Рішення

від 14.06.2024 по справі 300/2518/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2024 р. справа № 300/2518/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Приватного підприємства «Західна інвестиційна група» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2024 №002809/0707, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Західна інвестиційна група» (надалі ПП «Західна інвестиційна група», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2024 №002809/0707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Західна інвестиційна група» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.10.2018 по 30.11.2023. За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 №002809/0707, згідно із яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку по контрактам з нерезидентами фірмою JINKO SOLAR CO., LTD та фірмою PHOTOMATE S.R.O. HUSOVA TR.1845/11, 370 01 CESKE BUDEJOVICE.Водночас, позивач не оспорює факт протермінування строків розрахунків, а вказує, з посиланням на п. 69.9. підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України,на те, що до 31.07.2023 строк вчинення розрахунків в іноземній валюті був зупинений, а тому, початок відліку розрахунків по імпортному контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та по імпортному контракту №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія) почався з 01.08.2023. Окрім цього, позивач наголосив, що з урахуванням підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 ПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», наявна правова підстава для звільнення ПП «Західна інвестиційна група» від відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 13 цього Закону.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

23.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що за період з 01.10.2018 по 30.11.2023 ПП «Західна інвестиційна група» здійснювало імпортні операції. Проведеною перевіркою ПП «Західна інвестиційна група» податковим органом встановлено порушення статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по імпортному контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та по імпортному контракту №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія). При цьому, представник відповідача наголосив, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції», згідно з частиною другою ст. 3 якого питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону №2473.Так, частиною п`ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно зчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Також представник відповідача вказує на безпідставність посилань позивача щодо неможливості виконання зобов`язань у зв`язку із настанням форм-мажорних обставин. Так, відмічено, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Водночас, вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Представник вказує, що лист ТПП від 28.02,2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. На думку відповідача, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Водночас, до матеріалів справи доказів звернення до Торгово-промислової палати для отримання відповідного сертифікату не надано, як і відповідних документів до контролюючого органу при зверненні із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у період воєнного стану. Із урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив, яку подано позивачем 02.05.2024,ПП «Західна інвестиційна група» наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на підставі направлення від 06.12.2023 №3424, виданого ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 30.11.2023 №2003-п згідно із п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Західна інвестиційна група» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.10.2018 по 30.11.2023 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт №15825/09-19-07-07/36542091 від 18.12.2023, відповідно до якого у ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по імпортному контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та по імпортному контракту №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія) (а.с. 13-22).

Не погоджуючись з висновками Акту, ПП «Західна інвестиційна група» подало заперечення від 15.01.2024 на акт позапланової документальної перевірки №15825/09-19-07-07/36542091 від 18.12.2023, яке зареєстровано податковим органом 17.01.2024 (а.с. 30-34).

У відповіді Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2024 №720/6/09-19-07-07-06 зазначено, що ПП «Західна інвестиційна група» не надало до заперечення обґрунтованих пояснень чи додаткових документів, які б спростували висновок акта перевірки №15825/09-19-07-07/36542091 від 18.12.2023 (а.с. 39-41).

На підставі акта перевірки №15825/09-19-07-07/36542091 від 18.12.2023, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 31.01.2024 винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» №002809/0707,яким нараховано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 870 214,00 грн (а.с. 42-43).

Детально розрахунок пені наведено у Додатку №5 до акту перевірки №15825/09-19-07-07/36542091 від 18.12.2023 (а.с. 28). Відповідно до вказаного розрахунку, пеню нараховано за прострочення граничного строку розрахунків по імпортним контрактам №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 №002809/0707, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (надалі Закон №2473-VIII).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №2473-VIII, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Частинами 4, 6 ст. 11 Закону №2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону №2473-VIII, органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закон у граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, підпунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі Положення) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова НБУ №18), відповідно до п. 21 якої протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Згідно з пунктом 14 Постанови НБУ №18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону №2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з пунктом 14-4 Постанови НБУ №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Судом встановлено, що між ПП «Західна інвестиційна група» (Покупець) та фірмою JINKO SOLAR CO., LTD (Продавець), укладено Контракт №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 на придбання товару (Код товару 8541430000) нові сонячні фотогальванічні модулі, марки: jkm570n-72hl4-bdv, потужністю 570w-648шт, призначені для акумулювання сонячного світла та перетворення його в електроенергію, країна походження: Китай (а.с. 44-51).

Згідно умов Контракту Покупець оплачує 5,00% загальної продажної ціни Товару шляхом банківського переказу протягом 5 днів з дати цього Контракту купівлі-продажу, а після цього оплачує 95,00% загальної продажної ціни Товару, шляхом банківського переказу не пізніше ніж за 15 днів відповідної гарантованої дати відвантаження на такі Товари. Цінові умови, зазначені в Специфікації, тлумачаться і регулюються згідно до правил Інкотермс 2020.

На виконання контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 ПП «Західна інвестиційна група» за період з 01.10.2018 по 30.11.2023 перераховано нерезиденту JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) 2 755 703,41 Євро, зокрема ПП «Західна інвестиційна група» перераховано передоплату нерезиденту JINKO SOLAR CO., LTD Китай згідно банківських виписок:

-06.03.2023 на суму 39 808,80 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 60 днів);

-14.03.2023 на суму 20 000,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 52 дні);

-16.03.2023 на суму 15 000,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 50 днів);

-03.04.2023 на суму 15 900,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 32 дні);

-04.04.2023 на суму 26 000,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 31 день);

-20.04.2023 на суму 82 000,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20797 від 31.10.2023 на суму 25494,80 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 15 днів) та МД №UA2060/2023/20817 від 01.11.2023 на суму 56 505,20 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 16 днів);

-27.04.2023 на суму 92 000,00 дол. США, товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20817 від 01.11.2023 на суму 6 696,40 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 9 днів), МД №UA2060/2023/20818 від 01.11.2023 на суму 71101,80 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 9 днів) та МД №UA2060/2023/20818 від 01.11.2023 на суму 14 201,80 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 9 днів);

-03.05.2023 на суму 77 700,00 дол. США товар поступив згідно МД №UA2060/2023/20817 від 01.11.2023 на суму 56 900,00 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 3 дні) та МД №UA2060/2023/20907 від 02.11.2023 на суму 20 800,00 дол. США (про терміновано строку розрахунку на 4 дні).

Окрім цього, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що між ПП «Західна інвестиційна група» (Покупець) та фірма PHOTOMATE S.R.O. HUSOVA TR.1845/11, 370 01 CESKE BUDEJOVICE (Продавець) укладено Контракт №202300827 від 03.04.2023, згідно умов якого Продавець зобов`язався поставити обладнання, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити обладнання (перетворювачі статичні-інвертори, які перетворюють постійний струм у змінний, з потужністю 100 кв a huawei sun2000-100ktl-м2-afci, 57 шт., напруга-200-250в, призначені для встановлення і роботи сонячних станцій) (код товару 8504408800).

На виконання Контракту №202300827 від 03.04.2023 ПП «Західна інвестиційна група» перераховано нерезиденту PHOTOMATE S.R.O. (Чехія) за період з 01.10.2018 по 30.11.2023 253 680,00 Євро та отримано виручки в сумі 253 680,00 Євро, що підтверджується і висновками Акту. Згідно банківської виписки, кошти перераховано 10.04.2023, а товар поступив згідно МД№UA2060/2023/19099 від 09.10.2023 (про терміновано строку розрахунку на 3 дні).

При цьому, факт невчасної сплати валютної виручки по контрактам №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 та №202300827 від 03.04.2023 стороною позивача не заперечуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону №2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову У відкриті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї етапі, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Західна інвестиційна група`не зверталося до суду про стягнення з нерезидентів JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та нерезидента РНОТОМАІЕ S.R.O. (Чехія) заборгованості по імпортному контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 та №202300827 від 03.04.2023 відповідно.

Водночас,суд зазначає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУкраїни, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУкраїни, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУкраїни, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУкраїни.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції».

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону №2473, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом №2473. Частиною третьою ст. 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону №2473.

Так, частинами 6-8 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті,та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Надаючи оцінку посиланням позивача щодо наявності законних підстав звільнення від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», з огляду на дію форс-мажорних обставин, які, на думку позивача, засвідчені у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, суд визнає такі безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 112 Податкового кодексу України (надалі ПК України) регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.112.1, 112.2, 112.7 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

При цьому, за вимогами Закону №2473-VIII, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (надалі Закон №671) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5) (надалі Регламент).

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (пункт 6.1 Регламенту).

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Проте, і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Суд зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

При видачі сертифікату Торгово-промислова палата (надалі ТПП) засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 13.07.2023 у справі №560/9742/22, з огляду на вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції» та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що наявність форс-мажорних обставин у даному випадку позивач вважає лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, у якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022. Тобто, ТПП України листом підтвердила про те, що з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, у зв`язку з виникненням обставин, які характеризуються сторонами договору як форс-мажорні, і які, при цьому, засвідчені ТПП України, нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» підлягало б зупиненню на весь період дії таких форс-мажорних обставин.

Так, розпорядженням ТТП України від 25.02.2022 №3 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за №44 (5) (із змінами та доповненнями).

Як вбачається із наявних у справі доказів, зокрема з договору купівлі продажу №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 (пункту 8 «Форс-мажор»), сторони погодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (пожежа, повені, землетруси, ураган,вибухи, війна,військові конфлікти), а також тих обставин, які знаходяться поза межами розумного контролю постраждалої сторони, постраждала сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якої умови контракту.Будь-яка сторона, яка постраждала від форс-мажорних обставин, зобов`язана докласти всіх зусиль, щоб повідомити іншій стороні про виникнення форс-мажорних обставин якомога раніше(а.с. 48).

В свою чергу, до матеріалів справи позивачем не долучено жодного доказу на підтвердження того, що підприємством офіційно повідомило іншу сторону договору про те, що воєнні дії на території України розцінюються ним як форс-мажорна обставина, про яку йдеться у листі ТПП України і яка визначена пунктом 8 договору №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023і що ця обставина унеможливлює виконання фірмою зобов`язань у раніше погоджені строки.

Як вбачається із матеріалів справи, (контрагентами), зокрема і позивачем не було вчинено будь-яких дій для підписання відповідного повідомлення, а у подальшому, між сторонами не було укладено певних додатків до укладеного імпортного контракту №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) на виконання пункту 8 «Форс-мажор» цього договору і згідно з якими строк виконання фірмою-нерезидентом власних зобов`язань щодо проведення розрахунків було відтерміновано на строк, який перевищував відповідний термін на певну кількість днів для надходження оплаченого товару в Україну.

Аналогічно, відсутні в матеріалах справи докази щодо офіційного повідомлення позивачем іншої сторони по контракту №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія) про те, що воєнні дії на території України розцінюються ним як форс-мажорна обставина.

Окрім того, зважаючи на вищевикладені норми, позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин повинен був надати сертифікат (довідку) Торгово-промислової палати України, а також підтвердження їх впливу на права та обов`язки сторін.

Суд звертає увагу, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Отже, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 по справі №922/2897/21 та від 04.06.2022 по справі №922/2394/21.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, для можливого звільнення підприємства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків встановлених Національним банком України, необхідно обґрунтувати неможливість виконання іноземною компанією своїх зобов`язань згідно укладеного зовнішньоекономічного контракту, та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не надав контролюючому органу копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили форс-мажору, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактами №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія).

Воднораз, згідно з п.4 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Таким органом є Міністерство економіки України.

При цьому висновком продовжується (а не встановлюється новий) граничний строк розрахунків за відповідним договором.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що згідно із ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про відмову у видачі висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Аналогічна норма міститься в п. 4 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13.02.2019 №104, згідно з яким Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

У цьому контексті, суд відзначає, що позивачем не підтверджено, що до закінчення граничного строку розрахунків, в даному випадку за імпортними контрактами №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія), позивачем, у встановленому законом порядку,було надіслано звернення до Міністерства економіки України із клопотанням про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, як і не надано жодних інших рішень уповноваженого органу про видачу або про відмову у видачі висновку про продовження граничних строків розрахунків за згаданими імпортними контрактами.

Отже, позивачем не надано податковому органу документів, що підтверджують виникнення обставин для продовження/переривання строку виконання зовнішньоекономічних контракті ні під час проведення перевірки, ні станом на момент винесення податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність порушень позивачем вимог п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» по імпортними контрактами №MCEUYP23Q1010 від 21.02.2023 з нерезидентом JINKO SOLAR CO., LTD, (Китай) та №202300827 від 03.04.2023 з нерезидентом PHOTOMATE S.R.O. (Чехія).

Як наслідок, вказане свідчить про те, що відповідач діяв в межах повноважень, встановлених Конституцією та податковим законодавством, що виключає правові підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Таким чином, нарахування податковим органом пені позивачу у сумі 870 214,00 грн

за порушення строку розрахунків по згаданим імпортним контрактам є правомірним і обґрунтованим.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів РадиЄвропи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позовуПриватного підприємства «Західна інвестиційна група» (код ЄДРПОУ 36542091, вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від31.01.2024 №002809/0707 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Сторонам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.