Рішення

від 04.06.2024 по справі 369/13409/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 369/13409/23

Провадження № 2/463/817/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.

з участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Пасічна 39В» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття житлового приміщення, -

встановив:

представник позивача звернулася з позовом до суду, просить стягнути з відповідача 24438,22 грн витрат за оплату виконаних у травні 2019 року ремонтних робіт даху; 7000 грн витрат на правничу допомогу; 45405,86 грн вартості матеріальної шкоди, яка завдана позивачеві внаслідок залиття його квартири, 1073, 60 грн судового збору, 7000 грн витрат на правничу допомогу; зобов`язати відповідача здійснити ремонт даху будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок комунальних послуг, що були сплачені позивачем з урахуванням неналежності якості наданих комунальних послуг за період травень 2019 року липень 2023 року.

Позовні вимоги аргументовані тим, що позивач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Ця квартира розташована на останньому поверсі вказаного будинку, балансоутримувачем якого є відповідач. Вважає, що відповідач неналежним чином викує свої обов`язки з утримання будинку в частині поточного та капітального ремонту покрівлі даху, не усуває протікання даху, що завдає шкоди майну позивача. У травні 2019 року позивач власним коштом зробив ремонт частини покрівлі. Яка розташована над його квартирою. Загальна сума витрат на ці роботи склала 15993,60 грн, ця сума не була відшкодована позивачу попри звернення до відповідача. А тому враховуючи індекс інфляції за період з червня 2019 по червень 2023 року, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню складає 24438,22 грн. Також позивач звернувся до ТОВ «БП Монтаж» з метою оцінки вартості ремонтних робіт з усунення наслідків залиття його квартири. Це підприємство склало кошторис будівельних робіт, які необхідно здійснити на загальну суму 45405,86 грн. Враховуючи вище викладене просить задоволити позовні вимоги.

Ухвалою судді Києва-Святошинського районного суду Київської області від 25 серпня 2023 року позовну заяву передано за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова.

Справа надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 12 лютого 2024 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Жовніру Г.Б.

Ухвалою судді від 12 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

У відповідності до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, у відсутності відповідача, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, постановивши заочне рішення.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9-11).

Позивачем долучено копію Договору підряду від 07.09.2019 укладеного між позивачем та ТОВ «БП-Монтаж», відповідно до якого п.1.1. передбачено, що підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, з використанням власник матеріалів виконати відповідно до умов цього Договору роботи згідно заявок замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Також до матеріалів справи долучено Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2019 року з якого вбачається загальна сума витрат на проведені роботи 15993,60 грн.

З листа від 21.08.2023 року вбачається, що позивач звертався до ОСББ «Пасічна 39В» та повідомляв про незадовільне надання послуг з утримання загального майна. Долучено акт-претензію від 30.08.2022 року.

Позивачем ОСОБА_2 та за підписами сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складено Акт про залиття кв. АДРЕСА_3 від 21.07.2023 року. У такому зазначено причиною залиття є руйнування покрівлі даху. Також до такого долучено таблиці з фотонімками.

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку №4 до Правил.

Вказаний акт про залиття повинен складатися комісією у складі: головного інженера виконавця послуг - голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету.

Одночасно Акт від 21.07.2023 р. був складений комісією, яка складалася з трьох осіб, а саме позивача та двох сусідів, без участі представників відповідачів.

Також, згідно вказаних вище Правил, в акті необхідно чітко зазначити дату залиття, причини залиття. Усі ці відомості відсутні в акті, який долучений позивачем як доказ.

Відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир. Якщо всупереч встановленим нормам Відповідач не приймав участі при огляді залиття квартири комісією, не був для цього запрошений, не мав можливості зауважити чи заперечити з питань огляду і не отримав під розписку акт про залиття, то розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.

Таким чином суд вважає, що відповідний акт є неналежним та недопустимим доказом, так як його складено всупереч вимогам чинного законодавства і ним не підтверджуються причини залиття квартири позивача та вина відповідачів у цьому залитті.

Інших доказів, які б доводили вину відповідача у залитті квартири позивача та причину залиття квартири з вини відповідача позивач не надав.

За постановами Верховного Суду від 26 вересня 2018 р. №569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 р. №2-1974/11, від 22 травня 2019 р. №640/8205/17, від 18 грудня 2019 р. №711/7670/16-ц відмовлено у відшкодуванні шкоди, завданої залиттям, у зв`язку із тим, що складені акти про залиття не відповідають вимогам, передбаченим Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. №76.

Також позивачем для визначення розміру заподіяної шкоди долучено до матеріалів справи кошторис будівельних робіт виконаний ТзОВ «БМ-Монтаж» у якому зазначено найменування робіт та вартість таких ремонтних робіт з усунення наслідків залиття його квартири. Це підприємство склало кошторис будівельних робіт, які необхідно здійснити на загальну суму 45405,86 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що вартість відшкодування майна при залитті квартири має бути доведена позивачем у справі (розмір реальних збитків) з дотриманням вимог ст.ст. 22, 1192 ЦК України.

Наданий позивачем кошторис не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідача та наслідками, які потребують виконання вказаних в кошторисі робіт.

Згідно вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказом у справі є висновок судового експерта. За ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Із змісту ст. 103 ЦПК України випливає, що якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, у справі призначається експертиза.

Частина 3 ст. 102 ЦПК України передбачає, що Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Позивач в підтвердження заявлених вимог, не надав суду, необхідний за даних обставин, висновок експерта. З клопотанням до суду про призначення експертизи позивач також не звертався.

За ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами є особи за умови, що вони пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Наданий замість такого висновку, кошторис, не є достовірним доказом, договірна ціна ремонту квартири, узгоджена потерпілим з будівельним підрядником, не є належним доказом реальних збитків залиття квартири.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак позивач під час судового розгляду справи, не довів ті обставини, на які посилається як на підстави своїх вимог.

Згідно з ч.1 статті 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що доводи щодо заподіяння саме відповідачем шкоди, а також розмір матеріального збитку не доведено належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав вважати позовні вимоги доведеними, у зв`язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити ремонт даху будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перерахунок комунальних послуг, що були сплачені позивачем з урахуванням неналежності якості наданих комунальних послуг за період травень 2019 року липень 2023 року, оскільки такі є похідними від позовних вимог у задоволенні яких відмовлено.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позову понесені позивачем витрати слід залишити за ним.

Керуючись ст.12, 13, 76-77, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України,

ухвалив:

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Пасічна 39В» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття житлового приміщення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 14.06.2024 року.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач:Об`єднання співвласниківбагатоквартирних будинків«Пасічна 39В»,місцезнаходження: м.Львів, вул. Пасічна, 39В, ЄДРПОУ 37398199.

Суддя Г.Б. Жовнір