Рішення

від 10.06.2024 по справі 160/8756/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/8756/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБ-РЕСУРС" про стягнення 18141,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБ-РЕСУРС" та просить:

- стягнути податковий борг з відповідача у розмірі 18141,75 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 18141,75 грн. по акцизному податку з реалізації підакцизних товарів, який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень: №10746/09-05 від 30.11.2022р. на загальну суму 9180,00 грн. (з урахуванням переплати в ІКП на суму 218,25 грн.) 8961,75 грн. (штрафні санкції); №2576/0905 від 14.02.2023р. на загальну суму 9180,00 грн. (штрафні санкції). Як зазначає позивач інформація щодо оскарження наведених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня, а тому вони є узгодженими та у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені терміни суми грошових зобов`язань такі грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу з урахуванням вимог ст.ст. 56, 57 ПК України. Також позивач зазначає, що контролюючим органом відповідно до ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 28.04.2023р. №0008501-1306-0436, яка була направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та повернута на адресу контролюючого органу з причин закінчення терміну зберігання. За викладеного, позивач зазначає, що він, як контролюючий орган, набув права звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача у розмірі 18141,75 грн. у відповідності до вимог ст.ст. 19, 20, 95 Податкового кодексу України (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 10.04.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду докази сплати заборгованості у добровільному порядку або докази оскарження наведених у позові ППР у встановленому законодавством порядку, виходячи з вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.34).

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 10.04.2024р., відзиву на позов суду не надав, як і не надав доказів погашення податкового боргу у добровільному порядку або доказів оскарження ППР у встановленому законодавством порядку, про відкриття провадження у справі відповідача було повідомлено засобами поштового зв`язку відповідно до вимог ст.ст. 124, 126, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовим конвертом, наявними в матеріалах справи (а.с.40).

Зазначена правова позиція щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у зв`язку із поверненням конверту з незалежних від суду причин узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній у його постанові від 16.12.2020р. у справі №120/4080/19-а.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 10.06.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБ-РЕСУРС» з 24.10.2018р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Саранська, буд. 8, офіс 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи ідентифікаційними даними та витягом з ЄДРПОУ (а.с.4-5, 6-7).

Згідно наданих загального розрахунку податкового боргу відповідача станом на 01.03.2024р. та довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 01.03.2024р., відповідач має податковий борг у загальному розмірі 18141,75 грн. (штрафні санкції) (а.с.9, 13, 38).

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, а саме:

- згідно податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 30.11.2022 №10746/09-05 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9180,00 грн. (податковий борг зменшено за рахунок переплати в ІКП на суму 218,25 грн. та станом на 01.03.2024 року становить 8961,75 грн.), яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 28.12.2022р, термін сплати до 11.01.2023р. включно, дата виникнення податкового боргу 12.01.2023р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 14.02.2023р. №2576/0905 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9180,00 грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто на адресу контролюючого органу 22.03.2023р., термін сплати до 05.04.2023р. включно, дата виникнення податкового боргу 06.04.2023р., що підтверджується копіями відповідних податкових повідомлень-рішень, поштового повідомлення та поштового конверту, наявними у справі (а.с.14, 15, 15-зворот-16, 20, 21, 21-зворот).

У зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань, контролюючим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога форми Ю №0008501-1306-0436 від 28.04.2023р. на загальну суму податкового боргу платника податку станом на 27.04.2023р. у розмірі 8961,75 грн., яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернута на адресу контролюючого органу 05.06.2023р., що підтверджується копіями відповідної вимоги та поштового конверту, наявними у справі (а.с.10-12).

Відповідно до вимог п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Згідно статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як передбачено пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до абзацу е пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, оскільки із наведених вище копій документів судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 18141,75 грн., що виник на підставі податкових повідомлень-рішень, якими визначені грошові зобов`язання, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.11.2022р. та від 14.02.2023р. у адміністративному та (або) судовому порядку сторонами не надано, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів погашення такої заборгованості, яка вважається узгодженою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постанові від 19.05.2020р. у справі №809/12/17, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, при цьому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у встановлені строки відзиву на позов не подав, як і не надав жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу в сумі 18141,75 грн. у встановлені законодавством строки або доказів оскарження податкових повідомлень-рішень у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 18141,75 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не находить підстав для їх розподілу, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз; по-друге, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБ-РЕСУРС" про стягнення 18141,75 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБ-РЕСУРС" (49000, м. Дніпро, вул. Детальбудівська (Саранська), буд. 8, офіс 2; код ЄДРПОУ 42571502) до бюджету податковий борг у розмірі 18141,75 грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок одна грн. 75 коп.).

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва