ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6155/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КРУС про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2024 о 13:12 год. Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КРУС про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КРУС Биченко Тетяни Іванівни.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 позовну заяву було залишено без руху з підстав подання позову з пропуском строку звернення до суду без заяви про його поновлення та з огляду на відсутність належного обґрунтування дотримання строків звернення до суду. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15:00 год 13.06.2024.
13.06.2024 о 15:00 год через систему «Електронний суд» позивач подав заяву в якій вказав, що у нормах абз. 1-3 п. 87.13 ст. 87 ПК України законодавець не передбачає строк подачі позову 240 днів, а дає можливість протягом 240 днів платнику погасити податковий борг. Дана стаття не передбачає строку на звернення до суду, тому контролюючий орган в своїй діяльності керується спеціальними нормами ПК України, якими відповідно до ст. 102 передбачено строк на звернення до суду 1095 днів, а не тримісячний, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. Норми ст. 289-2 КАС України також не встановлюють строків звернення до суду, визначають лише необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду контролюючого органу з позовом про обмеження виїзду керівника юридичної особи-боржника, що має податковий борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, як одного із заходів забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Аналізуючи аргументи, викладені в заяві представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Отже, строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень є чітко визначеним і становить три місяці з дня виникнення підстав для такого звернення.
Відповідно до частини першої статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Таким чином, право на звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України у податкового органу виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Вказане кореспондується з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
ПК України не містить норми щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами (з дня виникнення такого права).
Разом з тим, строк звернення до суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України встановлений частиною другою статті 283 КАС України та становить 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
В даному випадку ГУ ДПС у Хмельницькій області подало до суду позовну заяву, а не заяву в порядку статті 283 КАС України, отже застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
З матеріалів справи слідує, що в силу вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом сформована та надіслана відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань податкова вимога форми Ю від 30.03.2023 №0000543-1303-2201, яка повернулась до податкового органу 10.04.2023 з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а.с.23-24).
Таким чином перебіг 240-денного строку, встановленого п. 87.13 ст. 87 ПК України на сплату суми податкового боргу, розпочався з 00 год 00 хв. 11.04.2023 та закінчився о 24 год 00 хв. 06.12.2023.
Відтак, у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом, починаючи з 07.12.2023, та з цього дня обчислюється тримісячний строк звернення до суду.
Проте, позов подано до суду лише 12.06.2024, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися пропорушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При цьому посилання позивача на ст. 102 ПК України, якою передбачено строк на звернення до суду 1095 днів є безпідставним та необгрунтованим, позаяк стосується іншої категорії позовів.
ПК України не визначає строку звернення до суду з позовами про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Водночас стаття 283 КАС України регулює особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів. Провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України (п.7 ч.1 ст. 283 КАС України). Частиною 2 статті 283 КАС України встановлено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом
У вказаному контексті, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не надає суду нормативне обґрунтування (з чітким посиланням на норми закону), яке б підтверджувало сукупність підстав та настання обставин, що передбачають право податкового органу на звернення до суду з даною позовною заявою саме 12.06.2024.
Як зазначено у частині 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач не подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з зазначенням підстав для поновлення строку та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду (у тримісячний термін дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог) позивач не надав.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку, при цьому не подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п`ятою восьмою статті 169, статтею 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КРУС про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя Т.М. Димарчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119746476 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них: |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні