Ухвала

від 14.06.2024 по справі 308/8771/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8771/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуласядо Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областііз позовомдо Державногонавчального закладу«Закарпатський обласнийцентр перепідготовкита підвищеннякваліфікації працівниківорганів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,державних підприємств,установ іорганізацій»,у якомупросить стягнутиз відповідачана користьпозивача середнійзаробіток зачас затримкивиконання рішенняУжгородського міськрайонногосуду від03вересня 2020року засправою №308/2718/20про поновленняна роботіза періодз 04вересня 2020року подень фактичногопоновлення напосаді ,станом надень поданнязаяви 13.05.2024року усумі 717541грн..

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк п`ять днів, з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу.

Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Позивачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про залишення позовної заяви без руху в її Електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується супровідним листом наявним в матеріалах справи та згідно довідки про доставку електронного документу доставлено до електронного кабінету 28.04.2024 року.

Крім цього, ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2024 року опублікована у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/, а відтак позивач не була позбавлена можливості ознайомитись з її змістом, оскільки ухвала суду наявна у вільному доступі.

При цьому у період з 24 травня 2024 до 14 червня 2024 року, позивач не була позбавлена можливості безпосередньо через відділ забезпечення розгляду звернень та надання інформації або цивільну канцелярію Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області отримати інформацію щодо стану розгляду поданої нею позовної заяви.

Наявна така інформація і у відкритому доступі на офіційному веб-сайті судової влади України в розділі «Стан розгляду справ».

Однак жодна з цих дій позивачем вчинена не була.

З урахуванням викладених обставин вважаю, що позивач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами, оскільки в розумні інтервали часу не вживає заходів з метою отримання інформації про стан ініційованого ним судового провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За таких обставин доходжу висновку, що у період з 24 травня 2024 до 14 червня 2024 року позивач мала можливість отримати копію Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2024 року про залишення заяви без руху та усунути недоліки поданої заяви.

Однак станом на 14 червня 2024 року вимоги ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2024 року не виконані, оскільки недоліки заяви не усунуті.

Також приймаю до уваги, що за змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

У рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії »від 13.01.2000 та у рішенні у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що копію ухвали від 24 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху позивач отримала 28 травня2024 року, станом на 14 червня 2024 року, недоліки позовної заяви не усунуті, встановлений судом строк на усунення недоліків закінчився, приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

При цьому, слід роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило