Рішення

від 10.06.2024 по справі 914/1080/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 914/1080/24

За позовом: Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Діком, Львівська обл., м. Жовква,

про стягнення 39 330, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

від позивача: ОСОБА_1 представник,

від відповідача: не з`явився.

Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Діком про стягнення 38 250, 00 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованої малої архітектурної форми.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито провадження у справі № 914/1080/24 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 27.05.2024.

Ухвалою суду від 27.05.2024 було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (стягнення суми в розмірі 39 330, 00 грн) та відкладено судове засідання на 10.06.2024.

У судове засідання 10.06.2024 представник позивача з`явився, підтримав збільшені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, на адресу суду конверти з ухвалами суду, які були направлені відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не повернулись, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 10.06.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Діком (надалі - відповідач) про стягнення 39 330, 00 грн витрат пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованої малої архітектурної форми (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у 2019 році відповідачем вперше було самовільно встановлено малу архітектурну форму, яку було демонтовано позивачем, однак 05.11.2019 уповноваженим представником ТзОВ Гал-Діком написано заяву про повернення належної їм конструкції та оплачено позивачу послуги з демонтажу.

Відповідач, повторно самовільно, без отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми, встановив вивіску на АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025.

Як наслідок, позивачем, за участі підрядника ФОП ОСОБА_2 , повторно здійснено примусовий демонтаж самовільно встановленої відповідачем малої архітектурної форми та забезпечено збереження демонтованої конструкції.

Всього вартість демонтажу та зберігання малої архітектурної форми ТзОВ Гал-Діком становить 39 330, 00 грн, які позивачу, незважаючи на його претензію, відповідачем не відшкодовані.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відносини, які виникають у зв`язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення (надалі Порядок).

Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України: Про місцеве самоврядування в Україні, Про рекламу, Про охорону культурної спадщини, Про адміністративні послуги, Про регулювання містобудівної діяльності, Про основи містобудування в Україні, Про благоустрій населених пунктів, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 Про Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади.

Порядок є обов`язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами-підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).

Відповідно до пункту 1.7. Порядку, паспорт малої архітектурної форми (вивіски) - проектна документація, яка є підставою, для встановлення малої архітектурної форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.

Пунктом 1.7. Порядку визначено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, який розміщується з порушенням вимог діючого Порядку. Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. Порядку, моніторинг розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові здійснює Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління. Контроль за дотриманням цього Порядку здійснює уповноважений орган на базі моніторингової системи КП Адміністративно-технічне управління.

Пунктом 6.2. Порядку, передбачено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.

Пунктом 49 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 року № 2067 визначено, що демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих правил здійснюється й у разі невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам. Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, якими вони були встановлені.

Судом встановлено, що відповідачем у даній справі було повторно, самовільно, з порушенням порядку, становлено малу архітектурну форму (вивіску) на вул. В.Винниченка, 4 у м. Львові, чим порушено вимоги Порядку.

Щодо повторності порушення вимог, позивач зазначає, що у 2012 році ТзОВ Гал-Діком погоджено проект вивіски за адресою вул. В. Винниченка, 8 у м. Львові. У 2019 році, інженерами КП Адміністративно-технічне управління, в ході проведення моніторингу території м. Львова, було виявлено, самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску), на фасаді будівлі за адресою місто Львів, вул. В. Винниченка, 8, яка, як встановлено, належала ТзОВ Гал-Діком. Мала архітектурна форма (вивіска) не відповідала погодженому проекту.

22.07.2019 на юридичну адресу ТзОВ Гал-Діком Департаментом містобудування Львівської міської ради, скеровано вимогу від 22.07.2019 № 23/Р-3-2593 про демонтаж вивіски за адресою Львів, вул. В. Винниченка, 8. Власником самовільно встановлену вивіску добровільно демонтовано не було, у зв`язку з чим, 04.11.2019 КП Адміністративно-технічне управління на підставі наказу Департаменту містобудування від 13.08.2019 № 85 проведено примусовий демонтаж.

05.11.2019 представником ТзОВ Гал-Діком подано позивачеві заяву-договір про повернення належної їм конструкції та оплачено послуги з демонтажу. Також, відповідно до заяви-договору від 05.11.2019 представник відповідача погодився, що у випадку повторного самовільного встановлення цієї або іншої конструкції за адресою м. Львів, вул. В. Винниченка, 8, здійснити оплату витрат демонтажу, перевезення та зберігання конструкцій у п`ятикратному розмірі та гарантує їх оплату.

У зв?язку із виявленим повторним порушенням, на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Діком було скеровано вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 02.09.2020 № 23/P-3-1538, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущені порушення в термін зазначений у вимозі. У вказаній вимозі також містилось попередження про те, що у разі невиконання вимоги у добровільному порядку, вивіску буде демонтовано примусово.

Проте, відповідач вимоги Департаменту містобудування Львівської міської ради про демонтаж в добровільному порядку не виконав, та вивіску не демонтував.

Відповідно до пункту 1.7. Порядку, демонтаж - це комплекс заходів, які передбачають відокремлення малої архітектурної форми (вивіски) разом з її основою від місця її розміщення та транспортування у місце її подальшого зберігання.

Згідно з пунктом 6.1. Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу, відтак Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ від 21.09.2020 року № 204 Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок).

Згідно з пунктом 6.6. Порядку, примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує КП Адміністративно-технічне управління за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради.

Судом встановлено, що на виконання вказаного наказу Департаменту містобудування, 05.02.2021 року КП Адміністративно-технічне управління здійснило примусовий демонтаж самовільно встановленої вивіски відповідача про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 05.02.2021 року № 10. Демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) відповідача проводив підрядник ФОП ОСОБА_2 згідно з договором про надання послуг від 10.02.2020 № 10/02/2020.

Згідно з додатком 1 до договору про надання послуг від 10.02.2020 року № 10/02/2020, вартість демонтажу вивісок розміром до 0, 5 м. кв. становить 350, 00 грн за 1 конструкцію, яку було оплачено позивачем ФОП ОСОБА_2 на підставі рахунку та акту надання послуг від 05.02.2021 року № 0502. Оплата витрат за демонтаж самовільно встановленої вивіски підряднику ОСОБА_2 підтверджується випискою по рахунку за 11.02.2021.

Відповідно до пункту 13.4. Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376: витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники: п. 13.4.1. За демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат; п. 13.4.2. 3а зберігання спеціальної конструкції розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання (17 грн за 1 день за 1 конструкцію).

Зберігання демонтованої малої архітектурної форми (вивіски) відповідача на складі КП Адміністративно-технічне управління підтверджується копією накладної від 05.02.2021 року № 5.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було скеровано лист вимога від 16.02.2021 № 2410-10-623, від 27.02.2024 № 2410-10-741, про повернення витрат, понесених КП Адміністративно-технічне управління у зв`язку з демонтажем та зберіганням вивіски, однак станом на момент звернення до суду відповідач не оплатив вказаних витрат позивачу.

Таким чином, позивачем були понесенні витрати, пов`язані з демонтажем та доставкою на майданчик для тимчасового зберігання малої архітектурної форми відповідача, яка знаходилась за адресою: м. Львів, вул. В. Винниченка, 8.

Суд, беручи до уваги, що рекламна конструкція, яка була демонтована позивачем 05.02.2021 за адресою: Львів, вул. В. Винниченка, 8 є аналогічною тій, яка демонтована 04.11.2019, та за демонтаж якої відповідачем було сплачено кошти на рахунок позивача за демонтаж та зберігання, дійшов висновку, що нарахування витрат за повторний демонтаж та зберігання у п`ятикратному розмірі є правильними виходячи з таких мотивів.

Відповідно до пункту 13.4. Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376 витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, та зберігання відшкодовують їх власники.

Пунктом 6.11. Порядку передбачено, що компенсація витрат КП Адміністративно-технічне управління, пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски) покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).

Згідно з рішенням Львівської міської ради від 13.04.2017 № 310 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11.11.2016 № 1025 у разі повторного самовільного встановлення суб`єктом господарювання вивіски за адресою, де самовільно встановлена вивіска уже була демонтована силами комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, витрати на демонтаж, транспортування та зберігання такої вивіски постійно відшкодовуються суб`єктом господарювання у п`ятикратному розмірі.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської; селищної; міської; районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Щодо нарахуванням позивачем 20 % податку на додану вартість, судом встановлено що позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100266158, яке було додано до позовної заяви.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Відповідно до підпункту «б» п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 37.2 розділу 5 ПК України, податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Щодо застосування податку на додану вартість при визначені розміру понесених позивачем витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Отже, нарахування комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління податку на додану вартість у розмірі 20 % відповідає вимогам законодавства.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги КП Адміністративно-технічне управління про відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та зберіганням вивіски відповідача, у розмірі 39 330,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Діком (80300, Львівська область, м. Жовква, площа Євгена Коновальця, 1, код ЄДРПОУ 31973096) на користь Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 39 330, 00 грн основного боргу та 3 028, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 14 червня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.