Рішення

від 13.06.2024 по справі 320/26004/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року № 320/26004/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави (далі також прокурор, позивач) із позовом до Київської міської ради (далі також КМР, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею - 5005, 75 кв. м. комунального закладу Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва за адресою: вул. Братська, 7/11, м. Київ;

- зобов`язати Київську міську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: вул. Братська, 7/11, м. Київ, 04070, яка використовуються Дошкільним навчальним закладом загального типу № 307 Подільського району м. Києва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також вирішено залучити до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дошкільний навчальний заклад загального типу №307 Подільського району м. Києва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відсутність у закладу Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва правовстановлюючих документів на земельну ділянку створює передумови для зловживань щодо розпорядження останньою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушень прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або будь-якого іншого документу, зі змісту якого було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва під час вивчення стану додержання вимог законодавства України в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти а також опрацювання Публічної кадастрової карти України встановлено, що в Подільському районі міста Києва розміщений заклад дошкільної освіти правовстановлюючі документи на земельну ділянку, якого не виготовлені, а саме:

- Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва, (юридична адреса: вул. Братська, 7/11, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ-22881188).

Київською міською радою упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, чим на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, що стало підставою звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Статтею 53 Конституції України гарантовані доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Згідно з частиною 6 статті 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти зобов`язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування земельною ділянкою підлягає обов`язковій державній реєстрації. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з даними Реєстру суб`єктів освітньої діяльності наявному на порталі Єдиної державної електронної бази з питань освіти за посиланням https://registry.edbo.gov.ua/institution/172132/, Дошкільний навчальний заклад загального типу №307 Подільського району м. Києва належить до комунальної власності Територіальної громади міста Києва. Адреса закладу: вул. Братська 7/11, м. Київ, 04070.

Засновник дошкільного навчального закладу - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація.

Управління дошкільним навчальним закладом здійснюється Київською міською радою. Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом. Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор ОСОБА_1 .

Згідно з додатком до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 276/7613 - план-схемою до дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки з обліковим кодом 85:378:003к по вулиці Братській, 7/11 у місті Києві дошкільний навчальний заклад користується земельною ділянкою площею 0,50 га, на якій розташована сама будівля закладу, господарські будівлі та двір дошкільного навчального закладу.

Згідно додатку 7 до рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» та Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 березня 2011 року № 235 «Про закріплення за управлінням освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на праві оперативного управління майна, яке передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації» нежитлова будівля дошкільного навчального закладу № 307 по вул. Братській, 7/11 закріплена за управлінням освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до відомостей наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником нежитлової будівлі Дошкільного навчального закладу загального типу № 307 по вулиці Братській, 7/11 у місті Києві є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Фінансування освітнього закладу та матеріально-технічне забезпечення, надання необхідних будівель з обладнанням та матеріалами, організація будівництва та ремонту приміщень, господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей здійснює власник через Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради.

У зв`язку з викладеним, Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради як власник майна реалізує всі свої функції та обов`язки щодо Дошкільного навчального закладу загального типу № 307 по вулиці Братській, 7/11 у місті Києві.

Водночас, матеріалами справи не спростовуються доводи позивача про те, що на даний час питання щодо розробки земельно-технічної документації залишається не вирішеним, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не розроблено та не видано.

Таким чином, Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва обґрунтовано встановлено, що на земельну ділянку площею 0,50 га, яка знаходиться у користуванні вказаного дошкільного навчального закладу, відсутні правовстановлюючі документи, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дошкільного навчального закладу та здійснення учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків.

Одночасно, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27 квітня 2023 року № 05702-5467 вбачається, що у Міському земельному кадастрі на вул. Братська, 7/11 у Подільському районі м. Києва обліковується земельна ділянка з кодом 85:378:0003 площею 5005,75 кв. м за Централізованою бухгалтерією Радянського відділу освіти на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування кварталу № 85378 обмеженого вулицями Борисоглібська, Братська, Андріївська та Сагайдачного у подільському районі м. Києва без оформлення відповідно до законодавства України прав власності чи користування.

Рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність чи користування Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала.

Також, рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 № 276/7613 надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки дошкільному навчальному закладу загального типу № 317 Подільського району міста Києва на вул. Братській, 7/11 у Подільському районі міста Києва.

Інформація щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на виконання вказаного рішення у Департаменті відсутня.

Крім того, з листа Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, установлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 10 жовтня 2015 року № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва» була розроблена документація із землеустрою щодо інвентаризації, вище вказаної земельної ділянки, проте на розгляд та затвердження до Київської міської ради, вказана технічна документація на земельну ділянки під Дошкільним навчальним закладом загального типу № 307 Подільського району м. Києва не подавалась.

Таким чином, відсутні докази які б, підтверджували вжиття відповідачем заходів щодо належного оформлення права комунальної власності на нерухоме майно земельної ділянки під вказаним дошкільним навчальним закладом і здійснення державної реєстрації вказаних прав, а тому питання оформлення правовстановлюючих документів на вказані об`єкти нерухомості та державної реєстрації цих прав залишається не вирішеним.

