Рішення

від 12.06.2024 по справі 320/22463/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Київ№ 320/22463/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАРНИК" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАРНИК" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 20.02.2023 № 34533 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ "Господарник" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків;

зобов"язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "Господарник" з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішеннями контролюючого органу від 20.02.2023 № 34533 є протиправними, оскільки не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАРНИК" (код ЄДРПОУ 30971302) є юридичною особою, суб`єктом господарювання, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, здійснено відповідний запис.

Позивач здійснює наступні види діяльності відповідно до кодів КВЕД: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний) 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

12.07.2021 позивач отримав в електронному сервісі ДПС "Електронний кабінет платника податків" Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 12.07.2021 № 224237 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому у графі вищезазначеного рішення "Податкова інформація" вказано "в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що СГ формує податковий кредит від СГД, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ГРЮ" (код 42299763) та ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ" (код 38733983). Крім того, реалізація послуг оренди нежитлової нерухомості за націнкою більше 100%. Націнка за рахунок не реалізованих товарів, а саме холодильників".

12.02.2022 позивач звернувся до відповідача з відповідними поясненнями/зверненням про прийняття рішення щодо невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника та копіями документів.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів контролоючим органом повторно прийнято рішення від 20.02.2023 № 34533 про відповість платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі вищезазначеного рішення "Податкова інформація" вказано " придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку".

Не погоджуючись з таким рішення податкового органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до положень пп. 201.1.16 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зміст наведених положень Порядку № 1165 та зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. Водночас, у силу положень п. 40 Порядку № 1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.

Водночас, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказаному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.

Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 у подібних правовідносинах при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Водночас, в оскаржуваному рішенні від 20.02.2023 № 34533 контролюючий орган не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення; не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.

Відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією ГУ ДПС у м. Києві встановлено відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.02.2023 № 1 з підстав:

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, Комісією ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що позивачем не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме:

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг;

первинні документи щодо зберігання;

первинні документи щодо транспортування;

первинні документи щодо навантаження продукції;

первинні документи щодо розвантаження продукції;

складські документи (інвентаризаційні описи);

рахунки-фактури/інвойси;

акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг);

накладна;

розрахунковий документ;

банківська виписка з особових рахунків;

документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність);

паспорт якості;

сертифікат відповідності.

З матеріалів справи вбачається, що по суті Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Як уже зазначалося вище, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.

Натомість контролюючим органом лише зазначено загальні посилання на контрагентів позивача, період здійснення операцій, водночас, відповідач не надав суду жодні документальні докази наявності у Головного управління ДПС у м. Києві податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), які стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідачем не надано доказів проведення та фіксування результатів засідання комісії регіонального рівня, на якому було прийняте оскаржуване рішення від 20.02.2023 № 34533.

У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем у рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Суд наголошує на тому, що посилання податкового органу на ризиковість контрагентів позивача є недоведеним, не ґрунтується на результатах проведених податкових перевірок контрагентів.

Водночас, питання реальності/товарності господарських операцій позивача з контрагентами не може досліджуватись у межах розгляду даного спору, позаяк, це виходить за предмет спору.

Суд вважає, що документальне підтвердження обставин, що товариство задіяне в проведенні ризикових операцій відсутнє. Позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі № 803/1198/16.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» ідеться про те, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, навіть попри те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Суд наголошує на тому, що сама оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Тож суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для віднесення позивача до ризикових платників за підставами, зазначеними саме в спірному рішенні.

Отже, враховуючи, що контролюючим органом не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, суд вбачає наявні підстави для визнання рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.02.2023 № 34533 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності заявленої вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Порядком №1165 не передбачено обов`язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі скасування судом відповідного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії») .

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Втім, Європейський суд з прав людини у справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia) та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia).

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення про внесення Селянського господарства «Відродження» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України", відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16.03.2023 № 101722271.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено, судові витрати щодо сплати судового збору, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 20.02.2023 № 34533 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ "Господарник" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків

Зобов"язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) виключити ТОВ "Господарник" (код ЄДРПОУ 30971302) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" (код ЄДРПОУ 30971302) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.