Рішення

від 13.06.2024 по справі 922/1222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1222/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс", м.Дніпро до Науково-виробничого підприємства "Сігма" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків про стягнення коштів 256 863,74 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Науково-виробничого підприємства "Сігма" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів 256 863,74 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №APHA000000000081247 від 22.11.2019р.

Ухвалою від 15.04.2024 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом. При цьому, суд зазначає, що копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 15.04.2024, яку було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20, в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 по справі №922/1222/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (Лізингодавець) та Науково-виробничим підприємством «СІГМА» У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № APHA000000000081247 відповідно до п. 2.1. якого Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування Предмет лізингу (надалі - "Предмет лізингу"), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в статті 14 п.14.1 цього Договору, Додатку №1 "Специфікація та Акт приймання-передачі" (далі - Акт приймання-передання або Акт), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати Щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов`язаних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Відповідно до п. 3.2 Договору приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання Акту.

Підписання Лізингоодержувачем Акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання Сторонами Акту, до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням Предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Предметом лізингу). З моменту підписання Акту, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації Предмета лізингу. Ризик невідповідності Предмета лізингу цілям використання цього Предмета лізингу несе Лізингоодержувач.

Згідно положень п. 6.2. Лізингоодержувач зобов`язаний, у тому числі:

- Сплатити Лізингодавцю платежі по відшкодуванню вартості Предмету лізингу відповідно до Графіку та статті 14 п.14.3 цього Договору (п. 6.2.1.);

- Сплатити Лізингодавцю Винагороди за користування Предметом лізингу відповідно до Графіку та статті 14 п. 14.3 цього Договору( п. 6.2.2.);

- Сплатити Лізингодавцю платежі відповідно до статті 14 п.14.5 цього Договору, в строки, визначені умовами Договору та /або Графіком лізингових платежів (п. 6.2.3).

Порядок розрахунків визначений статтею 4 Договору «Порядок розрахунків».

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що нарахування винагороди за користування Предметом лізингу здійснюється щоденно, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості Предмету лізингу за фактичну кількість днів користування Предметом лізингу, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Розрахунок відсотків за користування Предметом лізингу здійснюється щодня з дати підписання Графіку лізингових платежів (Додаток 2) до наміченого терміну сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків і закінчується поточною датою сплати відсотків. Розрахунок відсотків проводиться до повного повернення вартості Предмету лізингу на суму непогашеної частини вартості Предмету лізингу.

Відповідно до п. 4.2. Договору усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на Транзитний рахунок. Лізингові платежі включають: - платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмета лізингу згідно Графіку; - винагороду Лізингодавцю за користування Предметом лізингу (далі - "винагорода") згідно Графіку; - винагороду за проведення щомісячного моніторингу Предмета лізингу (далі - "винагорода") згідно Графіку; - платежі по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням Предмету лізингу в розмірі згідно Графіку; - платежі по відшкодуванню витрат адміністративних штрафів, пов`язаних з порушеннями Лізингоодержувача; - платежі по відшкодуванню інших витрат Лізингодавця, що пов`язані з виконанням цього Договору (в т.ч. не зазначені в Договорі, але що можуть виникнути у Лізингодавця при виконанні Договору).

Згідно з п. 4.4. Договору погашення Заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до статті 14 п.14.10 цього Договору, Графіку у Період сплати, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний Акт. Якщо строк сплати будь-якого Щомісячного платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому неробочому (вихідному, святковому та ін.) дню.

Істотні умови надання фінансового лізингу, визначені саме статтею 14 Договору.

Відповідно до п. 14.1 Договору предмет лізингу та його вартість зазначені в Додатку №1 "Специфікація та Акт приймання-передачі".

Строк лізингу: 60 місяців. Починається з моменту підписання Акту приймання-передачі Предмета лізингу (п. 14.2 Договору).

Згідно з п. 14.3 Договору Лізингові платежі та порядок їх сплати: щомісячно, згідно Графіку, та включають в собі: платіж по відшкодуванню частини вартості Предмету лізингу у розмірі згідно Графіку; винагороду Лізингодавцю за користування Предметом лізингу згідно Графіку; винагороду за проведення щомісячного моніторингу Предмета лізингу згідно Графіку.

Відповідно до п. 14.4 Договору період сплати: з "20" по "25" число кожного місяця.

Пунктом 14.10 Договору передбачено, що щомісяця в Період сплати Лізингоодержувач сплачує Щомісячний лізинговий платіж в розмірі 9020,00 грн та відшкодовує Лізингодавцю всі витрати Лізингодавця , що пов`язанні з виконання Договору, та які виникли у Лізингодавця протягом місяця, який передує поточний місяць.

Додатками до цього Договору (невід`ємні частини цього Договору) є Специфікація та Акт приймання-передачі (Додаток №1) та Графік лізингових платежів (Додаток №2).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору «Специфікація та акт приймання-передачі», Позивач передав Відповідачу наступний автомобіль: автомобіль MERCEDES-BENZ S500, двигун: НОМЕР_1 . см. бензин, КПП: автоматична колір: чорний, рік випуску: 2008, вартість (у т.ч. ПДВ): 453000грн. кузов №: WDD2211861A216997 реєстраційний №: AE1826MB.

Відповідно до зазначеного Графіку лізингових платежів перший лізинговий платіж підлягав сплаті 22.11.2019 року, а останній - 22.11.2024 р. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у Графіку лізингових платежів (Плану відшкодування).

За твердженням позивача, відповідач в порушення Договору фінансового лізингу № APHA000000000081247 від 22.11.2019р. з серпня 2022 припинив вносити лізингові платежі згідно графіку лізингових платежів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 256 863,74 грн, з яких:

- відшкодування вартості предмету лізингу у сумі 80 391,53 грн;

- прострочене відшкодування вартості предмету лізингу у сумі 124 208,37 грн;

- прострочені відсотки за користування предметом лізингу у сумі 2,08 грн;

- прострочена комісії лізингової компанії 52261,76 грн.

Вказані суми підтверджуються доданим до позову Графіком погашення, здійснених Лізингоодержувачем платежів та заборгованості за Договором фінансового лізингу за період з 22.11.2019 року по 11.01.2024 року

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів ( ч.1 ст. 292 Господарського кодексу України)

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України (в редакції станом 31.03.2019), за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлені судом вище обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем умов договору, судом встановлено порушення Відповідачем умов Договору в частині сплати лізингових платежів, а тому Позивачем правомірно заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 256 863,74 грн., яка є обгрунтованою та підляє задоговоленню.

Судові витрати у вигляді витрат щодо сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого підприємства «СІГМА» У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (61007, Харківська область, місто Харків, вулиця Північна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 30916409) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (49126, м. Дніпро, пр-т Праці, будинок 2Т, код ЄДРПОУ 34410930) заборгованість у сумі 256 863 грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору 3 852 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "13" червня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне