Рішення

від 14.06.2024 по справі 280/3129/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2024 року Справа № 280/3129/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Запорізький обласний центр служби крові» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 32)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Запорізький обласний центр служби крові» (далі позивач або КНП «ЗОЦСК») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.12.2023 № 00071110407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням КНП «ЗОЦСК» зобов`язано сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання на додану вартість. Разом із тим, відповідачем не враховано, що податкове зобов`язання фактично відсутнє у зв`язку із помилкою в обліку податкових накладних за серпень 2023 року, яку самостійно скориговано платником. Також, податкове зобов`язання за вересень 2023 року сплачено своєчасно, що підтверджується відповідною квитанцією. Звертає увагу на постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2023 у справах № 335/12388/23 та № 335/12404/23, які мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи. З урахуванням наведеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3129/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 01.05.2024 № 20949), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що камеральною перевіркою платника податків встановлені порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що призвели до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Наведені обставини слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке відповідач вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

07.05.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 21637), в якій він заперечує проти доводів податкової.

13.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката (вх. № 22373).

20.05.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на вищезазначене клопотання (вх. № 23752).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький обласний центр служби крові» (код ЄДРПОУ 05499085) зареєстровано в якості юридичної особи.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку, визначеному п. 76.2 статті 76 та в терміни, встановлені абз. 2 п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість КНП «ЗОЦСК» (код ЄДРПОУ 05499085), за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 29.11.2023 № 7558/08-01-04-07/05499085.

Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що призвели до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.12.2023 № 00071110407, яким позивача зобов`язано сплатити штраф за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 2588,20 грн.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до ДПС України, рішенням якої від 06.03.2024 № 6193/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення.

Незгода з податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2023 № 00071110407 зумовила звернення КНП «ЗОЦСК» до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

В свою чергу, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

В силу пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, сума податкового зобов`язання, визначена платником самостійно у податкових деклараціях, не є спірною.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Як вбачається із акту перевірки, відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з ПДВ, поданим 27.10.2023, № 9286171298, та податковою декларацією з ПДВ, поданою 11.10.2023, № 9265725899.

При цьому, судом досліджено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період жовтень 2023, період, що уточнюється серпень 2023 року (а.с. 27 28) та встановлено, що позивачем самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 уточнюючого розрахунку) у розмірі 52107,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Крім того, у випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №420/23351/21.

Разом із тим, позивачем не надано до суду доказів прийняття контролюючим органом уточнюючого розрахунку, яким би визначалися від`ємні значення податкового зобов`язання.

Посилання на подання розрахунків коригування до податкової накладної суд не приймає, оскільки узгоджені податкові зобов`язання виникли, в т.ч. у зв`язку із поданням уточнюючого розрахунку до податкової декларації, а не у зв`язку із складанням податкової накладної та розрахунку коригування до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач врахував наявну у позивача переплату у розмірі 2 754,04 грн., яка була зарахована в рахунок погашення зазначено розрахунку, у зв`язку із чим виникла заборгованість в розмірі 49 352,96 грн.

30.10.2023 позивачу нараховано 2411,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за вересень 2023 року. Таким чином, заборгованість з ПДВ станом на 30.10.2023 склала 51 763,96 грн.

Погашення зазначеної заборгованості з ПДВ відбулось 09.11.2023 за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення від 09.11.2023 № 576542187 у сумі 2 266 грн. та 20.11.2023 за рахунок зарахування від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ згідно поданої податкової декларації з ПДВ від 09.11.2023 № 9301349290 у сумі 49 841 гривень.

Покликання позивача на те, що податкове зобов`язання за вересень 2023 року сплачено ним своєчасно на підставі платіжної інструкції від 16.10.2023 № 1134 на суму 2411,00 грн. суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, зарахування коштів здійснюється в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем у платіжній інструкції від 16.10.2023 № 1134 на суму 2411,00 грн.

Твердження позивача про те, що постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2023 у справах № 335/12388/23 та № 335/12404/23 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи, суд відхиляє та зазначає, що цими постановами закрито провадження відносно керівника та головного бухгалтера позивача у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, в обох випадках суд виходив із того, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, порушення якої частини статті 163-2 КУпАП інкримінується цим особам. Тобто, будь-яких обставин, які мають значення для вирішення спору у справі, що розглядається, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя не встановлено.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Запорізький обласний центр служби крові».

Розподіл судових витрат, в т.ч. витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Запорізький обласний центр служби крові» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 32; код ЄДРПОУ 05499085) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 14.06.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко