Рішення

від 13.06.2024 по справі 597/724/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/724/24

Провадження № 2/597/238/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товстенської селищної радиЧортківського районуТернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 ,звернувся доЗаліщицького районногосуду Тернопільськоїобласті зпозовною заявоюдо Товстенськоїселищної радиЧортківського районуТернопільської областіпро визнанняправа наземельну частку(пай)в порядкуспадкування, у якій просив визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємицею за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в колгоспі імені Гагаріна, розміром 0,96 умовних кадастрових гектарів, на яку мав право ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на земельну частку (пай) в колгоспі імені Гагаріна, розміром 0,96 умовних кадастрових гектарів, оскільки був включений під № 98 у списки громадян, членів колгоспу, які мають право на земельну частку (пай) згідно додатку 1 до державного акта на право колективної власності на землю серії ТР №4, виданого 10.12.1995 року відповідно до рішення Шипівської сільської ради народних депутатів №19 від 29.06.1995 року. На момент смерті ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована з ним за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , однак не оформила своїх спадкових прав на неї відповідно до закону, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Ще за життя ОСОБА_3 18.07.2014 року склала на користь ОСОБА_2 заповіт, яким заповіла все належне їй на день смерті майно.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та оформлення права на земельну частку (пай) позивачка ОСОБА_2 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Лучків І.В., в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно. Проте, нотаріус листом №12/01-16 від 01.02.2024 року повідомила про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з ненаданням правовстановлючих документів на вищевказане майно. Через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказане майно позивачка не може оформити спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому змушена звернутися до суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилися, однак від представника позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач - представник Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з`явився, однак від селищного голови до суду надійшла заява, якою просив розглядати справу за його відсутності та заяву задоволити у повному обсязі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.05.2024 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 ,до Товстенськоїселищної радиЧортківського районуТернопільської області провизнання правана земельнучастку (пай)в порядкуспадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно даних паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 17.07.2017 року, виданого органом №6115, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області №597/2015-ц від 20.01.2015 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 08.12.2009 року в Шипівецькій сільській раді Заліщицького району Тернопілсьької області, актовий запис №7, розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.07.2017 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 10.07.2017 року, про що складено відповідний актовий запис №2. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17.12.2003 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 років, про що 20.06.1997 року Шипівською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області складено відповідний актовий запис №8.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Лисівською сільською радою народних депутатів Заліщицького району Тернопільської області 16.02.1980 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклали шлюб 16.02.1980 року, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 16.02.1980 року зроблено актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ».

Як вбачається з довідки Шипівецького старостинського округу Чортківського району Тернопільської області від 16.11.2023 року №02.1-29/284, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно постійно проживав (зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_3 з 1954 року до дня смерті.

На момент смерті разом зі спадкодавцем постійно проживали та були зареєстровані:

1.Дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка вступила в управління майном, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Племінник ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На момент смерті спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 був включений в списки членів колективного сілськогосподарського підприємства колгоспу імені Гагаріна с.Шипівці на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колгоспу імені Гагаріна, розміром 0,96 умовних кадастрових гектарів.

Арешт і заборона на майно, що належало ОСОБА_4 , відсутні.

Як вбачається з довідки Шипівецького старостинського округу Чортківського району Тернопільської області від 20.02.2024 року №02.1-29/48 ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно проживала (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 з 1954 року до дня смерті.

На момент смерті разом зі спадкодавицею постійно проживав та був зареєстрований племінник ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На момент смерті спадкодавиця у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

За наявними в селищній раді відомостями ОСОБА_3 було складено заповіт за реєстровим №46 від 18.07.2014 року.

Згідно з заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Шипівецької сільської ради Заліщицького району Тернопільської області 18.07.2014 року та зареєстрованим у реєстрі за №46, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не знаходилося, з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що я буду мати право за законом на день моєї смерті, заповідаю ОСОБА_5 , 1990 року народження, що проживає за адресою: с.Шипівці Заліщицького району Тернопільської області».

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 08.01.2024 року С-383/0-5/6-24, Головне управління не володіє інформацією щодо видачі сертифіката на право власності на земельну частку (пай) на підставі розпорядження голови Заліщицької районної адміністрації від 26.08.1997 року №366, чи державного акта на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 включений у списки громадян, членів колгоспу імені Гагаріна Заліщицького району Тернопільської області, які мають право на земельну частку (пай) під номером 98 згідно додатку 1 до державного акта на право колективної власності на землю (серії ТР №4), виданого 10.12.1995 року, відповідно до рішення Шипівської сілської ради народних депутатів №19 від 29.06.1995 року.

Відповідно до інформації, зазначеної у «Технічній документації по передачі земельних часток (паїв) громадян із земель колективної власності колгоспу імені Гагаріна Шипівецької сілської ради Заліщицького району Тернопільської області» та даних Державного земельного кадастру (актуалізована кадастрова карта) земельна ділянка передбачена для передачі у власність громадянину ОСОБА_4 сформована (кадастровий номер 6122089800:01:001:0644), право власності не зареєстровано, дата державної реєстрації земельної ділянки 22.01.2023 року.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно: право на земельну частку (пай) в колгоспі імені ОСОБА_15 , на яку мав право ОСОБА_4 , оскільки був під номером 98 включений у списки громадян, членів колгоспу, які мають право на земельну частку (пай) згідно додатку 1 до Державного атка на право колективної власності на землю серії ТР №4, виданого 10.12.1995 року відповідно до рішення Шипівської сільської ради народних депутатів №19 від 29.06.1995 року.

Згідно копії спадкової справи №15/2017, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та є такою, що у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса за прийняттям спадщини.

Листом приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Лучків І.В. №12/01-16 від 01.02.2024 року позивачціі ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду, відтак визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення права на спадкове майно у нотаріальному порядку.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.2 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України сдкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Належно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1275 ЦК України якщо відприйняття спадщинивідмовився одиніз спадкоємцівза заповітом,частка успадщині,яку вінмав правоприйняти,переходить доінших спадкоємцівза заповітомі розподіляєтьсяміж нимипорівну. Якщовід прийняттяспадщини відмовивсяодин ізспадкоємців зазаконом зтієї черги,яка маєправо наспадкування,частка успадщині,яку вінмав правоприйняти,переходить доінших спадкоємцівза закономтієї жчерги ірозподіляється міжними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено пра вових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування п.23 передбачає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності судовому розгляду не підлягають. У разі відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що дані правовідносини є спадковими, а позивачка позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

При цьому, у своїй постанові по справі №570/997/19 від 16.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст.392 ЦПК України право власності на майно може бути визнано судом також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових справ, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_14 , представник відповідача Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області позовні вимоги визнав у повному обсязі, відтак ОСОБА_2 має право на спадкування майна, яке належало померлій ОСОБА_14 .

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268, 272-273, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.16, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275, 1286, 1296-1297 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 , до Товстенської селищноїради Чортківськогорайону Тернопільськоїобласті про визнання права на на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_2 , як спадкоємицею за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в колгоспі імені Гагаріна, розміром 0,96 умовних кадастрових гектарів, на яку мав право ОСОБА_4 , оскільки був під номером 98 включений у списки громадян, членів колгоспу, які мають право на земельну частку (пай), згідно додатку 1 до Державного актка на право колективної власності на землю серії ТР№4, виданого 10.12.1995 року відповідно до рішення Шипівської сілської ради народних депутатів №19 від 29.06.1995 року.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.06.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області, адреса місцезнаходження: смт.Товсте вул.Українська 84 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02045722.

Суддя В.М.ШЕВЧУК