Відповідачем не вжито усіх належних та достатніх заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на належну йому земельну ділянку, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, нездійснення державної реєстрації вказаних речових прав та зобов`язання вжити заходів в межах компетенції з цього питання є обґрунтованими та підлягають вирішенню судом.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується з доводами позивача, що Київською міською радою упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, чим допущено протиправну бездіяльність, яка має бути виправлена шляхом вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовуються Дошкільним навчальним закладом загального типу № 307 Подільського району м. Києва.

На думку суду, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу створює передумови зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики нормального функціонування закладу та навчального процесу, що можуть призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Крім того, наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу дозволить покращити роботу закладу, привести її у відповідність до вимог чинного законодавства та унеможливити зловживання щодо розпорядження майном закладу.

Щодо питання пред`явлення відповідного позову прокурором в інтересах держави, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Пунктами 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор звертається з даним адміністративним позовом з метою захисту інтересів держави в сфері охорони дитинства щодо забезпечення прав дітей на безпечні умови здобуття освіти, як складової гарантованого статтею 53 Конституції України права на освіту, та відновлення законності під час здійснення навчального процесу в навчальних закладах.

Праву громадян на належні та безпечні умови здобуття освіти відповідає обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування створювати та забезпечувати належні умови здобуття освіти, які передбачають здійснення навчального процесу виключно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно з частино 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

При цьому, відповідно до законодавства Київська міська рада, як власник будівлі Дошкільного навчального закладу загального типу № 307 Подільського району м. Києва, зобов`язана вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу.

Вказане і є обов`язком міської ради як єдиного органу, який здійснює контроль за використанням нерухомого майна та земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності, зокрема, Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачає, що органи і посадові особи місцевого самоврядування та державних адміністрацій міста Києва та районів несуть відповідальність за наслідки своєї діяльності (бездіяльності) в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України (стаття 23).

Статтею 4 Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» проголошено, що органи місцевого самоврядування і виконавчої влади у місті Києві забезпечують в межах своїх повноважень, визначених законами України, здійснення містом функцій, серед іншого, щодо створення належних умов для діяльності у місті, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров`я, культури і спорту.

В свою чергу частина 2, даної статті, передбачає, що здійснення столичних функцій забезпечується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у місті Києві та гарантується державою.

Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами (стаття 6, 8 Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ»).

Стаття 18 Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Таким чином, відповідно до вищенаведених положень законодавства, міські ради, зокрема Київська міська рада, наділені правом управління об`єктами освіти з метою виконання делегованих державою функцій щодо забезпечення розвитку всіх видів освіти, мережі освітніх закладів задля реалізації права громадян відповідної територіальної громади на освіту.

Інтереси держави у даному випадку полягають у необхідності неухильного та ефективного виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, як учасниками освітньої діяльності, законодавчих обов`язків щодо створення належних та безпечних умов здобуття освіти. Рівень реалізації посадовими особами наданих повноважень має забезпечувати досягнення законодавчої мети у вигляді створення та підтримання таких умов здобуття освіти, що виключають будь-яку шкоду або загрозу порушення прав дітей на здобуття освіти та можливість будь-яких зловживань щодо розпорядження будівлями, спорудами та земельними ділянками навчальних закладів.

Враховуючи вищевикладене, підставою звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження будівлями, спорудами та земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави, що, у свою чергу, є невиконанням гарантій держави у сфері освіти.

Київська міська рада, хоча і наділена повноваженнями щодо управління закладами освіти та організації їх матеріального забезпечення, розпорядження майном та земельними ділянками комунальної власності, однак, зважаючи на допущену бездіяльність у цій сфері, позивачем у справі бути не може.

За вказаних обставин, захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має здійснювати прокурор.

Зазначене повністю узгоджується з позицією Верховного Суд, викладеною у постанові від 14 лютого 2023 року по справі № 580/1374/22 щодо звернення прокурора, як позивача у аналогічній категорії справ.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення позивачем таких витрат суду надано не було, судові витрати не підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 89; код ЄДРПОУ 02910019) в інтересах держави до Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва (04070, місто Київ, вулиця Братська, будинок 7/11; код ЄДРПОУ 22881188), Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01024, місто Київ, бульвар Т.Г. Шевченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 021477629), Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (04071, місто Київ, вулиця Введенська, будинок 35; код ЄДРПОУ 37393777), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 5005, 75 квадратних метрів комунального закладу Дошкільний навчальний заклад загального типу № 307 Подільського району м. Києва за адресою вулиця Братська, будинок 7/11 у місті Києві.

Зобов`язати Київську міську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою вулиця Братська, будинок 7/11, місто Київ, 04070, яка використовуються Дошкільним навчальним закладом загального типу № 307 Подільського району м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.