Рішення

від 14.06.2024 по справі 400/3799/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 р. № 400/3799/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, до відповідачаКОМУНАЛЬНОГО ПІДРИЄМСТВА «СНІГУРІВСЬКИЙ БЛАГОУСТРІЙ», вул. Жовтнева, 45, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301, простягнення 190251,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2024 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулося з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДРИЄМСТВА «СНІГУРІВСЬКИЙ БЛАГОУСТРІЙ» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році: загальна сума заборгованості 190251,96 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 190156,88 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 95,08 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 190251,96 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 190156,88 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 95,08 гривні.

У відзиві на позовну заяву від 17.05.2024 № 41 заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що:

середньооблікова кількість штатних працівників відповідача (без врахування позаштатних тимчасових працівників, які направлялися центром зайнятості для проведення суспільно корисних робіт, що виконувалися в умовах воєнного стану на території Снігурівської територіальної громади) у 2023 році становила 33 особи, середньооблікова кількість працівників, яким встановлено інвалідність 1,3 особи, а отже ним не було порушено законодавчо встановлений норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році, оскільки норматив робочих місць для осіб з інвалідністю у 2023 році в нього складав 1,3 особи;

у 2023 році у відповідача працювала велика кількість працівників, які направлялися центром зайнятості відповідно до укладених з ним договорів, влаштовувалися на спеціально створені тимчасові позаштатні робочі місця для проведення суспільно корисних робіт, що виконувались в умовах воєнного стану та оплачувалися в повному обсязі з Державного бюджету України, а тому не повинні враховуватися в середньооблікову штатну чисельність особового складу працівників відповідача;

позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з цим позовом.

У відповідні на відзив від 27.05.2024 № 06.2-11/05/1058 позивач підтримав свої позовні вимоги, додатково закцентувавши увагу на тому, що:

уточнюючі податкові розрахунки були подані відповідачем тільки 09 та 15 травня 2024 року, тобто після формування розрахунку адміністративно-господарських санкцій, тому безпосередня відповідальність за надання недостовірних даних покладається саме на роботодавця;

посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 400/3957/21, ухвалену до введення воєнного стану, є недоречним, а висновки, викладені у зазначеній постанові, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які виникли після введення воєнного стану та прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»;

зареєстровані безробітні, які були прийняті за строковими договорами, повинні включатися до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, оскільки виключення такої категорії найманих працівників із розрахунку Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі Інструкція № 286), не передбачено;

з урахуванням визнання наявності в 2023 році 1 особи з інвалідністю у відповідача, він не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи; як наслідок, розмір адміністративно-господарської санкції складає 95078,44 грн, а пені 47,54 гривні.

У запереченнях від 04.06.2024 № 48 відповідач закцентував увагу на тому, що:

відповідно до Податкового кодексу України відповідач мав право подавати у разі виявлення помилок уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманих з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

лише за наслідками перевірки, проведеної органами Держпраці, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення, та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

25.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

За розрахунком, наведеним у позовній заяві, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників відповідача у 2023 році 52 особи, він повинен був працевлаштувати 2 особи з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2023 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу йому було нараховано заборгованість на суму 190251,96 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 190156,88 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 95,08 гривні.

У 2023 році у відповідача працювало три особи з інвалідністю, що підтверджується наказами відповідача від 04.01.2023 № 4-к, від 01.05.2023 № 115-к та від 03.08.2023 № 261-к, довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією стосовно відповідних осіб, уточнюючими податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу 09.05.2024 за ІІ квартал 2023 року, 15.05.2024 за ІІІ квартал 2023 року і 09.05.2024 за IV квартал 2023 року.

Відповідно до пунктів 1 і 8 розпорядження начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області від 17.02.2023 № 23 «Про запровадження трудової повинності та організацію суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області» запроваджено трудову повинність та організовано суспільно корисні роботи на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області на період дії в Україні правового режиму воєнного стану.

Рекомендовано Баштанській філії Миколаївського обласного центру зайнятості сприяти залученню безробітних осіб, які перебувають на відповідному обліку, до суспільно корисних робіт, в установленому законодавством порядку.

