Постанова

від 06.06.2024 по справі 607/14102/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14102/23Головуючий у 1-й інстанції Марциновськаї І.В. Провадження № 22-ц/817/393/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Іванюти О.М.

та представника ОСОБА_1 - адвоката Семененко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/14102/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Чудопалов Юрій Юрійович на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року, ухваленого суддею Марциновською І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку: 1) квартири, загальною площею 34,5 кв.м, житловою площею 18,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) житлового будинку, загальною площею 68,5 кв.м та житловою площею 49,8 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) земельної ділянки, площею 1,0 га, кадастровий номер 6125089200:01:001:0728, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

20.11.2023 задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду позов ОСОБА_1 в частині заявлених вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею 68,5 кв. м та житловою площею 49,8 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складалася, зокрема з: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6125089200:01:001:0728, площею 1,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 за законом прийняли ОСОБА_2 , яка є дружиною спадкодавця, та позивач ОСОБА_1 , який є сином спадкодавця, шляхом подання заяв про прийняття спадщини у визначений законодавцем шестимісячний строк.

Разом з тим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неподанням позивачем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. При цьому, позивач зазначив, що позбавлений можливості подати нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно, оскільки оригінали таких документів у нього відсутні.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку квартири, загальною площею 34,5 кв.м, житловою площею 18,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 1,0 га, кадастровий номер 6125089200:01:001:0728, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2156гривень 07 копійок.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат ЧудопаловЮ.Ю. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що законом визначений регламент оформлення права власності на спадкове майно, і це не судовий порядок. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти собою нотаріальний орган, приймати замість нього рішення чи давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції останнього.

Суд першої інстанції проігнорував той факт, що відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, як вказано нотаріусом спростовується долученим до позовної заяви витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно спадкодавця, зокрема земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер № 572, виданий 14.01.2020 року, виданого Хмелівською сільською радою, а квартира на підставі договору дарування, ВКР149803, 13.08.2008, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., за реєстром № 6579

Таким чином, право власності спадкодавця на нерухоме майно зареєстровано у відповідний спосіб та з оформленням правовстановлюючих документів, тому документи на вказане майно в будь-якому випадку наявні, однак або були втрачені самим спадкодавцем чи спадкоємцями, чи зберігаються в одного з спадкоємців (відповідач є дружиною спадкодавця, і була в судовому засідання, однак суд не вважав за належне запитати в неї де оригінали документів на майно її покійного чоловіка).

Згідно із пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Якщо правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігаються у одного із спадкоємців, який зумисно не надає їх нотаріусу, то вказане є підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у вказаного спадкоємця. Після задоволення такого позову та витребування правовстановлюючих документів, оформлення права на спадкове майно здійснюється в нотаріальному порядку шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Позивач до відповідача із заявою про наявність правовстановлюючих документів на спадкове майно та передачі таких документів не звертався, як не звертався до нотаріуса з метою витребування вказаних документів чи видачі йому дублікатів з відповідних установ.

У судове засідання представник ОСОБА_2 - адвокат Чудопалов Ю.Ю. не з`явився, подавши 06 червня 2024 року на електронну адресу Тернопільського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю у судовому засіданні в Гусятинському районному суді Тернопільської області.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. За змістом частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторони належним чином повідомленої про розгляд справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Оскільки має місце повторна неявка представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чудопалова Ю.Ю. в судове засідання апеляційного суду 06.06.2024 року, перше судове засідання було призначено на 01 травня 2024 року та було відкладено за клопотанням адвоката Чудопалова Ю.Ю. у зв`язку з перебуванням останнього у терміновому провадженні за межами області, хоча в подальшому підтверджуючих документів з цього приводу адвокатом Чудопаловим Ю.Ю. суду не було надано, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення повторного клопотання представника відповідача щодо відкладення апеляційного розгляду даної справи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко С.М. апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чудопалова Ю.Ю не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Семененко С.М., проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Указане підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 328276557 від 06.04.2023 (а.с. 8) ОСОБА_2 на праві власності належала квартира, загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001075712023 від 08.06.2023 (а.с. 9-10) вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка, площею 1,0 га, кадастровий номер 6125089200:01:001:0728, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у тому числі на квартиру, загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку, площею 1,0 га, кадастровий номер 6125089200:01:001:0728, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 за законом були його дружина ОСОБА_2 , сини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також дочка ОСОБА_3 .

Разом з тим спадкоємець ОСОБА_3 у визначений законом шестимісячний строк відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною заявою ОСОБА_3 від 17.08.2022 (а.с. 50).

Крім цього, як вбачається з матеріалів спадкової справи № 342/2022, впродовж визначеного законом шестимісячного строку спадкоємець ОСОБА_3 не зверталась до органу нотаріату з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 . Відомості про проживання спадкоємця ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у матеріалах спадкової справи відсутні.

При цьому, з матеріалів спадкової справи № 342/2022 також вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 шляхом подання відповідних заяв до органу нотаріату (а.с. 50 зв.бік, 52).

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. № 505/02-31 від 24.07.2023 (а.с. 18) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з неподанням спадкоємцем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач позбавлений можливості подати до органу нотаріату документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, у зв`язку з безпосередньою відсутністю таких документів у позивача. Так само відсутні такі документи у матеріалах спадкової справи № 342/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про втрату, пошкодження чи псування відповідних правовстановлюючих документів, що могло б бути підставою для вчинення нотаріусом нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні.

А тому ефективним способом захисту його порушених прав буде саме визнання права власності в порядку спадкування в судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пп. 4.16 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі за текстом Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І Порядку документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Підпунктами 4.19 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку передбачено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19) зазначено, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 звертався до Тернопільської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено, у зв`язку з неподанням спадкоємцем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Судом встановлено, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи, як і відсутні дані документи, і у матеріалах спадкової справи №342/2022, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , хоча спадкоємець ОСОБА_2 17.08.2022 за № 718 подала заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка, однак правовстановлюючих документів до спадкової справи не долучила.

Тому колегія суддів не погоджується із твердженнями представника заявника про те, що у даній справі відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно із-за відсутності правовстановлюючих документів не вказав хто саме не визнає чи оспорює його право власності. А також те, що суд є правозастосовчим органом та не може підміняти собою нотаріальний орган, приймати замість нього рішення чи давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції останнього.

Також не заслуговує на увагу посилання представника заявника на те, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, як вказано нотаріусом спростовується долученим до позовної заяви витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно спадкодавця, зокрема земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія номер № 572, виданий 14.01.2020 року, видавник Хмелівська сільська рада, а квартира на підставі договору дарування, ВКР 149803, 13.08.2008, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., за реєстром №6579 з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, колегія суддів вважає, що обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.

Законодавцем встановлений обов`язок спадкоємця подати нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. При цьому нотаріус лише отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього з метою здійснення перевірки поданих спадкоємцем документів. Винятком вчинення нотаріальної дії щодо спадкового майна на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є втрата, пошкодження чи псування відповідного правовстановлюючого документа.

Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не було надано доказів того, що правовстановлюючі документи на спадкове майно були втрачені, пошкоджені чи зіпсуті.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чудопалова Ю.Ю. слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесеними.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 березня 2024 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року слід поновити.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чудопалова Юрія Юрійовича залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів