Рішення

від 13.06.2024 по справі 380/1357/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 рокусправа № 380/1357/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.09.2023 №1942633-2412-1323-UA46060390000035967 про визначення ОСОБА_1 , податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 11441,30 грн.

Ухвалою від 22.01.2024 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним ППР від 04.09.2023 №1942633-2412-1323- UА46060390000035967, податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ОСОБА_1 згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України. Підставою для прийняття ППР є факт перебування у власності позивача нерухомого майна - нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1760,2 кв. м, яка за своїми технічними характеристиками відноситься до нежитлових приміщень, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (корівник).

Позивач стверджує, що відповідач безпідставно не застосував пільгу щодо сплати даного виду податку, передбачену абзацом «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, у зв`язку із чим ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

Також посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі № 1.380.2019.006840, яким скасоване аналогічне ППР за 2018 рік, і рішення ДПС України про скасування ідентичних ППР у порядку адміністративного оскарження за 2019, 2020, 2021 роки.

Відповідач надіслав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Позивач у доводах викладених у позовній заяві посилається на те, що контролюючим органом при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не застосовано положення п.п. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2019 року), згідно якого не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Звертаємо увагу суду, що для застосування вказаної пільги, об`єкт оподаткування повинен відповідати низці ознак, серед яких: - власником об`єкта повинен бути сільськогосподарський товаровиробник; - об`єкт призначений та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Лише за умови наявності усіх вказаних вище умов контролюючий орган може застосувати податкову пільгу закріплену п.п. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Як свідчать обставини, Позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку з основним видом діяльності за КВЕД 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів». Крім цього, ОСОБА_1 , згідно витягу з вказаного Реєстру позивач є засновником юридичної особи Фермерське господарство «АР ФАРМ» (код ЄДРПОУ 41276567), видами економічної діяльності якого є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 10.32 виробництво фруктових і овочевих соків; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 оптова торгівля фруктами і овочами; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Отже, ОСОБА_1 не займається сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг та не відноситься до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

04.09.2023 Головне управління Державної податкової служби у Львівській області прийняло ППР №1942633-2412-1323-UA46060390000035967 про визначення ОСОБА_1 , податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 у сумі 11441,30 грн.

Як слідує із змісту ППР від 04.09.2023 №1942633-2412-1323-0 UA46060390000035967, податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ОСОБА_1 згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

Підставою для визначення ОСОБА_1 вказаного податкового зобов`язання стали ті обставини, що він є власником нерухомого майна - нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1760,2 кв. м, яка за своїми технічними характеристиками відноситься до нежитлових приміщень, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Не погоджуючись із визначеним контролюючим органом податковим зобов`язанням ОСОБА_1 оскаржив ППР від 04.09.2023 Nє1942633-2412-1323-UA46060390000035967 в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 07.12.2023 Nє36173/6/9900-06-07-03-06 податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 Nє1942633-2412-1323-UA46060390000035967 залишене без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.

Згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 володіє нежитловим приміщенням загальною площею 1760,2 кв.м, за адресою Львівська обл., Жовківський р-н., с. Липник, вул. Гайові, 109.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є засновником юридичної особи Фермерське господарство «АР ФАРМ» (код ЄДРПОУ 41276567), видами економічної діяльності якого є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 10.32 виробництво фруктових і овочевих соків; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 оптова торгівля фруктами і овочами; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Також згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку, здійснює підприємницьку діяльність з 24.04.2015, види діяльності згідно КВЕД: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.65 оптова торгiвля офiсними меблями; 52.29 інша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту; 46.52 оптова торгiвля електронним i телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.51 оптова торгiвля комп`ютерами, периферійним устаткованням i програмним забезпеченням; 46.47 оптова торгiвля меблями, килимами й освiтлювальним приладдям; 47.64 роздрiбна торгiвля спортивним iнвентарем у спецiалiзованих магазинах; 46.66 оптова торгiвля іншими офiсними машинами й устаткуванням; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 46.43 оптова торгiвля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, вiдтворювання звуку й зображення; 47.19 іншi види роздрiбної торгiвлi в не спецiалiзованих магазинах; 46.19 діяльність посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту.

Оподаткування майна відмінного від земельної ділянки встановлено розділом ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України.

Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України, об`єктом такого оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 14.1 ст.14 ПК України, закріплені різновиди об`єкти нежитлової нерухомості що підлягають оподаткуванню серед яких будівлі та приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в залежності від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості (пп.266.5.1 ПК України), а об`єкт оподаткування залежить від виду діяльності та типу будівель чи споруд за ДК 018-2000 (п.266.2 ПК України).

Тип об`єктів нерухомості визначається в залежності від його коду за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідно до ДК 018-2000 нежитлова будівля корівник відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва).

Пунктом 266.5 ст.266 ПК України закріплено порядок встановлення ставок податку зокрема для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб ставки податку, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так в порядку ст. 266 ПК України Рішенням Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області від 14 липня 2021 року №3 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Рава-Руської територіальної громади на 2022рік» для будівель тваринництва, що перебувають у власності фізичних осіб встановлено ставку податку в розмірі 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

На підставі зазначеного рішення відповідач виніс спірне ППР з податку на нежитлову нерухомість від 04.09.2023 року №1942633-2412-1323-UA46060390000035967.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд зауважує, що підпункт «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин мав наступну редакцію: «Не є об`єктом оподаткування: … ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та спорудДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку…».

Із аналізу даної правової норми слідує, що для отримання пільги необхідно дотриматись таких вимог:

- бути сільськогосподарським товаровиробником;

- мати у власності будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та спорудДК 018-2000;

- не задавати такі будівлі в оренду.

Судом встановлено, що позивач є засновником та учасником Фермерського господарства «АР ФАРМ» (код ЄДРПОУ 41276567).

Поняття сільськогосподарського товаровиробника наведене у п.п.14.1.235. п.14.1 ст. 14 ПК України - сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Судом встановлено, що належна позивачу будівля відповідно до ДК 018-2000 нежитлова будівля корівник відноситься до класу 1271.1 (1 будівлі, 12 будівлі нежитлові, 127 будівлі нежитлові інші, 1271 будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, 1271.1 будівлі тваринництва).

Також відповідач не надав доказів передачі цієї будівлі позивачем у користування іншій особі.

Суд враховує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі № 1.380.2019.006840 суд задовольнив позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Львівській області №006266-5313-1323 від 15.04.2019 року про визначення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нараховане у зв`язку із перебуванням у власності позивача цієї ж будівлі (корівника).

Також Восьмий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без змін вказане рішення суду першої інстанції, у постанові від 22.10.2020 у справі № 1.380.2019.006840 що до позивача прийшов до висновку: "...З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені обставини справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належне йому на праві власності нежитлове приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК. Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду, що наведена у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17, 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, 21 жовтня 2020 року у справі №520/8580/18...".

Із урахуванням наведеного на позивача поширюється дія підпункт «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

На відміну від наведеної редакції підпункту «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України, вказана норма станом на час розгляду справи має наступну у редакції «… ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку…»

Відтак законодавець додав нову умову надання пільги використання будівлі за призначенням у господарській діяльності суб`єкта господарювання.

Разом із тим, суд зауважує, що вказана редакція підпункту «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України не можу бути застосована до правовідносин 2022 року.

З наведених міркувань, суд приходить до висновку про задоволення позову та скасування спірного ППР.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності спірного ППР.

За таких обставин, суд задовольняє позов.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.09.2023 №1942633-2412-1323-UA46060390000035967 про визначення ОСОБА_1 , податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 11441,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна