Постанова

від 13.06.2024 по справі 669/172/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 669/172/24

Провадження № 33/4820/332/24

Суддя Хмельницькогоапеляційного судуТопчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні, в залі суду за участі секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу захисника Євтушенка А.С., на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , генерального директора ТОВ «Поділля Елеватор»

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, та провадження в справі щодо нього закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановоюсуду, ОСОБА_1 , як генеральним директором ТОВ «Поділля Елеватор», що знаходиться по вул. Залізнична, 39 в с-щі Білогір`я Шепетівського району Хмельницької області, при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, було допущено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок і не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на доходи нерезидента за 2017-2018 роки на загальну суму 20724475 грн., в тому числі за 2017 рік15705594 грн. та за 2018 рік5018881 грн., чим ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 103 підпункту 103.2., ст. 141 підпункту141.4.2 п.141.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифікованоЗаконом України від 4 липня 2013 року №412- VI, яка набрала чинності для України 07 серпня 2013 року.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційнійскарзі захисник ЄвтушенкоА.С.,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а докази, що наявні в матеріалах справи не доводять його вини у вчиненні даного правопорушення.

Зазначає, що ТОВ «Поділля Елеватор» не погодилось з висновками податкового органу, викладеними у Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, підприємство 29.02.2024 року за вих.№54 подало на податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 року №2527/22-01-23-06/35291996 відповідну адміністративну скаргу до ДПС України через Електронний кабінет ДПС України.

Вказує нате,що суд навказані запереченняуваги незвернув та не з`ясував усіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Крім того, зазначає, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не підлягає обов`язковому встановленню. На його думку, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 та його захисник Євтушенко А.С., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились. Захисник Євтушенко А.С. надіслав суду заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.

Уповноважена особа Головного управління ДПС у Хмельницькій області в поданому запереченні на апеляційну скаргу захисника, вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а тому просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст.ст. 252, 280КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді зазначених вимог закону не дотримався.

Так, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя першої інстанції виходив зтого, що в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Проте, погодитися з такими висновками суддімісцевого суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 54 п.54.3 ПК Україниу випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 54 п.54.5 ПК України).

У випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно дост. 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно дорозділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому,ст. 55-56 ПК Українипередбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту недотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 633/10/22-01-23-06/35291996 від 14 лютого 2024 року складений щодо генерального директора ТОВ «Поділля Елеватор» ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням порядку ведення податкового обліку на підставі акту про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 9/22-01-23-06/ НОМЕР_1 від 01.01.2024 року.

Будь які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором відділу трансферного ціноутворення ГУ ДПС у Хмельницькій області, в матеріалах справи відсутні.

Натомість, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Під час розгляду матеріалів провадження щодо ОСОБА_1 суддею місцевого суду не взято до уваги того, що відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 9/22-01-23-06/ НОМЕР_1 від 01.01.2024 року.

Натомість, в ході перевірки визначене у такому повідомленні-рішенні грошове зобов`язання може бути визнане неправильно нарахованим, а самостійно розрахований платником податків розмір податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню, не є завищеним і сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не є заниженою, а тому за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.

Відтак, неприйняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Тому складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі виключно акту документальної позапланової виїзної перевірки, слід визнати передчасним.

За викладених обставин,постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню для належного оформлення шляхом направлення доГоловного управління ДПС у Хмельницькій області для приведення матеріалів справи відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Євтушена А.С. задоволити частково.

Постанову судді Білогірського районногосуду Хмельницькоїобласті від25березня 2024року,якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, та провадження в справі щодо нього зарито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - скасувати.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення повернути до Головного управління ДПС у Хмельницькій області для належного оформлення.

Суддя: