Рішення

від 07.06.2024 по справі 320/43630/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року м. Київ№ 320/43630/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність, яка полягає в неприйнятті рішення за заявою позивача про неможливість виконання податкових обов`язків від 14.09.2022 № 3;

зобов`язати розглянути заяву про неможливість виконання податкових обов`язків від 14.09.2022 № 3 та прийняти рішення відповідно до діючого українського законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскільки виробничі потужності позивача (будівлі та споруди елеватора) знаходяться за адресою: Донецька область, Бахмутський район, місто Сіверськ, вулиця Залізнична, 9 та у зв`язку з постійними обстрілами населеного пункту Сіверськ, з 24.02.2022 елеватор фактично припинив свою роботу, робітники були відправлені у відпустки, позивач згідно наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), та переліків документів на підтвердження», 14.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, в тому рахунку і подання декларацій або звітності. У відповідь на таку заяву, позивач отримав від відповідача лист, яким було запропоновано товариству, з метою прийняття рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, подати нову заяву з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, на що, була подана нова заява про неможливість виконання податкових обов`язків (повторно) 25.10.2022 з прикладеними до неї первинними і додатковими документами згідно Переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Проте, відповідач повторно подану заяву залишив без розгляду, зогляду на що, позивач вважає, що фактично відповідач проігнорував розгляд заяви позивача щодо неможливості виконання податкових обов`язків по суті і в порядку, як це передбачено діючим законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

14.01.2024 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зауважено, що позивач з метою фіксації неможливостей по виконанню своїх податкових обов`язків, направляв на адресу відповідача в межах строків, встановлених законодавством, необхідні повідомлення і заяви, як це передбачав ПК України, при цьому, акцент уваги щодо діяльності позивача фіксувався на тому, що його виробничі потужності знаходяться на території міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області (територія Сіверської міської територіальної громади). В результаті, у позивача, який був зареєстрований, як платник податків у м. Києві, склалася ситуація, при якій у нього був відсутній об`єкт оподаткування (виробничі потужності елеватора), і, відповідно, відсутні показники, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПК України.

У свою чергу, позивач намагався донести цю інформацію до відповідача, звертаючись із заявою про неможливість виконувати свої податкові обов`язки від 14.09.2022 № 3, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження», але, відповідачем був повністю порушений алгоритм дій щодо розгляду заяви та не прийнято остаточного рішення по заяві позивача. У свою чергу, відповідач обмежився наданням позивачу листа всупереч діючому порядку розгляду заяв про можливість чи неможливість виконувати свої податкові обов`язки платниками податків, а в наступному, посивався вже на пропуск терміну звернення із заявою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою та з 20.09.2021 зареєстрованим місцезнаходженням позивача є м. Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 9Б, офіс Д9-5, 01021. За вказаною адресою розташовується офіс, з якого проводилося щоденне керування діяльністю юридичної особи (знаходиться директор).

При цьому, як зазначає позивач, виробничі потужності позивача (будівлі та споруди елеватора) знаходяться за адресою: Донецька область, Бахмутський район, місто Сіверськ, вулиця Залізнична, 9. Згадана адреса, фактично є місцем ведення виробничої діяльності елеватора. Також, за цією адресою здійснювалося поточне управління виробничим процесом елеватора, облік діяльності підприємства і зберігання первинної документації по її результатах.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України, який продовжений на сьогодні відповідно до діючого законодавства України.

З 24.02.2022 і до цього часу територія Сіверської міської територіальної громади, до складу якої входить і місто Сіверськ (де розташовується Сіверський елеватор), відноситься до території активних бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022№ 1364, як орган, якому делегуються повноваження щодо визначення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

У свою чергу, ДПС України на своєму офіційному сайті також підтвердила, що Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України.

Позивач повідомляє, що у зв`язку з постійними обстрілами населеного пункту Сіверськ, з 24.02.2022 елеватор фактично припинив свою роботу, робітники були відправлені у відпустки, а з 02.05.2022 наказом по підприємству № 1/од від 02.05.2022, було призупинено дію трудових договорів з працівниками ТОВ «СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до припинення або скасування дії воєнного стану.

В результаті артилерійських і авіаракетних ударів по місту Сіверськ було потрапляння в нежитлові приміщення Сіверського елеватора вибухових снарядів і ракет, зруйновано складські і допоміжні приміщення елеватора, його верхня і нижня галереї. Також, після кількаденної пожежі згоріло 5,3 тис. тонн соняшнику врожаю 2021 року, який знаходився на зберіганні у знищених приміщеннях.

По факту пошкодження нежитлових приміщень і майна елеватора, які знаходяться в місті Сіверськ Бахмутського району Донецької області, по вулиці Залізничній, 9, керівництво ТОВ «СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» звернулося до Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України за фактом порушення законів та звичаїв війни, що призвели до пошкодження майна, яке належить позивачу.

До матеріалів справи були прикладені фото і відео зруйнованих виробничих потужностей елеватора, як результатів артилерійських та авіаракетних ударів по місту Сіверськ і його інфраструктурі, а також печатна інформація про обстріли.

За результатами розгляду заяви товариства щодо вчинення кримінального правопорушення, було відкрите кримінальне провадження № 22022050000004994, і зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22.09.2022 (згідно витягу з ЄРДР від 22.09.2022).

Позивач 13.06.2022 звернувся до відповідача з повідомленням № 2 про неможливість вивезення первинних документів, на підставі яких вівся облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування і/або податкових зобов`язань за період з 06.06.2018 по 13.06.2022, з місця фактичного обліку виробничої діяльності елеватора і зберігання первинної документації - Донецька область, Бахмутський район, місто Сіверськ, вул. Залізнична, 9. До Повідомлення були додані: копія інформації з головного елеваторного сайту України; копії фото руйнувань будівель і споруд Сіверського елеватора.

У відповідь на повідомлення, відповідач направив на адресу позивача лист № 41793/6/26-15-07-05-07-07 від 07.07.2022, яким повідомив, що інформація зазначена у повідомленні прийнята до уваги та буде врахована в межах і спосіб, визначений пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Також, згідно наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження», 14.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3 про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, в тому рахунку і подання декларацій або звітності. Підставою/причиною неможливості виконання податкових обов`язків з боку ТОВ «СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» стало знаходження виробничих потужностей (будівель і споруд елеватора) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії.

У відповідь на заяву про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, позивач отримав від відповідача лист № 57104/6/26-15-04-10-08 від 30.09.2022, яким було запропоновано товариству, з метою прийняття правомірного рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, подати нову заяву з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

У відповідь на вказаний лист, позивачем була подана нова заява про неможливість виконання податкових обов`язків (повторно) 25.10.2022 з прикладеними до неї первинними і додатковими документами згідно Переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

У свою чергу, відповідач надав позивачу відповідь від 08.11.2022 № 63773/6/26-15- 04-10-08 на повторну заяву позивача, в якій було зазначено, що заява подана 31.10.2022, і відповідач, у зв`язку з вказаним, залишає заяву позивача № 5 від 25.10.2022 без розгляду.

При цьому, позивач вказує на те, що первинна заява була подана в межах строку, передбаченого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, а саме до 30.09.2022.

Водночас, на переконання позивача, фактично відповідач проігнорував розгляд по суті заяви позивача щодо неможливості виконання податкових обов`язків по суті і в порядку, як це передбачено діючим законодавством, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Наступними Указами Президента України, воєнний стан був неодноразово продовжений та дій і на даний час.

У п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Відповідно до п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та п. п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджені: Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Згідно з п. 1, 2 розділу І "Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України", затвердженого 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених ПК України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків); 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи. 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

З наведеного слідує, що кожна із зазначених підстав неможливості виконання податкових обов`язків, є самодостатньою. Порядок не вимагає одночасної наявності усіх визначених підстав для прийняття рішення про неможливість виконання податкових обов`язків. До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява;

дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225 затверджений Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента. Таким чином, вказаним податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки.

Згідно Розділу 3 Порядку № 225 заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Суд вважає, що залежно від підстави, з якої платник податків пов`язує неможливість виконання податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкового агента), у кожному конкретному випадку визначається і перелік документів, які необхідно подати до податкового органу для підтвердження вказаної підстави. Тобто, на підтвердження певної підстави для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов`язок, необхідно надати до податкового органу інформацію, один документ або кілька документів, який/які стосуються та підтверджують саме цю підставу, а не всю сукупність документів, які передбачені у переліку Міністерства фінансів України.

За змістом Порядку № 225 головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов`язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем наголошено на тому, що по факту пошкодження нежитлових приміщень і майна елеватора, які знаходяться в місті Сіверськ Бахмутського району Донецької області, по вулиці Залізничній, 9, керівництво ТОВ «СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» звернулося до Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України за фактом порушення законів та звичаїв війни, що призвели до пошкодження майна, яке належить позивачу. До матеріалів справи були прикладені фото і відео зруйнованих виробничих потужностей елеватора, як результатів артилерійських та авіаракетних ударів по місту Сіверськ і його інфраструктурі, а також печатна інформація про обстріли.

За результатами розгляду заяви товариства щодо вчинення кримінального правопорушення, було відкрите кримінальне провадження № 22022050000004994, і зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22.09.2022 (згідно витягу з ЄРДР від 22.09.2022).

14.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3 про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, в тому рахунку і подання декларацій або звітності. Підставою/причиною неможливості виконання податкових обов`язків з боку ТОВ «СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» стало знаходження виробничих потужностей (будівель і споруд елеватора) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії.

У відповідь на заяву про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, позивач отримав від відповідача лист № 57104/6/26-15-04-10-08 від 30.09.2022, яким було запропоновано товариству, з метою прийняття правомірного рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, подати нову заяву з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

У відповідь на вказаний лист, позивачем була подана нова заява про неможливість виконання податкових обов`язків (повторно) 25.10.2022 з прикладеними до неї первинними і додатковими документами згідно Переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

У свою чергу, відповідач надав позивачу відповідь від 08.11.2022 № 63773/6/26-15- 04-10-08 на повторну заяву позивача, в якій було зазначено, що заява подана 31.10.2022, і відповідач, у зв`язку з вказаним, залишає заяву позивача № 5 від 25.10.2022 без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу на тому, що первинна заява була подана в межах строку, передбаченого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, а саме до 30.09.2022.

За вказаних обставин, суд констатує, що відповідач, не розглянувши заяву позивача № 3 від 14.09.2022 по суті про неможливість останнім виконувати свої податкові обов`язки, і не прийнявши відповідне рішення, допустив протиправну бездіяльність, позаяк, надіслання листа-відповіді не є тотожним прийняттю одного з можливих рішень, в якому викладається відповідне обґрунтування та мотивація прийняття такого рішення, при цьому, що позивач акцентував увагу на тому, що за обставин, що склалися у позивача, який був зареєстрований як платник податків у м. Києві, у нього відсутній об`єкт оподаткування (виробничі потужності елеватора), і, відповідно, відсутні показники, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПК України.

Разом з тим, не приймаючи рішення, податковим органом не надано оцінки саме підставі звернення позивача із заявою про неможливість виконання податкового обов`язку за Порядком № 225: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації.

Вказані вище обставини не були враховані податковим органом, натомість, при повторному зверненні позивача, відповідач лише констатував, що така подана з порушенням строку, хоча був обізнаний з тим, що попередня заява була подана у строк, визначений Порядком. Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем за результатами розгляду першої заяви позивача, було направлено рішення з пропозицією щодо надання конкретних додаткових документів (або їх копій) для підтвердження підстави неможливості виконання податкових обов`язків, як того вимагає пункт 1 розділу III Порядку № 225.

Дані обставини мають значення для правильного вирішення цієї справи, адже згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 можливість подання достатніх документів для належного підтвердження платником податків неможливості виконання податкових обов`язків перебуває у взаємозалежності від направлення контролюючим органом протягом встановленого двадцятиденного строку попереднього рішення з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків.

Разом з тим, не прийняття відповідачем попереднього рішення з пропозицією подати додаткові документи, поставило платника податків у стан правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що відповідачем не надано можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Крім того, згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Обов`язок доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.

Доказів звернення відповідача до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах до суду не надано.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), № 37801/97, від 01.07.2023, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.80, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

З системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем податкових обов`язків.

Крім того, судом не перевіряються доводи сторін по суті заяви, позаяк, суд констатує, що відповідач не прийняв рішення по суті заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Як було встановлено судом, відповідачем не було надано реальної можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на попередні висновки, для захисту порушеного права позивача у даних спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про неможливість виконання податкових обов`язків від 14.09.2022 № 3 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Інші доводи та посилання зазначених висновків суду не спростовують та не впливають на результат розгляду даного спору.

Положеннями ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про неможливість виконання податкових обов`язків від 14.09.2022 № 3.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про неможливість виконання податкових обов`язків від 14.09.2022 № 3 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.