Рішення

від 13.06.2024 по справі 569/3062/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3062/24

Номер провадження 2/570/663/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особісудді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явилася;

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

13 лютого 2024 року до Рівненського міського суду Рівненської області через свого представника ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Зорянської сільської ради (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст заяв та клопотань по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна тітка ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 5624684900:02:000:0040), що розташована в с.Олишва Рівненського району Рівненської області; земельну ділянку (кадастровий номер 5624684900:02:000:0039), що розташована в с.Олишва Рівненського району Рівненської області. Спадщина знаходиться на території Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Позивачка стверджує, що має намір прийняти спадщину після смерті двоюрідної тітки, однак з поважних причин строк для прийняття спадщини був пропущений.

Зазначає, що тривалий час ні вона, ні її батько не спілкувалися з ОСОБА_3 , так як психологічна ситуація у сім`ї завжди була дуже напруженою. Зі слів рідних позивачу було відомо, що ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру подарувала своєму опікуну ОСОБА_4 , а будинок у с.Олишва Рівненського району заповіла своїм сусідам. Вказує, що на початку грудня 2023 року випадково дізналася про смерть ОСОБА_3 від її опікуна ОСОБА_4 , а також про наявність заповіту складеного 13.11.2018 року, яким померла заповіла позивачу належні їй земельні ділянки та будинок у с.Олишва.

Також, як на додаткову причину поважності пропуску строку подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини позивачка вказує, що деякий час проживала у м.Біла Церква у зв`язку зі смертю мами ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого внаслідок фізичного та емоційного перенавантаження знаходилася на стаціонарному лікуванні в ЦМЛ м.Рівне. Крім цього, фактично протягом всього 2023 року позивач у зв`язку з воєнним станом в Україні перебувала за її межами, а саме мала тимчасовий захист у Польщі, Норвегії та не працювала.

Спадкоємці, які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, відсутні.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

08 квітня 2024 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи без їхньої участі. В даному клопотанні вказується, що Зорянська сільська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року зазначену позовну заяву передано за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.

13 березня 2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану цивільну справу передано для розгляду судді Гладишевій Х.В.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

25 березня 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з участю учасників справи на 10:00 год. 26 квітня 2024 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 26.04.2024 року задоволено клопотання позивачки про витребування копії спадкової справи та зобов`язано приватного нотаріуса Рівненького міського нотаріального округу Торкунову Т.А. надати Рівненському районному суду Рівненської області спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено перерву до 11:00 год. 28 травня 2024 року. Підготовче судове засідання відкладено на 08:30 год. 13 червня 2024 року.

У підготовче засідання 13 червня 2024 року учасники справи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи наявні клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за їхньої відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.200 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

17 червня 2023 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (двоюрідної тітки позивачки).

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 13.11.2018 року склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненького міського нотаріального округу Торкуновою Т.А., яким заповіла квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1335 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК №425867 від 28 жовтня 2010 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК №425866 від 28 жовтня 2010 року; житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а також усе інше майно, яке на момент смерті належатиме ОСОБА_3 та на яке вона за законом матиме право - заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки риватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Торкунової Т.А. №75/01-16 від 01.05.2024 року спадкова справа на майно ОСОБА_3 не заводилась.

В свою чергу, позивачка бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті двоюрідної тітки у шестимісячний строк не звернулася вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку із чим була змушена звернутися до суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частині першій статті 11ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В статті 55Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з частиною 1 статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною першою статті 1269ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, проте, закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від30травня 2008р.№7«Про судовупрактику усправах проспадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положеннями ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом частини четвертої статті 200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Суд враховує, що Зорянська сільська рада є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (у розумінні ст.1277ЦК України щодо відумерлості спадщини), інші спадкоємці відсутні, відповідач визнав позов, що в свою чергу підтверджує те, що вимоги позову і визнання їх відповідачем не суперечать закону та не порушують жодним чином права інших осіб, і не направлені на захист інтересів таких інших осіб.

Беручи до уваги вищенаведені, викладені у позовній заяві пояснення позивачки щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що зазначені обставини зумовили істотні труднощі для позивачки щодо вчинення нею дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки і визначення їй додаткового строку у два місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 просить покласти на неї судові витрати, а тому суд вважає можливим залишити понесені судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), додатковий строк 2 (два) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Зорянська сільська рада, місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського,1; код ЄДРПОУ 04387220.

Суддя Гладишева Х.В.