Рішення

від 14.06.2024 по справі 560/5404/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5404/24

РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить:

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2023 року №9748641/42078425, №9748646/42078425, №9748645/42078425, №9748644/42078425, №9748643/42078425, №9748639/42078425, №9748640/42078425, №9748642/42078425, №9748638/42078425, №9748631/42078425, №9748632/42078425, №9748633/42078425, №9748634/42078425, №9748635/42078425, №9748636/42078425, №9748637/42078425;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 422, № 423, № 436, № 426, № 429, № 432, № 430, № 434, № 424, №, № 431, № 437, №428, №435, №427, №425 від 30.11.2022 року та №470 від 30.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСТАПТРАНС»;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТАПТРАНС» судові витрати, а саме - судовий збір у розмірі 48448,00 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючому органу було надано усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарської операції по спірних податкових накладних.

Ухвалою від 16.04.2024 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України 26.04.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просив у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідно до п. 9 Порядку №520 рішеннями про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних відбулось з дотриманням правових норм. Наголошує, що Порядком №1165 не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість, з метою розблокування та реєстрації податкової накладної, платник податку зобов`язаний надати повний пакет первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 5 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертає увагу суду на той факт, що жодною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію платнику податків щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.

У відзиві Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить розглянути справу №560/5404/24 в порядку загального позовного провадження.

Заява мотивована тим, що враховуючи предмет спору, складність справи, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, розгляд справи №560/5404/24 у спрощеному провадженні є недоцільний.

Розглянувши цю заяву, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Таким чином, справу №560/5404/24 належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області необхідно залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 42078425.

Основними видами діяльності ТОВ "ОСТАПТРАНС" згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний КВЕД).

ТОВ "ОСТАПТРАНС" у своїй господарській діяльності з надання послуг перевезень автомобільним транспортом використовує 22 вантажних автомобілі та 11 напівпричепів - цистерн, що підтверджується повідомленнями від 20.03.2023 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП.

Між ТОВ "ОСТАПТРАНС" та Приватним підприємством "АВТОТРАНСКОМ" було укладено Договір на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року, на підставі якого перевізник у порядку та на умовах, визначених вказаним Договором зобов`язувався подавати справні транспортні засоби (що відповідають вимогам цього Договору та додатків до нього), доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (Одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язувався сплачувати за перевезення вантажу плату.

Того ж 21.02.2022 року Між ТОВ "ОСТАПТРАНС" та ПП "АВТОТРАНСКОМ" було підписано додаткову угоду до Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року, якою змінено ряд пунктів Договору.

09.11.2022 року Між ТОВ "ОСТАПТРАНС" та ПП "АВТОТРАНСКОМ" було підписано додаткову угоду № 7 до Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року, якою змінено тарифи на перевезення з 09.11.2022 року.

23.12.2022 року Між ТОВ "ОСТАПТРАНС" та ПП "АВТОТРАНСКОМ" було підписано додаткову угоду № 8 до Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року, якою змінено тарифи на перевезення з 26.12.2022 року.

23.12.2023На виконання Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року ТОВ "ОСТАПТРАНС" у листопаді 2022 року було надано для ПП "АВТОТРАНСКОМ" послуги з перевезення автомобільним транспортом, про що було складено відповідні Акти надання послуг: №509, №510, №511, №512, №514, №516, №517, №518, №519, №520, №521, №522, №523, №524, №525 від 30.11.2023 року.

Загальна вартість наданих послуг за вказаними вище актами надання послуг у листопаді 2022 року склала 597 650,00 грн. разом з ПДВ.

На виконання Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року ТОВ "ОСТАПТРАНС" у грудні 2022 року було надано для ПП "АВТОТРАНСКОМ" послуги з перевезення автомобільним транспортом, про що було складено відповідні Акти надання послуг: №557, №558, №559 від 30.12.2023 року.

Загальна вартість наданих послуг за вказаними вище актами надання послуг у грудні 2022 року склала 139 450,00 грн. разом з ПДВ.

На виконання Договору на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2101-2 від 21.02.2022 року ТОВ «ОСТАПТРАНС» у січні 2023 року було надано для ПП «АВТОТРАНСКОМ» послуги з перевезення автомобільним транспортом, про що було складено відповідні Акти надання послуг: № 37 від 23.01.2023 року, № 28 від 18.01.2023 року, № 38 від 23.01.2023 року, № 46 від 31.01.2023 року, № 45 від 31.01.2023 року, № 44 від 31.01.2023 року, № 43 від 31.01.2023 року, № 29 від 18.01.2023 року, № 30 від 18.01.2023 року, № 42 від 31.01.2023 року.

Загальна вартість наданих послуг за вказаними вище актами надання послуг у січні 2023 року склала 513 500,00 грн. разом з ПДВ.

30.12.2022 за результатами описаних вище господарських операцій і було складено у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні № 422 від 30.11.2022 року, № 423 від 30.11.2022 року, № 424 від 30.11.2022 року, № 425 від 30.11.2022 року, № 426 від 30.11.2022 року, № 427 від 30.11.2022 року, № 428 від 30.11.2022 року, № 429 від 30.11.2022 року, № 430 від 30.11.2022 року, № 431 від 30.11.2022 року, № 432 від 30.11.2022 року, № 434 від 30.11.2022 року, № 435 від 30.11.2022 року, № 436 від 30.11.2022 року, № 437 від 30.11.2022 року, № 470 від 30.12.2022 року, реєстрацію яких і було зупинено.

Згідно квитанцій від 14.12.2022 №9269095259, №9269148167, №.9269094450, №9269092043, №9269097947, №9269090846. №9269090654, №9269098626, №9269095257, №9269089754, №9269095794, №9269095448, №9269091187, №9269099965, №9269090485 та №9294244417 відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, зупинено реєстрацію податкових накладних від 30.11.2022 №422, №423, №424, №425, №426, №427, №428, №429, №430, №431, №432, №434, №435, №436, №437 та від 30.12.2022 №470 в ЄРПН, та зазначено, що «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПІІ/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.11.2022 №422, №423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 434, 435, 436, 437 та №470 від 30.12.2022, позивачем подано повідомлення № 1/10 від 18.10.2023 ( про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної / розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.

Відповідно до п. 9 Порядку №520 рішеннями про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2023 Відповідно до п. 9 Порядку №520 рішеннями про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2023 року №9748641/42078425, №9748646/42078425, №9748645/42078425, №9748644/42078425, №9748643/42078425, №9748639/42078425, №9748640/42078425, №9748642/42078425, №9748638/42078425, №9748631/42078425, №9748632/42078425, №9748633/42078425, №9748634/42078425, №9748635/42078425, №9748636/42078425, №9748637/42078425 відмовлено в реєстрації податкових накладних від 30.11.2022 № 422, № 423, № 424, № 425, № 426, № 427, № 428, № 429, № 430, № 431, № 432, № 434, № 435, № 436, № 437 та від 30.12.2022 № 470 в ЄРПН у зв`язку з «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У додатковій інформації вказаного рішення зазначено: в актах наданих послуг, де замовником є ПП «Автотранском». відсутні обов`язкові реквізити, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції (відсутні посада та ПІБ з боку замовника). Крім того для підтвердження наданих послуг перевезення вантажу, замовником яких є ПП «Автотранском». позивачем надані товарно-транспортні накладні, де перевізниками є ТОВ «Остаптранс» та ПП «Автотранском». а замовником перевезень значиться TOB «OKKQ- БІЗНЕС ПАРТНЕР».

Позивач, вважаючи рішення Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2023 року протиправними, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі -ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Згідно отриманої платником податків квитанції, реєстрація ПН зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно квитанції про зупинення реєстрації ПН, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520(далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Згідно пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Проте комісія регіонального рівня фактично не досліджувала наданих позивачем документів, а лише вказала на неподання ним окремих документів.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджується контролюючим органом.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що платником надано копії документів, складених із порушенням законодавства.

В квитанціях від 14.12.2022 №9269095259, №9269148167, №.9269094450, №9269092043, №9269097947, №9269090846. №9269090654, №9269098626, №9269095257, №9269089754, №9269095794, №9269095448, №9269091187, №9269099965, №9269090485 та №9294244417 контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаної вимоги позивач подав повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних №422, №423, №436, №426, №429, №432, №430, №434, №424, №431, №437, №428, №435, №427, №425 від 30.11.2022 року та №470 від 30.12.2022, реєстрацію яких зупинено та скановані копії документів.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).

Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому враховуючи нормистатті 77 КАС Українипозивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Отже, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормамиПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, оскаржувані рішення від 19.10.2023 №9748641/42078425, №9748646/42078425, №9748645/42078425, №9748644/42078425, №9748643/42078425, №9748639/42078425, №9748640/42078425, №9748642/42078425, №9748638/42078425, №9748631/42078425, №9748632/42078425, №9748633/42078425, №9748634/42078425, №9748635/42078425, №9748636/42078425, №9748637/42078425 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 48448,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Представник позивача 12.04.2024 подав до суду клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 2ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3ст.134 КАС Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4ст.134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5ст.134 КАС Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9ст.139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно дост. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 1-2 ч. 1ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги №20/2023 від 18.08.2023, згідно якого за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро винагороду у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1.

Додатком №1 до договору №20/2023 від 18.08.2023 сторони погодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 15000,00 грн.

- рахунок - фактуру №03-20/2023 від 08.12.2023;

- платіжну інструкцію №32961 від 19.12.2023 на суму 25000,00 грн;

- акт прийому - передачі наданих послуг №03-20/2023 від 18.12.2023.

При цьому, суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений договором (додатком до договору) у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертоюстатті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою та п`ятою статті 134, а також частиною дев`ятоюстатті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи та наявність інших аналогічних справ за участю сторін, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 15000 грн є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 3000 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 51448,00 грн, з них: судовий збір в сумі 48448,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2023 року №9748641/42078425, №9748646/42078425, №9748645/42078425, №9748644/42078425, №9748643/42078425, №9748639/42078425, №9748640/42078425, №9748642/42078425, №9748638/42078425, №9748631/42078425, №9748632/42078425, №9748633/42078425, №9748634/42078425, №9748635/42078425, №9748636/42078425, №9748637/42078425.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №422, №423, №436, №426, №429, №432, №430, №434, №424, №431, №437, №428, №435, №427, №425 від 30.11.2022 року та №470 від 30.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСТАПТРАНС».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" судові витрати в розмірі 51448,00 (п`ятдесят одну тисячу чотириста сорок вісім) грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" (вул. Мирна, 4/2,с. Малиничі, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 31331 , код ЄДРПОУ - 42078425) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя П.І. Салюк