Рішення

від 10.06.2024 по справі 753/22697/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22697/23

провадження № 2/753/155/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С., з секретарем судового засідання Володьком С.С.,

за участі: представник позивача адвоката Одинець Л.П.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області, про визнання недійсним договору комісії, купівлі-продажу та витребування майна з володіння,

в с т а н о в и в:

у грудні 2023 року представник позивача звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору комісії, купівлі-продажу та витребування майна з володіння.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він на підставі договору купівлі-продажу № 7849/21/008442 від 16 лютого 2021 року придбав транспортний засіб марки «Porsche Panamera», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . На підставі чого ТСЦ № 8047 проведено реєстрацію автомобіля та видано йому реєстраційний номер НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 . У зв`язку з тим, що вказаним автомобілем незаконно заволоділи треті особи, він звернувся до Національної поліції України, на підставі чого внесені відомості до ЄРДР за № 12023221130000552 від 6 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023221130000552, відомості про яке внесено до ЄРДР 6 лютого 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, встановлено, що 25 січня 2022 року працівники територіального сервісного центру МВС України № 5644 перереєстрували автомобіль з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видали останньому реєстраційний номер НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 . Реєстрація була проведена на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7296/21/1/034022 від 23 листопада 2021 року укладеного між ТОВ «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_2 . Зі змісту договору купівлі-продажу №7296/21/1/034022 від 23 листопада 2021 року вбачається, що ТОВ «СА ДРАЙВ» продає ОСОБА_2 саме автомобіль позивача. В договорі купівлі-продажу №7296/21/1/034022 від 23 листопада 2021 року зазначається, що ТОВ «СА ДРАЙВ» діє в якості комісіонера та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 7296/21/1/034022 від 21 листопада 2021 року. Серед вилучених в територіальному сервісному центрі МВС України № 5644 документів, які складалися при перереєстрації автомобіля з позивача на ОСОБА_2 дійсно знаходиться: договір комісії № 7296/21/1/034022 від 21 листопада 2021 року. Зі змісту даного договору вбачається, що позивач доручив ТОВ «СА ДРАЙВ» вчинити правочин щодо продажу автомобілю. Вищевказані документи, на підставі яких було перереєстровано автомобіль на ОСОБА_2 містять підроблений підпис позивача. За результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у Харківському Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центрі МВС України підготовлено висновок експерта № СЕ-19/121-23/12291-ПЧ від 14 вересня 2023 року. Вказаним висновком встановлено що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «КОМІТЕНТ» у договорі комісії № 7296/21/1/034022 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особо.

Також, у кримінальному провадженні № 12023221130000552 від 6 лютого 2023 року встановлено, після першого випадку перереєстрації на підставі недійсного договору, на наступний день було проведено повторне відчуження автомобілю позивача. Так, 26 січня 2022 року ТОВ «СА ДРАЙВ» відчужив ОСОБА_3 автомобіль позивача. В результаті чого, ТСЦ № 5644 в цей же день видало ОСОБА_3 реєстраційний номер НОМЕР_7 та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 .

Позивач як власник спірного майна не брав участі у підписанні договору комісії, його волевиявлення на відчуження автомобіля було відсутнє, в момент вчинення правочину не дотримані вимоги, встановлені ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, що тягне недійсність правочину

Тому позивач просить визнати недійсним договір комісії № 7296/21/1/034022 від 21 листопада 2021 року укладений між товариство з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ» код та ОСОБА_1 на продаж транспортного засобу марки «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7296/21/1/034022 від 23 листопада 2021 року укладений між товариство з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ» та ОСОБА_2 про продаж транспортного засобу марки «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; витребувати з володіння ОСОБА_3 транспортний засіб марки «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та передати вказаний автомобіль в користування власнику ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Гусак О.С.

Ухвалою від 14 грудня 2023 року справу залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків п`ять днів з дня вручення вказаної ухвали.

19 грудня 2023 року від представника позивача - адвоката Чумаченка Андрія Васильовича надійшла заява на усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 2 січня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 8 лютого 2024 року.

6 лютого 2024 року ухвалою Дарницького районного суду відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Чумаченка Андрія Васильовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

8 лютого 2024 року підготовче засідання відкладено у зв`язку з клопотанням представника третьої особи. Підготовче засідання відкладено на 6 березня 2024 року.

6 березня 2024 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, до суду не з`явились. Підготовче засідання відкладено на 2 квітня 2024 року.

2 квітня 2024 року від представника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області надійшли пояснення. Зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства адміністратором ТСЦ МВС № 5644 у встановленому порядку були проведені всі необхідні перевірки і підстави, за наявності яких забороняється перереєстрація автомобіля на нового власника (зокрема - перебування транспортного засобу в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця) не було виявлено. Отже, у зв`язку із відсутністю підстав для відмови у наданні адміністративної послуги, адміністратор ТСЦ МВС № 5643, керуючись виключно нормами законодавства, здійснив 25 січня 2022 року реєстрацію вказаного транспортного засобу за гр. ОСОБА_2 . В подальшому, як слідує з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, щодо транспортного засобу засіб марка/модель «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_1 за ОСОБА_3 , на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 5644/2022/3067036 від 26 січня 2022 року. Водночас, повідомили, що 14 лютого 2023 року у зв`язку з проведенням досудового розслідування за № 12023221130000552 від 6 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Юрлагіної Т.В. 14 лютого 2023 року № 953/1104/23 (1-кс/953/1267/23) року здійснено тимчасовий доступ до речей і документів та вилучено оригінали документів згідно опису, які стали підставою для проведення 25 січня 2022 року перереєстрації транспортного засобу PORSCHE PANAMERA, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_1 . В обґрунтування клопотання слідчим ОСОБА_4 зазначено, що «в провадженні слідчого відділу Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12023221130000552 від 6 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України за фактом вчинення відносно ОСОБА_1 шахрайських дій невстановленими особами, які полягали у заволодінні його грошовими коштами». Вказує, що в разі встановлення за результатами розгляду кримінального провадження, що зазначений договір комісії на вищезазначений транспортний засіб був підробним, тобто є недійсним, відповідно договір купівлі-продажу виданий неправомірно, усі реєстраційні операції, укладені після дати вказаного договору (25 січня 2022 року) із транспортним засобом будуть скасовані, а транспортний засіб має бути повернутий ОСОБА_1 . Тобто, для скасування державної реєстрації транспортного засобу відповідно до вимог законодавства є наявність відповідного судового рішення про визнання недійсним правочину, яке набрало законної сили і не потребує встановлення окремого зобов`язання для його виконання. Вважає позов передчасним, оскільки обставини про можливе вибуття транспортного засобу із володіння поза волею позивача у незаконний спосіб підлягають перевірці в рамках відкритого кримінального провадження за його ж заявою.

3 квітня 2024 року в підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Одинець Л.П. підтримала клопотання про витребування доказів у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області та залучення його в якості третьої особи. Інші сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи до суду не з`явились.

Ухвалою від 2 квітня 2024 року клопотання задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області та витребувано інформацію і копії документів.

10 квітня 2024 року до суду від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області надійшли витребувані докази.

1 травня 2024 року представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті. Інші сторони в підготовче засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку. Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області просив проводити розгляд справи за його відсутності. Протокольною ухвалою від 1 травня 2024 року постановлено закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті. Судове засідання призначено на 14 травня 2024 року.

14 травня 2024 року у судове засідання з`явилась представник позивава Одинець Л.П. , інші учасники у судове засідання не з`явились, справу було відкладено на 10 червня 2024 року.

10 червня 2024 року представник позивача - адвокат Одинець Л.П. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши вказаних учасників, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина 1 статті 658 ЦК України). Тож розпоряджатися майном, за загальним правилом, може тільки власник.

Серед винятків є вчинення правочину представником від імені власника товару.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини 1, 3 статті 237 ЦК України).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником (від його імені його представником), то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник (його представник) та володілець майна не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним, власник майна може використовувати тільки речово-правові способи захисту.

Відповідно до копії реєстраційної картки транспортний засіб марки «Porsche Panamera», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , зареєстровано за ОСОБА_3 , як власником (т. 1, а.с. 48-50).

6 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по кримінальному провадженню № 12023221130000552 про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суму м. Харкова надано дозвіл старшому слідчому СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітану поліції Коробову Олексію Сергійовичу, слідчому СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції Кириченко Кирилу Олексійовичу, слідчому СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції Шевченко Сергію Віталійовичу, слідчому СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції Процюку Сергію Ігоровичу, прокурору Київської окружної прокуратури м. Харкова Ягнюку Вадику Григоровичу, прокурору Київської окружної прокуратури м. Харкова Ольховому Богдану Сергійовичу на проведення тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні ТСЦ МВС № 5644, з можливістю вилучення оригіналів наступних матеріалів: договору купівлі-продажу, відповідної заяви та усіх документів, що стали підставою для перереєстрації 25 січня 2022 року в ТСЦ МВС № 5644, що розташований за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборна, буд. 49, на нового власника за договором купівлі-продажу (іншим документом) автомобілю марки «Porsche», моделі «Panamera», 2011 року випуску, Vin-код: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 (т. 1, а.с. 18-20).

