Постанова

від 23.05.2024 по справі 754/10703/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Київ

Справа №754/10703/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/9348/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Сенюти В.О. 19 січня 2024 року в м. Київ, повний текст рішення складений 16 лютого 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» про визнання протиправною та недійсною оцінки нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2022 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати протиправною та недійсною, починаючи з 09 вересня 2021 року оцінку належного їй майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Звіту та Висновку про вартість майна від 09 вересня 2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» в особі оцінювача Болдирєва В.В. за зверненням АТ «Альфа-Банк».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час ознайомлення позивача 14 жовтня 2022 року з реєстраційною справою № 1950894780000 було з`ясовано, що в матеріалах Реєстраційної справи міститься звіт та висновок виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» складений оцінювачем Болдирєвим В.В. про незалежну оцінку нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка станом на день оцінки та на момент складання висновку від 09 вересня 2021 року про вартість майна, належала ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Вказана оцінка належного на праві власності позивачу нерухомого майна є протиправною, оскільки проведена особами які не мали достатніх правових для цього підстав, а також - проведена без відома та без згоди ОСОБА_1 , з порушенням умов Іпотечного договору та вимог Законодавства України. Крім того, жодних звернень від АТ «Альфа-Банк» про проведення оцінки вартості предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 22 грудня 2003 року, позивач не отримувала. Водночас, жодних договорів або будь-яких інших правочинів позивач з відповідачем не укладали, довіреностей або будь-яких інших дозволів діяти від імені ОСОБА_1 щодо проведення оцінки належного останній нерухомого майна, як і дозволу розпоряджатися персональними даними, зазначеними в іпотечному договорі - не надавала. Отже, відповідач АТ «Альфа-Банк» використовував оцінку майна та її результати для прийняття рішення про державну реєстрацію, проте був незаконним замовником, оскільки не відповідав колу осіб станом на 09 вересня 2021 року (момент проведення оцінки), яке визначено ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не дотримався процедури щодо погодження з власником майна проведення оцінки предмета іпотеки, шляхом надсилання повідомлення у спосіб визначений умовами Іпотечного договору. В результаті, ринкова вартість квартири оцінювачем Болдирєвим В.В. була суттєво занижена, а позивач позбавлена права на захист своїх прав та інтересів. Тобто станом на 09 вересня 2021 року, оцінювач без огляду предмета оцінки, визначив ринкову вартість квартири АДРЕСА_1 в розмірі 52200 доларів США. При цьому оцінка проводилась не для продажу квартири, а для задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку. Отже, оцінювачем викладені в звіті від 09 вересня 2021 року обставини є неправдивими оскільки Болдирєв В.В. фактично не оглядав майно, яке є предметом іпотеки. При цьому, оцінювачем не наведено достатніх мотивів про неможливість особистого огляду об`єкту дослідження.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» про визнання протиправною та недійсною оцінки нерухомого майна - залишені без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання протиправним та недійсним оцінки відповідно до звіту та висновку про вартість майна від 09 вересня 2021 року не може призвести до захисту або відновлення порушеного майнового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у її володіння або користування спірної квартири, відшкодування шкоди.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, а відтак суд не вбачав необхідності надавати оцінку іншим аргументам позовної заяви.

Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 , нею подана апеляційна скарга, в якій вона зазначає, що жодних доказів, які б спростовували її аргументи викладені у позовній заяві або свідчили б про протилежне відповідачі суду не надали. Вказує, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.?

Вказане прямо спростовує висновок суду першої інстанції, що задоволення вимоги про визнання протиправною та недійсною оцінки відповідно до звіту та висновку про вартість майна від 09 вересня 2021 року не може призвести до захисту або відновлення порушеного майнового права ОСОБА_1 , зокрема повернення у її володіння або користування спірної квартири, відшкодування шкоди.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідачем 23 травня 2024 року через електронну пошту були подані пояснення по суті доводів апеляційної скарги, в яких вказується на безпідставність доводів апеляційної скарги позивача, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Зокрема, вказується на те, що норми Закону України «Про іпотеку» та норми порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно не встановлюють обов`язку погодження звіту оцінки з іпотекодержателем, але проведення оцінки квартири є необхідним елементом для проведення державної реєстрації цього майна за Банком. Важливим та необхідним є факт проведення звіту оцінки. Оцінка майна Банком проводилась відповідно до положення умов кредитного договору та вимог закону. Посилання позивача на невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не є підставою недійсності вказаних правочинів. Право власності на предмет іпотеки було зареєстровано в межах строків чинності звіту про оцінку майна, а тому вважають відсутніми підстави для визнання недійсною проведеної оцінки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про її задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Пересунко С.С. в заяві від 23 травня 2024 року просив провести розгляд справи без участі представника банку та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 ..

ТОВ «Незалежна експертна компанія» причини неявки представника суду не повідомили.

Тому керуючись положеннями з ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору від 22 грудня 2003 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 /т.1 а.с.15-16/.

30 січня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к, за умовами якого їй було надано кредит на суму 65000 (шістдесят п`ять тисяч) доларів США на умовах строковості повернення частинами згідно з графіком /т.1 а.с.17-20, т.2 а.с.13-19/.

30 січня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено і нотаріально посвідчено іпотечний договір №39.29-50/005і, за умовами якого ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала в іпотеку іпотекодержателю - АКБСР «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/014к від 30 січня 2006 року нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.21-22, т.2 а.с.8-12/

09 вересня 2021 року за замовленням АТ «Альфа-Банк» ТОВ «Незалежна експертна компанія» в особі експерта Болдирєва В.В. було складено Звіт та Висновок про вартість майна - квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким вартість об`єкта становить - 1396000 (один мільйон триста дев`яносто шість тисяч) гривень без ПДВ /т.1 а.с.25-34, т.2 а.с.114-141/.

05 жовтня 2021 року здійснена державна реєстрація права власності, щодо квартири АДРЕСА_1 за АТ «Альфа Банк», що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /т.1 а.с.13-14, т.2 а.с.155/.

Матеріали справи містять повну копію справи № 1950894780000 щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за заявою АТ «Альфа Банк» /т.2 а.с.3-156/.

На підставі рішення № 5/2019 від 15 жовтня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» здійснив приєднання до АТ «Альфа Банк» /т.2 а.с.27/. 01 грудня 2022 року відбулась зміна найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується витягом з державного реєстру банків /т.1 а.с.47/.

Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом свого права має кожна особа у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Положеннями ч.ч.3,4 ст.3Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання; процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна; у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

В порядку визначному ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, зокрема, частиною другою цієї статті визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Положеннями ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд у Постанові від 08 січня 2024 року у справі № 2-3894/09 вказав на те, що чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства (Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Цю правову позицію було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17. Зокрема, Велика Палата вказала, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. (п.п.31-35 цієї Постанови)

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства. (п.37 цієї Постанови).

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

З наведених обставин справи вбачається, що позивач була власником і іпотекодацем квартири АДРЕСА_1 . На підставі договору іпотеки відповідачем як іпотекодержателем реалізовано право на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом звернення до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності. При зверненні з цією заявою відповідачем державному реєстратору був наданий, складений на його замовлення, ТОВ «Незалежна експертна компанія» в особі експерта Болдирєвим В.В. - Звіт та Висновок про вартість майна від 09 вересня 2021 року.

Позивачем при зверненні до суду з позовом обрано спосіб захисту своїх прав, шляхом визнання протиправною та недійсною оцінки квартири, що належала їй на праві власності, починаючи з дати її здійснення.

Однак виходячи з наведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики суду касаційної інстанції, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання протиправним та недійсним оцінки відповідно до звіту та висновку про вартість майна від 09 вересня 2021 року не може призвести до захисту або відновлення порушеного майнового права ОСОБА_1 (у разі його наявності), зокрема повернення у її володіння або користування спірної квартири, відшкодування шкоди.

Посилання позивача на те, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором висновків суду не спростовують. По перше, вказане є цитуванням положення абзацу 2 часини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна на нерухоме майно та їх обтяжень» і вказана норма дає підстави для повернення у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, у разі визнання судом недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав або скасування державної реєстрації прав. Звіт про оцінку майна не є тим документом на підставі якого проведено реєстраційну дію, оскільки така дія проведена на підставі договору іпотеки. До того ж вказана норма передбачає і інший шлях поновлення прав у разі їх порушення державною реєстрацією - скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 13 червня 2024 року.