Рішення

від 30.05.2024 по справі 914/3809/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 Справа № 914/3809/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Самбірське лісове господарство"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті"

про стягнення 35631,93 грн

за участю представників:

від позивача Щербан І.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Самбірське лісове господарство" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" про стягнення 35631,93 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

04.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" (покупець) та Державним підприємством «Турківське лісове господарство» (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця пиломатеріали обрізні хвойних порід (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.4. договору, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання документів, що підтверджують передачу товару (товарно-транспортна накладна, ін.).

Згідно з пунктом 4.1. договору, загальна вартість товару (ціна договору) складає 168240,00 грн, з ПДВ.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору, валютою платежів, згідно цього договору, є гривня. Оплата проводиться покупцем шляхом попередньої оплати банківським переказом за всю партію товару, на поточний рахунок продавця.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання договору державним підприємством «Турківське лісове господарство» було здійснено продаж для ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" пиломатеріалів обрізних хвойних порід на загальну суму 85171,40 грн з ПДВ. Як стверджує позивач, за отриманий товар ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" розрахувалося тільки частково, тому станом на 31.12.2021 борг ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" перед державним підприємством «Турківське лісове господарство» становив в сумі 12796,38 грн.

15.02.2021 між Державним підприємством "Старосамбірське лісомисливське господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу лісоматеріалів №23-ліс/02, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується належно прийняти і оплатити товар, а саме: "дров`яна деревина для непромислового використання твердолистяних порід" у кількості 100,00 куб.м по ціні 1050,00 грн з ПДВ за 1 куб.м, загальною вартістю 105000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору, продаж товару здійснюється на умовах франко - склад покупця. Оплата за товар, що підлягає поставці, проводиться на умовах попередньої 100% оплати, в українській національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі.

Додатковою угодою №1 до договору №23-ліс/02 від 15.02.2021 сторони дійшли згоди внести зміни до договору №23-ліс/02 від 15.02.2021, а саме пункт 1.1. договору доповнити наступним текстом: "дров`яна деревина для непромислового використання хвойних порід" у кількості 50,00 куб.м по ціні 900,00 грн з ПДВ за 1 куб.м, загальною вартістю 45000,00 грн з ПДВ.

Як вказано у позовній заяві, на виконання договору №23-ліс/02 від 15.02.2021 Державним підприємством «Старосамбірське лісомисливське господарство» було здійснено продаж товару для ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" на загальну суму 73857,16 грн з ПДВ. Як стверджує позивач, за отриманий товар ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" розрахувалося тільки частково, тому станом на 31.01.2022 борг ТзОВ "ЛАЯР СІТІ" перед Державним підприємством «Старосамбірське лісомисливське господарство» становив в сумі 22835,55 грн.

Необхідно зазначити, що 01.01.2022 згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №563 «Про припинення державного підприємства «Турківське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», Державне підприємство «Турківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992409), було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992510).

Також 01.02.2022 згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20.10.2021 №660 «Про припинення державного підприємства «Старосамбірське лісомисливське господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», Державне підприємство «Старосамбірське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 00992421) було реорганізовано шляхом приєднання до державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992510).

При цьому, 23.01.2023 згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 року №968 «Про припинення державного підприємства «Самбірське лісове господарство» Державне підприємство «Самбірське лісове господарство» було реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

Передавальним актом, який затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 23.01.2023 року №172, було проведено безоплатну передачу активів та пасивів державного підприємства «Самбірське лісове господарство» на баланс Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (філія «Самбірське лісове господарство»).

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 23.01.2023 №335 «Про закріплення майна за філією «Самбірське лісове господарство» за філією «Самбірське лісове господарство» ДП «Ліси України» було закріплено майно, права та обов`язки, які передані передавальним актом від 23.01.2023 № 172.

Тобто правонаступником щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (код 00992510) після реорганізації є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034).

Таким чином, як стверджує позивач, станом на дату подання до суду позовної заяви, борг ТзОВ «Лаяр Сіті» (код ЄДРПОУ 39102819) перед Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» за поставлений товар згідно накладних складає 35631,93 грн (12796,38 грн + 22835,55 грн).

27.12.2023 Філією «Самбірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості, однак, як стверджує позивач, відповідач не погасив вказану заборгованість.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 35631,93 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 04.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" (покупець) та Державним підприємством «Турківське лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Самбірське лісове господарство" (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця пиломатеріали обрізні хвойних порід (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Як також встановлено судом, 15.02.2021 між Державним підприємством "Старосамбірське лісомисливське господарство", правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Самбірське лісове господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу лісоматеріалів №23-ліс/02, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується належно прийняти і оплатити товар, а саме: "дров`яна деревина для непромислового використання твердолистяних порід" у кількості 100,00 куб.м по ціні 1050,00 грн з ПДВ за 1 куб.м, загальною вартістю 105000,00 грн з ПДВ.

У підтвердження факту наявності заборгованості в розмірі 35631,93 грн позивач посилається на акт звірки взаємних розрахунків, що підписаний зі сторони Філії «Самбірське лісове господарство» провідним бухгалтером, а зі сторони ТОВ "Лаяр Сіті" особою, посаду якої в акті не зазначено.

Так, необхідно зазначити, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами (доданими до матеріалів позовної заяви копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей тощо, підтверджуючих здійснення кожної поставки позивачем Товару) свідчить про визнання боржником такого боргу часткової оплати такого товару тощо.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт отримання товару від продавця до покупця повинен підтверджуватися первинним документом. Це може бути специфікація, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано товарно-транспортну накладну №022956 від 24.02.2021, товарно-транспортну накладну №022968 від 26.02.2021 та товарно-транспортну накладну №023054 від 09.03.2021.

Так, відповідно до ТТН №022956 від 24.02.2021, вантажовідправник (позивач) поставив, а вантажоодержувач (відповідач) прийняв деревину дров`яну на загальну суму 8780,40 грн з ПДВ.

Згідно з ТТН №022968 від 26.02.2021 вантажовідправник (позивач) поставив, а вантажоодержувач (відповідач) прийняв деревину дров`яну на загальну суму 10471,66 грн з ПДВ.

Відповідно до ТТН №023054 від 09.03.2021, вантажовідправник (позивач) поставив, а вантажоодержувач (відповідач) прийняв деревину дров`яну на загальну суму 8611,20 грн з ПДВ.

Отже, як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи первинних документів фінансового обліку, вантажовідправник поставив, а вантажоодержувач прийняв товар на загальну суму 27863,26 грн. Жодних інших первинних документів фінансового обліку, які б могли підтвердити факт поставки товару на іншу суму позивачем не подано.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 27863,26 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 27863,26 грн.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1957 від 26.12.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1679,06 грн, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаяр Сіті" (82060, Львівська область, Старосамбірський район, місто Хирів, вулиця Б. Хмельницького, будинок 7-А/2, офіс 63, ідентифікаційний код 39102819) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Самбірське лісове господарство" (82000, Львівська область, місто Старий Самбір, Самбірський район, вулиця Дрогобицька, будинок 2, ідентифікаційний код ВП 45001554) заборгованість в розмірі 27863,26 грн та 1679,06 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 13.06.2024.

Суддя Петрашко М.М.