Згідно довідки наданої територіальним сервісним центром № 8047 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) ОСОБА_1 , проводились, зокрема, наступні реєстраційні дії: транспортний засіб марки «PORSCHE PANAMERA», білого комору, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , 17 лютого 2021 зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 16 лютого 2021 року № 7849/21/008442, де вказана вартість 10 000 грн., а 25 січня 2022 року перереєстрований на нового власника на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2021 року № 7296/21/1/034022, де вказана вартість 49 000 грн. (т. 1, а.с. 17).

21 листопада 2021 року укладено договір комісії № 7296/21/1/034022 між товариство з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ» (комісіонером) та ОСОБА_1 (комітентом) згідно з яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) 17 лютого 2021 року за ціною не нижче 49 000 грн. (т. 1, а.с. 25,26).

21 листопада 2021 року складено відповідний акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7296/21/1/034022, щодо вказаного транспортного засобу (т. 1, а.с. 27).

23 листопада 2021 року між ТОВ «СА ДРАЙВ», який є комісіонером та діє на підставі укладеного з власником договору комісії № 7296/21/1/034022 від 21 листопада 2021 року, в особі ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7296/21/1/034022, згідно з яким якого останньому передається у власність транспортний засіб «PORSCHE PANAMERA», 2011 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 , за ціною 49 000 грн. (т. 1, а.с. 28-29).

23 листопада 2021 року на підставі вказаного договору купівлі-продажу сторонами договору складений акт огляду реалізованого вищевказаного транспортного засобу (т. 1, а.с. 30 ).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-23/12291-ПЧ від 14 вересня 2023 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_1 у графі «комітент» у договорі комісії № 7296/21/1/034022 від 21 листопада 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1, а.с. 32-45).

Стороною відповідача не надано доказів на спростування вказаного висновку експерта чи його оскарження.

Відповідно до змісту статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, спірний транспортний засіб вибув з володіння позивача не з його волі, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, а тому підлягає витребуванню від добросовісного набувача.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуваєу володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі№ 6-2407цс15).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Отже, право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване.

Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, він може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження№ 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням норм статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом висновок сформулював Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що будь-який правочин є вольовою дією, а тому, перед тим як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, потрібно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили. У частині першій статті 215 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі, що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що не спричиняють для них правових наслідків. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про не укладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що спірний автомобіль вибув з його володіння поза волею на підставі підроблених документів. Жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного йому вказаного транспортного засобу позивач не вчиняв та не підписував.

Згідно із пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Таким чином, оскільки позивач не укладав договору комісіївід 21 листопада 2021 року№ 7296/21/1/034022, що підтверджується висновком експерта від 14 вересня 2023 року № СЕ-19/121-23/12291-ПЧ,на підставі якого спірний автомобіль вперше вибув з його власності, а в подальшому був відчужений, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про витребування на його користь спірного автомобіля є обґрунтованими та доведеними.

Отже, наявні правові підстави для витребування вищевказаного транспортного засобу від відповідача ОСОБА_3 , який є останнім його набувачем, на користь позивача, відновивши попередній стан. При цьому, позовні вимоги про оспорювання правочинів (визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу) задоволенню не підлягають, оскільки позивач не виявляв свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту права власника. Задоволення вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також само по собі передбачає скасування попередньої реєстрації.

Суд враховує інтереси позивача як власника спірного транспортного засобу, який здійснює захист порушеного права власності, надаючи їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами добросовісного набувача, та вважає, що права та інтереси власника (позивача), який позбувся володіння автомобілем внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно, якщо згідно із статтею 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 757/40111/19-ц та постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №520/15672/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 202, 317, 319, 330, 387, 658 ЦК України, керуючись ст. ст.2, 4, 5, 7, 12, 76, 81, 82, 158, 263-265,268, 273,354ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 )транспортний засіб марки PORSCHE PANAMERA 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусак О.С.