У період з 07.03.2023 по 30.10.2023 відповідач уклав з Миколаївським обласним центром зайнятості 11 договорів про фінансування суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що виконується зареєстрованими безробітними (далі Договори про суспільно-корисні роботи), згідно з підпунктами 2.1.1 пункту 2.1 яких відповідач зобов`язується створити у відповідні періоди 2023 року тимчасові робочі місця для проведення суспільно корисних робіт на умовах повного робочого дня.

Згідно з підпунктами 2.1.2 і 2.1.3 Договорів про суспільно-корисні роботи відповідач зобов`язався:

повідомляти Баштанську філію Миколаївського обласного центру зайнятості про створення тимчасових робочих місць відповідно до цього Договору, упродовж 3-робочих днів з дня затвердження наказу про створення тимчасових місць для проведення суспільно корисних робіт; надавати Філії інформацію про професію (спеціальність), режим роботи, місце проведення, оплату праці, умови праці (Додаток № 1).

приймати за направленнями Філії на тимчасово створені відповідно до цього Договору робочі місця осіб, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Договору.

Відповідно до наказів відповідача від 09.03.2023 № 3, від 20.03.2023 № 4, від 01.05.2023 № 7, від 21.05.2023 № 9, від 21.06.2023 № 12, від 23.06.2023 № 15, від 25.07.2023 № 25, від 28.08.2023 № 27, від 29.09.2023 № 33 і від 31.10.2023 № 37 було створено тимчасові робочі місця у кількості відповідно 25, 25, 29, 6, 7, 11, 24, 20, 26 і 21.

У 2023 році відповідач подав Баштанській філії Миколаївського обласного центру зайнятості довідки про виконання суспільно корисних робіт, а саме: за березень стосовно залучення до таких робіт 25 осіб, за квітень 25 осіб, за травень 35 осіб, за червень 18 осіб, за липень 6 осіб, за серпень 30 осіб, за вересень 20 осіб, за жовтень 26 осіб, за листопад 21 особи.

07.03.2024 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Також вказаний розрахунок був зазначений в адресованому відповідачу листі позивача від 13.03.2024 № 06.2-10/02/312.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Частинами першою і другою статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина четверта статті 20 Закону № 875).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частинами першою і третьою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 181 Закону № 875 Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов`язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 827-22).

Періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Суд встановив, що у додатку до листа від 25.03.2024 № 56/02/141-24 Баштанська філія Миколаївського обласного центру зайнятості повідомила про відсутність даних щодо подання відповідачем у 2023 році до центрів зайнятості звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Натомість на виконання розпорядження начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області від 17.02.2023 № 23 «Про запровадження трудової повинності та організацію суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області» у період з 07.03.2023 по 30.10.2023 відповідач уклав з Миколаївським обласним центром зайнятості 11 Договорів про суспільно-корисні роботи, згідно з підпунктами 2.1.1, 2.1.2 і 2.1.3 пункту 2.1 яких відповідач зобов`язується створити у відповідні періоди 2023 року тимчасові робочі місця для проведення суспільно корисних робіт на умовах повного робочого дня та повідомити про це упродовж 3-робочих днів з дня затвердження наказу про створення тимчасових місць для проведення суспільно корисних робіт; надавати Філії інформацію про професію (спеціальність), режим роботи, місце проведення, оплату праці, умови праці (Додаток № 1).

Відповідно до наказів відповідача від 09.03.2023 № 3, від 20.03.2023 № 4, від 01.05.2023 № 7, від 21.05.2023 № 9, від 21.06.2023 № 12, від 23.06.2023 № 15, від 25.07.2023 № 25, від 28.08.2023 № 27, від 29.09.2023 № 33 і від 31.10.2023 № 37 було створено тимчасові робочі місця у кількості відповідно 25, 25, 29, 6, 7, 11, 24, 20, 26 і 21.

У 2023 році відповідач подав Баштанській філії Миколаївського обласного центру зайнятості довідки про виконання суспільно корисних робіт, а саме: за березень стосовно залучення до таких робіт 25 осіб, за квітень 25 осіб, за травень 35 осіб, за червень 18 осіб, за липень 6 осіб, за серпень 30 осіб, за вересень 20 осіб, за жовтень 26 осіб, за листопад 21 особи.

З вищевикладеного слідує, що у 2023 році відповідач повідомляв Баштанську філію Миколаївського обласного центру зайнятості про створення тимчасових робочих місць у порядку, визначеному Договорами про суспільно-корисні роботи.

А це свідчить про те, що відповідач вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Водночас суд врахував, що відповідно до підпункту 2.1.3. Договорів про суспільно-корисні роботи відповідач зобов`язаний був приймати на роботу осіб, яким було видано відповідні направлення Баштанською філію Миколаївського обласного центру зайнятості.

Відтак у діях відповідача відсутня вина щодо недотримання ним у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875.

Таким чином, позовні вимоги задоволення не підлягають.

Поряд з цим, суд також врахував, що відповідач подав 09.05.2024 і 15.05.2024 до органів Державної податкової служби України уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу 09.05.2023 за ІІ квартал 2023 року, 15.05.2023 за ІІІ квартал 2023 року і 09.05.2023 за IV квартал 2023 року, в додатках до яких зазначив відомості про працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Порядок № 4) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15.12.2020 № 773), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 4 коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (пункт 5 розділу V Порядку № 4).

Отже, чинними нормативно-правовими актами передбачено можливість платника податків подати до органів Державної податкової служби України у разі виявлення помилки уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Як наслідок, ці дані повинні бути враховані при застосуванні до суб`єкта владних повноважень відповідних адміністративно-господарських санкцій.

Тому суд відхилив як необґрунтоване твердження позивача, що подані уточнюючі податкові розрахунки після нарахування суми штрафу за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю не звільняють суб`єкта господарювання від відповідної юридичної відповідальності.

Натомість суд погоджується із позицією позивача, що працівники, які були прийняті за строковими договорами, також повинні включатися до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, оскільки виключення такої категорії найманих працівників із розрахунку не передбачено положеннями Інструкції № 286.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, акцентує увагу на тому, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році, звернувся з цим позовом.

Так, у пункті 55 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21 зазначено:

« 55. З огляду на вищенаведені положення законодавства України колегія суддів робить висновок, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Підставою для призначення територіальним органом Держпраці позапланової перевірки є, зокрема, повідомлення відділення Фонду про невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду щодо незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.»

До такого висновку Верховний Суд прийшов на тій підставі, що питання виконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік проводилось безпосередньо відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на підставі звіту форми № 10-ПОІ за 2020 рік, який був поданий відповідним суб`єктом господарювання до Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно з частинами восьмою і дев`ятою Закону № 875 (у редакції, чинні до 05.11.2022) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Однак, 06.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», яким у новій редакції викладено статтю 19 Закону № 875.

Відповідно до частин дванадцятої та тринадцятої статті 19 Закону № 875 (у редакції, чинній з 06.11.2022) керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій:

до 05.11.2022 здійснювався Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі поданої до нього звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

з 06.11.2022 здійснюється автоматично без втручання посадових осіб Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Отже, оскільки з 06.11.2022 змінився порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій і Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю вже його не здійснює, тому правові висновки Верховного Суду щодо можливості накладення на суб`єктів господарювання цих санкцій лише за результатами проведеної органами Держпраці відповідної перевірки, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 06.11.2022.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДРИЄМСТВА «СНІГУРІВСЬКИЙ БЛАГОУСТРІЙ» (вул. Жовтнева, 45, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301; код ЄДРПОУ: 36895662) про стягнення з суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році: загальна сума заборгованості 190251 (Сто дев`яносто тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 96 копійок, з яких адміністративно-господарська санкція 190156 (Сто дев`яносто тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 88 копійок та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 95 (Дев`яносто п`ять) гривень 08 копійок відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 14 червня 2024 року