Ухвала

від 12.06.2024 по справі 367/2852/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2852/24

Провадження №2-з/367/142/2024

УХВАЛА

Іменем України

12 червня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області, про зобов`язання вчинити дії

07 червня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича надійшла заява про забезпечення позову, в він якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, не вчиняти будь-яких дій із вказаним спадковим майном.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач вказує, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна № 367/500/23 (провадження № 2/367/1265/2024) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин.

Рішенням Ірпінського міського суду від 01 лютого 2024 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу адвоката Череміна Дениса Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 лютого 2024 року залишено без змін.

Наголошує, що наразі існує ризик переоформлення відповідачем майна померлого ОСОБА_3 на себе.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.153ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Врахувавши, що рішення Ірпінського міського суду Київськоїобласті від 01 лютого 2024 року у справі № 367/500/23, яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та його померлим батьком ОСОБА_3 , набрало законної сили з огляду на залишення його без змін судом апеляційної інстанції, суд ураховує, що заявлений наразі спір носить немайновий характер, не містить жодних вимог майнового характеру та не вимагатиме примусового виконання, а закон прямо не передбачає можливість застосувати арешт майна, як спосіб забезпечення виконання рішення немайнового характеру.

До того ж, у заяві про забезпечення позову взагалі не визначено перелік такого майна, а матеріали справи не містять доказів того, що після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки вона є необґрунтованою, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Третяк Я.М.