтнева сільська рада прийняла рішення № 13 від 19.01.1999, яким вирішила передати Долинському Держлісгоспу у постійне користування для ведення лісового господарства 80,8 га незімкнутих лісових культур та 76,6 га еродованих земель (пасовищ) під заліснення (т.1, а.с. 125-126).

За змістом Викопіювання земель, які підлягають передачі у постійне користування загальною площею 76,6 га (схематичного розміщення земель), КСП ім. Мічуріна погодило відповідну передачу (т.1, а.с. 130). Викопіювання підписане представниками КСП ім. Мічуріна та Жовтневої сільської ради.

18.08.1999 Кіровоградська обласна рада прийняла рішення № 102 "Про надання земельних ділянок лісового фонду", за пунктом 1.2. (з урахуванням Переліку-2) якого надала у постійне користування для ведення лісового господарства Долинському державному лісогосподарському підприємству земельні ділянки загальною площею 1000,2 га із земель Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна (т. 1, а.с. 103).

01.02.2005 наказом Державного комітету лісового господарства України № 53 "Про перейменування Долинського держлісгоспу і затвердження в новій редакції Статуту Долинський держлісгосп перейменований у Державне підприємство "Долинське лісове господарство" (т. 1, а.с. 132).

За твердженнями ДСЛП "Ліси України" безпосередньо Долинський Держлісгосп та ДП "Долинське лісове господарство" користувалися наданою у постійне користування земельною ділянкою, до якої і належить спірна.

28.10.2019 Жовтнева сільська рада Устинівського району прийняла рішення № 299 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " (т 1, а.с. 85), яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,6 га (пасовища) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту Лебедине, Устинівського району, Кіровоградської області.

З Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т. 1, а.с. 29-73), а саме його Висновку, як складової частини, слідує, що: він розроблений на підставі рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району № 299 від 28.10.2019 на замовлення ОСОБА_1 ; на момент складання Проекту земельна ділянка має площу 1,2 га, знаходиться за межами населених пунктів, віднесена до земель запасу, земель сільськогосподарського призначення, форма її власності комунальна (т. 1, а.с. 73).

З Проекту землеустрою також вбачається, що 29.01.2020 Жовтнева сільська рада надала висновок № 22, за підписом сільського голови, про погодження проекту землеустрою (т. 1, а.с. 72).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3511115692020 від 26.03.2020 Відділ в Устинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вніс до Державного реєстру відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:5545 загальною площею 1,2 га (т.1, а.с. 74). Зокрема вніс відомості про: форму власності земельної ділянки комунальну; категорію земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення; виду використання для ведення особистого селянського господарства; цільове її призначення 01.03. для ведення селянського господарства.

Водночас, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 331341167 від 05.05.2023 (т.1, а.с. 84), до Реєстрів відомості щодо речових прав на земельну ділянку не внесені.

Відповідно до Схеми розташування земельних ділянок, складеної Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція", земельна ділянка з номером 3525884700:02:000:5545 загальною площею 1,2 га розташована у межах земельних ділянок Долинського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2019 року (т. 1, а.с. 91, 96).

Як слідує з Викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування за 1999, 2009 та 2019 роки по Долинському лісництву (т. 1, а.с. 117-123), Плану лісонасаджень Долинського лісництва Долинського Держлісгоспу 1999 року (т. 1, а.с. 106-107), Плану лісонасаджень Долинського лісництва ДП "Долинське ЛГ" 2009 року (т. 1, а.с. 110-111) та Плану лісонасаджень Долинського лісництва ДП "Долинське ЛГ" 2019 року (т. 1, а.с. 114-115) спірна земельна ділянка є складовою частиною загальної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні підприємства та обліковувалася у схемах у межах Жовтневої сільської ради.

Відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 23976/0/2-23 від 14.09.2023 (т. 1, а.с. 177) Кабінет Міністрів України не приймав рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з користування, припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Долинське лісове господарство".

Поряд з цим, суд установив обставини, які стосуються правонаступництва учасників земельних правовідносин у спорі, зокрема наступне.

16.12.2020 Уститинівська селищна рада прийняла рішення № 14 "Про початок реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області", яким вирішила розпочати процедуру реорганізації, з-поміж інших, Жовтневої сільської ради шляхом приєднання до Устинівської селищної ради (пункт 1), а також визнала себе правонаступником всього майна, прав та обов`язків приєднаної сільської ради (пункт 2) (т.1, а.с. 204-205).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2024 Жовтнева сільська рада припинена з 27.10.2021 (т. 1, а.с. 206-211).

28.10.2022 Державне агентство лісових ресурсів України наказом № 838 "Про припинення Державного підприємства "Долинське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення" припинило ДП "Долинське лісове господарство" шляхом реорганізації та приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а також визначило його правонаступником прав та обов`язків (т. 1, а.с. 133-137).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (ч. 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (аб.1- 3, ч. 4).

У свою чергу, ч. 3 ст. 53 ГПК Українивстановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за аб. 2 ч. 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, з огляду на викладене, прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У спорі Прокурор визначив Кіровоградську обласну державну адміністрацію у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому суд зазначає наступне.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, з-поміж інших, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств (п. 24 Перехідних положень ЗК України).

Розпорядження землями державної власності у межах, визначених Земельним кодексом України віднесене до повноважень місцевих державних адміністрацій (п. "а" ст. 17 ЗК України).

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 ЗК України).

У цьому контексті Суд установив, що спір стосується земельної ділянки, яка передана у постійне користування державному підприємству для використання у лісництві, вона знаходиться за межами населених пунктів, а тому належним її розпорядником є відповідна обласна державна адміністрація.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, з-поміж іншого, реалізацію наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень (п. 7 ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначенихКонституцієюі законами України, належить вирішення питань (серед інших) використання землі, природних ресурсів (п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Отже, Кіровоградська обласна державна адміністрація, являючись державним органом який наділений повноваженнями у сфері земельних відносин на розпорядження землями державної власності на відповідній території, є належним державним органом, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах.

Листами № 52/02-8829вих-23 від 24.11.2023 (т.1, а.с. 171-174) та № 52/02-6597вих-23 від 04.09.2023 (т.1, а.с. 178-180) Знам`янська окружна прокуратура двічі зверталася до Кіровоградської обласної державної адміністрації з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно законності виокремлення та державної реєстрації спірної земельної ділянки.

У свою чергу, листами № 01-29/1330/0.6 від 28.12.2023 (т. 1, а.с. 174) та № 01-29/935/0.2 від 13.09.2023 (а.с. 181) Кіровоградська обласна військова адміністрація повідомляла Прокуратуру, що нею не вживалися заходи позовного характеру через відсутність коштів на сплату судового збору та просила вжити заходи прокурорського представництва її інтересів у суді.

У подальшому Знам`янська окружна прокуратура листом за вих. № 52/02-200вих-24 від 09.01.2024 (т. 1, а.с. 215) повідомила Кіровоградську обласну державну адміністрацію про звернення до суду в її інтересах стосовно спірної земельної ділянки.

Отже, Кіровоградська обласна державна адміністрація тривалий час не вживала заходи для захисту інтересів держави, у тому числі звернення до суду з відповідним позовом, а тому Прокурор, дотримався законодавчих положень щодо порядку прокурорського представництва в суді.

Щодо віднесення спірної земельної ділянки до державної власності.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується (ч. 1 та 2 ст. 1 ЗК України).

Серед земель України за основним цільовим призначенням виділяється категорія - землі лісогосподарського призначення (п. "е" ч. 1 ст. 19 ЗК України). Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному Земельним кодексом України до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч. 3 ст. 19 ЗК України).

Зокрема до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 55 ЗК України).

Поряд з цим, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 Лісового кодексу України).

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56 ЗК України).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, ЗК України , а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.1-3 ст. 78 ЗК України).

Суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 ЗК України).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності; право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельного кодексу України (ч. 1 та 2 ст. 84 ЗК України).

У свою чергу, з дня набрання чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (2001) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, з-поміж інших, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств) (пункт 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, який набрав чинності 27.05.2021 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ).

Відтак, на час розгляду справи в суді закон визначає, що:

- окремою категорією земель є землі лісогосподарського призначення;

- однією з форм права власності на землю є державна;

- землі, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, тобто землі лісогосподарського призначення, віднесені додержавної власності, але для віднесення земельної ділянки до державної власності потребується встановлення факту передачі її у постійне користування державному лісогосподарському підприємству станом на час набуття чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, тобто до 27.05.2021.

Отже, суд установив, що спірна земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав, виникла за наслідками визначення її меж за проектом землеустрою щодо її відведення у власність фізичній особі, що підтверджується відповідним Проектом землеустрою та Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3511116972020 від 26.03.2020. Проте, до того часу вона перебувала у межах іншої земельної ділянки, загальною площею 76,6 га, яка за рішеннями Жовтневої сільської ради № 13 від 19.01.1999 та Кіровоградської обласної ради № 102 від 18.08.1999 передана Долинському Держлісгоспу у постійне користування для ведення лісового господарства, що підтверджується відповідними рішеннями, зміст яких наведений вище.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Отож, до спірних правовідносин у питанні оцінки факту набуття державою права власності на земельну ділянку (у тому числі і спірну її частину), яка передана у постійне користування лісогосподарству для відповідного користування підлягають застосуванню положення Земельного кодексу України, який діяв на час передачі, тобто - Земельного кодексу України від 18.12.1990 в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" від 13.03.1992 № 2196-ХІІ (надалі ЗК України 1990 року).

Так, за змістом ст. 3 ЗК України (1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну; усі форми власності є рівноправними; розпоряджалися землею Ради народних депутатів, які у межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування.

Відповідно до ст. 4 ЗК України (1990 року), у державній власності перебували всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність; суб`єктами права державної власності на землю у межах територій виступали обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів.

Згідно з ст. 7 ЗК України (1990 року), користування землею могло бути постійним або тимчасовим; постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку; у постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, з-поміж інших, спеціалізованим підприємствам для ведення лісового господарства.

Відповідно до п. 1 ст. 9 ЗК України (1990 року) до відання сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, з-поміж іншого, надання земельних ділянок у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу. До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належало, з-поміж іншого, надання земельних ділянок у користування у порядку, встановленому ст. 19 цього Кодексу (п. 1 ст. 12 ЗК України (1990 року).

Сільські Ради народних депутатів надавали земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, а також за їх межами; обласні Ради народних депутатів надавали земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п`ятою цієї статті (аб. 1 та 4 ст. 19 ЗК України (1990 року).

Відповідно до аб. 5-18 ст. 19 ЗК України (1990 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому підприємству провадилося лише після вилучення (викупу) цієї ділянки у порядку, передбаченому ст. 31 і 32 цього Кодексу; наданняземельних ділянок здійснювалося за проектами відведення цих ділянок; розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснювали державні та інші землевпорядні організації; підприємство, заінтересоване в одержанні земельних ділянок,зверталося з відповідним клопотанням до місцевої Ради народних депутатів,яка малаправо надавати земельні ділянки; відповідна місцеваРаданародних депутатів розглядала клопотання у строк не більшемісяця, надавала дозвілна складання проекту відведення земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки погоджувався з власником землі або землекористувачем та подавався до сільської Ради народних депутатів, яка розглядала його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймала рішення про надання земель.

Право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право користування землею, заборонялося (ст. 22);

Право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими Радами народних депутатів (ст. 23).

Таким чином, за Земельним кодексом України 1990 року:

- у державній власності перебували усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність;

- суб`єктами права державної власності на землю у межах територій виступали обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів;

- виокремлювалося право постійного користування землею, яке реалізовувалося шляхом надання Радам народних депутатів у межах компетенції права передавати землі у таке користування підприємствам;

- передача у постійне користування земель відбувалася за проектом відведення з подальшим прийняттям Радою народних депутатів рішення про надання землі;

- право постійного користування виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право;

- приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж ділянки і одержання документа, що посвідчує право користування землею, заборонялося;

- право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими Радами народних депутатів.

Отже, Долинський Держлісгосп отримав земельну ділянку площею 76,6 га у користування для ведення лісового господарства за наслідками прийнятих рішень Жовтневою сільською радою та Кіровоградською обласною радою.

Проте, пункт 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України встановлює, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинностіЗемельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Отож, наведені правові положення по різному визначають документи, що підтверджують право постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка надана лісогосподарському підприємству у постійне користування, а саме: за ЗК України це державний акт на право постійного користування; за ЛК України планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (але до 01.01.2027).

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

В юридичній науці (теорії права) існує декілька способів, за якими можливо визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися. Одним з них є "застосування акта, що прийнятий пізніше". Так, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності (така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання).

Оскільки, наведені норми містяться в кодексах (законах) та мають однакову правову силу, можливість вирішення колізії знаходиться у площині застосування акта (норми), який (яка) виданий (прийнята) пізніше.

Зокрема, правова норма п. 5 Лісового кодексу України набрала чинності 29.03.2006 за наслідками прийняття Закону України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" від 08.02.2006 № 3404-ІV, тобто пізніше ніж норми ЗК України від 18.12.1990 в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" від 13.03.1992 № 2196-ХІІ.

Відтак, у питанні визначення документа, який підтверджує право постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка надана лісогосподарському підприємству, підлягають застосуванню норми п. 5 Лісового кодексу України, як норми, яка прийнята пізніше. У зв`язку з цим, відповідним документом, при відсутності державного акта на право постійного користування, є "планово-картографічні матеріали лісовпорядкування".

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка є складовою частиною загальної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ДСЛП "Ліси України", що підтверджується Викопіюваннями з картографічних матеріалів лісовпорядкування за 1999, 2009 та 2019 роки по Долинському лісництву та Планами лісонасаджень 1999, 2009 та 2019 років Долинського Держлісгоспу і ДП "Долинський лісгосп".

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що, хоча станом на час набуття чинності пункту 24 Перехідних положень ЗК України (27.05.2021) ДП "Долинське лісове господарство" не мало державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, до складу якої входить і спірна, але документом, який підтверджує відповідне право постійного користування нею згідно з пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" ЛК України є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування за 1999, 2009 та 2019 років. У зв`язку з цим, слід уважати, що земельна ділянка була передана державному лісогосподарську підприємству на праві постійного користування станом на 27.05.2021, що у контексті цього пункту вказує на віднесення її до державної власності.

При цьому судом враховано, що, станом на час передачі земельної ділянки Долинському Держлісгоспу остання перебувала у державній власності (за наслідками відмови від її користування КСП ім. Мічуріна), а безпосередньо майно Долинського Держлісгоспу та саме підприємство перебувало у державній власності, то порушення наведених правових положень щодо порядку передачі земельної ділянки у постійне користування державному підприємству (відсутність проекту відведення) не зачіпає прав та охоронюваних інтересів інших осіб ніж держави.

Щодо неправомірності розпорядження спірною земельною ділянкою органом місцевого самоврядування, слід зазначити що, земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства, а тому розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Розпорядження землями державної власності у межах, визначених Земельного Кодексу віднесене до повноважень місцевих державних адміністрацій (п. "а" ст. 17 ЗК України).

Суб`єктами права на землі державної власності є держава, а на землі комунальної власності територіальні громади; держава та територіальні органи реалізують право власності через відповідні органи (ст. 80 ЗК України).

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 ЗК України).

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 ЗК України).

Отже, правом на розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту, на відповідній території є відповідна обласна державна адміністрація.

Разом з цим, сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Таким чином, сільська рада вправі розпоряджатися землями виключно комунальної власності.

Суд установив, що Жовтнева сільська рада Устинівського району 28.10.2019 прийняла рішення № 299, яким надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки громадянці Жабуровській О.Ф., а у подальшому погодила його висновком № 22 від 29.01.2020.

Такими діями Жовтнева сільська рада, правонаступником якої є Устинівська сільська рада, фактично розпорядилася земельною ділянкою державної власності без належних на те повноважень, що суперечить наведеним правовим положенням.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає наступне: за змістом ст. 79-1 ЗК України:

- формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1);

- сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3);

- земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4);

- формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5);

- земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, з-поміж іншого, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (ч. 13).

У зв`язку з наведеним суд установив, що спірна земельна ділянка сформована у результаті розробленого та затвердженого Проекту землеустрою 2019 року щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , вона має кадастровий номер та зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Ці обставини вказують, що земельна ділянка може у подальшому виступати об`єктом цивільних прав, але, оскільки безпосередньо її формування та подальша реєстрація, з присвоєнням кадастрового номеру, здійснені за наслідками прийнятих Жовтневою сільською радою без наявних у неї на це повноважень рішень та дій, то сама реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснена незаконно та порушує права й інтереси її власника держави.

Скасуванням державної реєстрації спірної земельної ділянки досягається відновлення прав державної власності, не тільки на спірну, але й на іншу земельну ділянку, загальною площею 76,6 га, яка сформована (незалежно від неприсвоєння їй кадастрового номера) у відповідності до абзацу 1 пункту 2 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державний земельний кадастр", за яким земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відтак, державна реєстрація спірної земельної ділянки підлягає скасуванню, а тому обраний прокурором спосіб захисту порушених прав є належним та правомірним, оскільки за наслідками скасування державної реєстрації земельної ділянки, забезпечується відновлення права державної власності на неї. При цьому, оскільки речові права на спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не внесені, то їх припинення не потребується.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд дійшов висновку, що:

- хоча станом на час набуття чинності пункту 24 Перехідних положень Земельного Кодексу України (27.05.2021) ДП "Долинське лісове господарство" не мало державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, до складу якої входить і спірна, але документом, який підтверджує відповідне право постійного користування нею згідно з п. 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового Кодексу України є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування за 1999, 2009 та 2019 років; у зв`язку з цим, слід зазначити, що земельна ділянка була передана державному лісогосподарську підприємству на праві постійного користування станом на 27.05.2021, що у контексті цього пункту вказує на віднесення її до державної власності;

- правом на розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту, на відповідній території є відповідна обласна державна адміністрація, проте Жовтнева сільська рада Устинівського району 28.10.2019 прийняла рішення № 299, яким надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , у подальшому погодила його висновком № 22 від 29.01.2020 та здійснила дії, направлені на державну реєстрацію земельної ділянки; такими діями вона фактично розпорядилася земельною ділянкою державної власності без належних на те повноважень;

- оскільки спірна земельна ділянка сформована за наслідками неправомірних дій та рішень Жовтневої сільської ради, то сама реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснена незаконно та порушує права й інтереси її власника держави, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

З огляду на наведене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:5545, загальною площею 1,2 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 26.03.2020.

Стягнути з Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Ювілейна, 4, селище Устинівка, Кропивницького району, Кіровоградська область, 28600, ідентифікаційний код 04364549) на користь Кіровоградської обласної прокуратури - отримувач Кіровоградська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02910025) розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) 1 514,00 грн судового сбору.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Кіровоградській обласній прокуратурі - отримувач Кіровоградська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02910025) розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) 1 514,00 грн судового збору, сплаченого згідно із платіжною інструкцією № 273 від 20.02.2024, оригінал якої залишається в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення надіслати прокурору після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, учасникам справи через систему "Електронний суд" та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 14.06.2024.

Суддя М.С. Глушков